Рішення № 66022470, 13.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.2017 Справа № 904/9657/16

За позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Цесія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району

про витребування майна

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

Прокурор: Третельницька О.П., посв. № 029843 від 20.10.2014 року

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. від 03.01.2017 року, представник;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" з позовом про витребування майна.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що в ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою області встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпро об'єктів нерухомого майна шляхом їх відчуження на користь приватних підприємств, в тому числі, нежитлового приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б.

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів», яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро.

Факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/5829/13-ц від 14.05.2013 за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 та рішення Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 29.04.2013 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 87395812101).

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011, об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, КВЖРЕП Ленінського району передано на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

Разом з тим, 07.07.2012 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району.

Однак, на час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 КВЖРЕП Ленінського району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2012 у справі № 38/5005/5752/2012 КВЖРЕП Ленінського району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором КВЖРЕП Ленінського району призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, нежитлове приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів з продажу нежитлового приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, загальною площею 182,1 кв. м., оформлених протоколом № 53 від 27.12.2012, та переможцем яких визначено приватне підприємство «ЦЕСІЯ» (далі - ГШ «ЦЕСІЯ»).

На підставі протоколу № 53 проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, 24.07.2013 між КВЖРЕП Ленінського району та ПП «ЦЕСІЯ» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, загальною площею 182,1 кв.м. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 5329, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.

Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора КВЖРЕП Ленінського району арбітражного керуючого ОСОБА_4 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення № 3 по вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №3 вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, загальною площею 182,1 кв. м., оформлених протоколом № 53 від 27.12.2012 та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5329 від 24.07.2013, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_5 та ПП «ЦЕСІЯ» з відчуження нежитлового приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, загальною площею 182,1 кв. м.

З урахуванням, положень ч. 4 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/5752/2012 є такою, що набрала законної сили.

Вказане нерухоме майно ПП «ЦЕСІЯ» було відчужено на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС» (далі - ТОВ «ТУЛС) за договором купівлі-продажу № 5699 від 21.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Враховуючи, що договір купівлі-продажу № 5329 від 24.07.2013, за яким ПП «ЦЕСІЯ» набуло право власності на спірний об'єкт нерухомого майна визнано недійсним, вказане свідчить про вибуття майна поза волею власника.

Прокурор вважає, що оскільки при реалізації спірного майна не було дотримано процедуру його відчуження, останнє вибуло від власника поза волею останнього, а тому підлягає поверненню у власність територіальної громади м. Дніпро.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016р. порушено провадження у справі та залучено до справи у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району та приватне підприємство "Цесія".

04.11.2016 року до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" до Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Цесія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району про усунення перешкод у користуванні власністю.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2016 року зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 року ухвалу господарського суду від 07.11.2016 року залишено без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2017 року касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 року та ухвалу господарського суду від 07.11.2016 року повернуто ТОВ "Тулс".

12.04.2017р. відповідач надав заяву про залишення позову без розгляду,заяву про застосування строку позовної давності та про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи п. 3.9.1. постанови Пленуму №18, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи, оскільки останній не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Також, слід зазначити, що з моменту порушення провадження по справі - 24.10.2016 року, відповідач мав достатньо часу для підготовки та надання додаткових доказів, про які останній зазначає в заяві про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду №б/н від 12.04.2017р., відповідач зазначив, що прокурором не були наведені підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

У відзиві №б/н від 12.04.2017р. відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи, що він є добросовісним набувачем спірного майна. Також відповідач зазначає, що вимоги позивача про витребування нерухомого майна на підставі статті 388 Цивільного кодексу України не можуть бути задоволені. З урахуванням частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване як таке, що продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

За клопотанням відповідача за первісним позовом, здійснювалась фіксація судового процесу з 13.04.2017 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ

Нежитлове приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б перебувало на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району Дніпропетровської міської ради (далі - КВЖРЕП Ленінського району), яке було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.09.1991.

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів», яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 та рішення Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 29.04.2013 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 87395812101).

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011, об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, КВЖРЕП Ленінського району передано на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю». Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2012р. відкрито провадження у справі №38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району. На час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 КВЖРЕП Ленінського району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2012 у справі № 38/5005/5752/2012 КВЖРЕП Ленінського району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором КВЖРЕП Ленінського району призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, нежитлове приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів з продажу нежитлового приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, загальною площею 182,1 кв. м., оформлених протоколом № 53 від 27.12.2012, та переможцем яких визначено приватне підприємство «ЦЕСІЯ» (далі - ПП «ЦЕСІЯ»).

На підставі протоколу № 53 проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, 24.07.2013 між КВЖРЕП Ленінського району та ПП «ЦЕСІЯ» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, загальною площею 182,1 кв.м. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 5329, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.

Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора КВЖРЕП Ленінського району арбітражного керуючого ОСОБА_4 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення № 3 по вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №3 вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, загальною площею 182,1 кв. м., оформлених протоколом № 53 від 27.12.2012 та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5329 від 24.07.2013, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_5 та ПП «ЦЕСІЯ» з відчуження нежитлового приміщення № 3, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро, загальною площею 182,1 кв. м.

Згідно приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або кримінальній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Спірне нерухоме майно ПП "Цесія" було відчужено на користь ТОВ "Тулс" за договором купівлі-продажу № 5699 від 21.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Згідно приписів ст.ст. 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Згідно вимог статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами статті 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Згідно вимог статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, норма частини 1 статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014р. у справі №43/440-6/231, від 11.06.2014р. у справі №6-52цс14 та від 08.06.2016р. у справі №6-3089ц15.

ПП "Цесія" набуло право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу №5329 від 24.07.2013р., який в подальшому визнано недійсним.

Отже, Дніпровська міська рада, як власник спірного майна, яке вибуло з її власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред'явлення віндикаційного позову на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 318 Цивільного кодексу України одним з суб'єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з частиною 7 статті 319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Відповідно до частини 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

При цьому, згідно з пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Отже, лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпропетровської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.

Враховуючи положення статті 136 Господарського кодексу України, пункту 30 частини 1 статті 26, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника іншим шляхом, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у відповідача як добросовісного набувача в порядку частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України. За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно ж клопотання відповідача щодо застосування позовної давності, суд не вбачає достатньо правових підстав для його задоволення, з урахуванням наступного.

Згідно вимог статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2016р. господарським судом Дніпропетровської області у справі №38/5005/5752/2012 було винесено ухвалу, якою визнано неправомірними дії ліквідатора КВЖРЕП Ленінського району щодо включення до ліквідаційної маси підприємства - банкрута відповідного нерухомого майна. Також вказаною ухвалою визнано недійсними договори купівлі - продажу нерухомого майна.

Отже, саме визнання судом недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна стало підставою для звернення заступника прокурора до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про витребування від ТОВ "Тулс" на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради спірного нерухомого майна, що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 87395812101). Тобто право на звернення з цим позовом до суду та початок перебігу строку позовної давності, у межах якого заступник прокурора та Дніпровська міська рада могли звернутися з позовом до суду розпочався 29.08.2016р., а заступник прокурора звернувся з цим позовом до суду 24.10.2016р. (тобто в межах цього процесуального строку).

Таким чином, прокурором та Дніпровською міською радою не пропущено строк, встановлений приписами ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, у межах якого можна звернутися до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу.

Клопотання про залишення позову без розгляду також не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 131-1 Конституції України та пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що в Україні діє прокуратура, яка зокрема здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках, що визначені законом.

Згідно зі статтею 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення Інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як визначено статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Незважаючи на те, що первинна угода визнана недійсною на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/5752/2012, будучи залученою до участі у розгляді вказаної справи та достовірно знаючи про існування вказаного рішення суду, Дніпровською міською радою не вжито належних заходів цивільно-правового характеру, направлених на повернення до комунальної власності міста нерухомого майна, яке вибуло з власності територіальної громади поза її волею.

Зазначене свідчить про бездіяльність Дніпровської міської ради, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим перший заступник прокурора області звертається з даним позовом до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" (ідентифікаційний код: 35447191; місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Соломянська, 14) на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 26510514; місцезнаходження: 49601, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75) нежитлове приміщення №3 вул .Набережна Заводська, будинок 91Б у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -87395812101)..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" (ідентифікаційний код: 35447191; місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Соломянська, 14) на користь Прокуратури Дніпропетровської області 49001, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, п/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму витрат в розмірі 3194грн., повязаних зі сплатою судового збору за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.04.2017

Суддя ОСОБА_7