Рішення № 66022454, 07.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.2017 Справа № 904/12407/16

За позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Дніпро

до Петриківської селищної ради, Петриківський район, Дніпропетровська область

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Петриківське районне комунальне підприємство "Комунальник", Дніпропетровська область, смт. Петриківка

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Петриківкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпроптеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська область, смт. Петриківка

про зобов'язання виконати рішення

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Манько Г.В.

Суддя Петренко І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 15 від 06.02.2017)

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (дов. №114 від 22.02.2017)

від третьої особи-1: ОСОБА_4 - представник (дов. № 221 від 08.11.2016)

від третьої особи-2: ОСОБА_5 - представник (дов. № 1 від 07.12.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Петриківської селищної ради про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 № 92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 шляхом:

- прийняття рішення про визначення переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах з урахуванням в ньому послуги з вивезення твердих побутових відходів;

- проведення конкурсу на надання послуг з: централізованого опалення та гарячого водопостачання визначеного переліком;

- прийняття рішення про визначення виконавця послуг з: вивезення побутових відходів, утримання будинків та прибудинкових територій, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення та гарячого водопостачання за результатами конкурсу;

- приведення у відповідність до Закону України Про житлово-комунальні послуги та до вимог наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад від 30.07.2012 року № 390, рішення виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 07.12.2012 року № 123 Про встановлення тарифів на послуги з вивозу твердих побутових відходів та послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для багатоквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2016, порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2017.

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено з 23.01.2017 на 06.02.2017 та з 06.02.2017 на 27.02.2017.

27.02.2017 відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову у повному обсязі, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що селищною радою на момент винесення рішення територіальним відділенням АМК, відповідного рішення сесії про призначення конкурсу не приймалося, так само як і рішення про делегування таких повноважень своєму виконавчому органу, зокрема виконкому. Відповідач зазначає, що обов'язок та повноваження виконкому щодо самосійного, без участі селищної ради, прийняття рішень про забезпечення на конкурсних засадах діяльності підприємства у сфері збирання та перевезення побутових відходів законодавством України не передбачені. Відповідач вказує, що згідно з рішенням АМК селищну раду було зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом проведення конкурсу на надання послуг, а не визначення на конкурсних засадах юридичної особи для здійснення збирання та перевезення таких відходів, яке є прерогативою селищної ради. (а.с.40-45).

Крім того, відповідач подав заяву про припинення провадження у справі, в якій вказує, що на момент звернення позивача до суду відсутній предмет спору, а провадження у справі підлягає припиненню в частині зобов'язання відповідача провести конкурс на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання визначеного переліком. Оскільки, відповідачем було проведено конкурс на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, утримання будинків та укладено договір на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з надавачем цих послуг та рішення виконавчого комітету селищної ради від 21.11.2012 №104 визнано таким, що втратило чинність та прийнято нове рішення від 16.04.2014 №14, в зв'язку з чим відповідач вважає, що в цій частині провадження у справі повинно бути припинено на підставі п.1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України (а.с.72-74).

Також, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності. В обґрунтування цієї заяви відповідач зазначає, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом, оскільки рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 № 92/01-12/04-13 по справі № 90/04-10-4/13 було отримано відповідачем 16.12.2013, а отже трирічний строк позовної давності для зобов'язання відповідача виконати це рішення АМК сплинув 18.12.2016. Але, позивач звернувся до суду 28.12.2016, тобто через 3 роки та 10 днів, з дня отримання відповідачем рішення АМК (а.с.69-71).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017, за заявою представника позивача, строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 15.03.2017; залучено до участі у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Петриківське районне комунальне підприємство "Комунальник" та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Петриківкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпроптеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради. Зобов'язано позивача направити на адресу третіх осіб копію позовної заяви з додатками.

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено з 27.02.2017 на 14.03.2017.

13.03.2017 позивач подав через канцелярію суду письмові пояснення в яких вказав, що рішення виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 07.12.2012 року № 123 Про встановлення тарифів на послуги з вивозу твердих побутових відходів та послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для багатоквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою за своїм змістом передбачає затвердження та введення в дію з 07.12.2012 тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення та тарифі на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Проте, введення в дію тарифів рішенням №123 в день прийняття цього рішення 07.12.2012 суперечить положенням ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а дії суб'єкта господарювання щодо застосування тарифів з 07.12.2012, позбавляють територіальну громаду в законодавчо визначеному праві поінформованості про склад та вартість нових тарифів, що призводить до ущемлення інтересів споживачів. Також, позивач зазначив, що відповідачем, станом на час розгляду справи, рішення про визначення переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах з урахуванням в ньому послуги з вивезення твердих побутових відходів та рішення про визначення виконавця послуг з: вивезення побутових відходів, утримання будинків та прибудинкових територій, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення та гарячого водопостачання за результатами конкурсу, прийняті не були. Щодо строку позовної давності, позивач вказав, що строк виконання відповідачем рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 №92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 настав 17.02.2014. Таким чином, трирічний строк позовної давності для подання позовної заяви про зобов'язання виконати рішення закінчується 17.02.2017. Отже строк позовної давності позивачем не було пропущено. Позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити (а.с.86-87).

Також, 13.03.2017 позивач подав через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зменшив свої позовні вимоги до відповідача та просив суд зобов'язати відповідача виконати рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 №92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 шляхом:

- прийняття рішення про визначення переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах з урахуванням в ньому послуги з вивезення твердих побутових відходів;

- прийняття рішення про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів, утримання будинків та прибудинкових територій за результатами конкурсу;

- приведення у відповідність до Закону України Про житлово-комунальні послуги та до вимог наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад від 30.07.2012 року № 390, рішення виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 07.12.2012 року № 123 Про встановлення тарифів на послуги з вивозу твердих побутових відходів та послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для багатоквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою (а.с.88-89).

На підставі ст. 22 ГПК України, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

14.03.2017 відповідач подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи (а.с.94-107).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 призначено колегіальний розгляд справи.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 15.03.2017 колегіальний розгляд справи призначено у складі: головуючий колегії - ОСОБА_1, суддя Манько Г.В., суддя Петренко І.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017, справа прийнята до розгляду колегіально у складі трьох суддів, розгляд справи призначено на 07.04.2017.

07.04.2017 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Подав через канцелярію суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник третьої особи - 2 подав до канцелярії суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг здійснює саме суб'єкт господарювання, що виробляє або надає житлово-комунальні послуги.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб-1,2, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2013 адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13.

Вказаним рішенням було визначено, що Петриківська селищна рада порушує вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Вказаним рішенням адміністративної колегії антимонопольного комітету було зобов'язано Петриківську селищну раду та її виконавчий комітет припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в двохмісячний термін з дня отримання рішення, шляхом:

- визначення переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах з урахуванням в ньому послуги з вивезення твердих побутових відходів;

- визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів, утримання будинків та прибудинкових територій, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення та гарячого водопостачання за результатами конкурсу;

- приведення у відповідність до вимог законодавства про захист економічної конкуренції рішення виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 07.12.2012 року № 123 Про встановлення тарифів на послуги з вивозу твердих побутових відходів та послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для багатоквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою.

Рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 № 92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 було направлено Петриківській селищній раді та відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900400732120 було отримано селищною радою 16.12.2013.

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем в добровільному порядку рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 № 92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 .

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону, рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

До повноважень голови територіального відділення згідно пункту 16 частини 1 статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" віднесено звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Вимога позивача щодо приведення рішення виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 07.12.2012 року № 123 у відповідність до Закону України Про житлово-комунальні послуги та до вимог наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад від 30.07.2012 року № 390, вмотивована невідповідністю цього рішення ( від 07.12.2012 року № 123) ч. 6 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

У рішенні адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 № 92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 визначено, що рішення виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 07.12.2012 року № 123 Про встановлення тарифів на послуги з вивозу твердих побутових відходів та послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для багатоквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою за своїм змістом передбачає затвердження та введення в дію з 07.12.2012 тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення та тарифі на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

У ч. 6 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги, у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

Отже, введення в дію тарифів рішенням №123 в день прийняття цього рішення 07.12.2012 суперечить положенням ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а дії суб'єкта господарювання щодо застосування тарифів з 07.12.2012, позбавляють територіальну громаду в законодавчо визначеному праві поінформованості про склад та вартість нових тарифів, що призводить до ущемлення інтересів споживачів.

Судом встановлено, що 16 квітня 2014 року, тобто до порушення провадження у справі відповідачем було прийнято рішення №13 "Про розгляд Подання Дніпропетровського обласного територіального відділення антимонопольного комітету" (а.с. 61). Зазначеним рішенням Петриківської селищної ради було внесено зміни до рішення виконавчого комітету селищної ради від 07.12.2012, та визначено, що п. 1 читати без слів (ввести в дію з 07.12.2012). Також, вказаним рішенням було вирішено додати до рішення від 07.12.2012 п. 8 в такій редакції: Дане рішення вступає в дію з 08.01.2013.

Отже, рішення адміністративної колегії в частині приведення рішення виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 07.12.2012 року № 123 у відповідність до Закону України Про житлово-комунальні послуги та до вимог наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 30.07.2012 року № 390 були добровільно виконані відповідачем 16.04.2014, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Доказів виконання рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 № 92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 в частині прийняття рішення про визначення переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах з урахуванням в ньому послуги з вивезення твердих побутових відходів; прийняття рішення про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів, утримання будинків та прибудинкових територій за результатами конкурсу, відповідачем не надано, доводи позивача щодо позовних вимог відповідачем не спростовано.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо добровільного виконання рішення АМК, з посиланням на протокол проведення конкурсу №4 від 18.03.2014, в якому визначено виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів, послуг з утримання будинків та прибудинкової території та укладений договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 24.03.2014 №3, оскільки рішення про визначення виконавця цих послуг селищною радою не приймалося, хоча рішенням адміністративної колегії відповідно до законодавства зобов'язано селищну раду прийняти такі рішення. Також суд зазначає, що відсутність рішення Петриківської селищної ради про проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів, послуг з утримання будинків та прибудинкової території, обмежує можливість участі інших суб'єктів господарської діяльності взяти участь у цьому конкурсі.

Розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд вказує на таке.

Відповідно до 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 №92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 було зобов'язано відповідача виконати це рішення у двомісячний термін з дати його отримання, тобто до 17.02.2014.

Таким чином, трирічний строк позовної давності встановлений для подання позовної заяви про зобов'язання виконати рішення АМК закінчується 17.02.2017.

З позовом до суду позивач звернувся - 28.12.2016, тобто в межах вказаного строку.

Отже строк позовної давності позивачем не було пропущено.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як на підставу припинення провадження у справі, відповідач посилається на добровільне виконання ним вимог рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 № 92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 в частині проведення конкурсу на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання визначеного переліком.

13.03.2017 заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивачем було зменшено заявлені позовні вимоги, внаслідок чого позовна вимога про зобов'язання відповідача виконати рішення АМК шляхом проведення конкурсу на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання визначеного переліком не була заявлена позивачем, а тому суд її не розглядає. На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що станом на час розгляду справи відповідачем не надано до справи доказів, які б свідчили про виконання відповідачем рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 № 92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 (прийняття рішення про визначення переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах з урахуванням в ньому послуги з вивезення твердих побутових відходів; прийняття рішення про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів, утримання будинків та прибудинкових територій за результатами конкурсу).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Петриківську селищну раду (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Леніна, 71, код 04339698) виконати рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013 № 92/01-12/04-13 у справі № 90/04-10-4/13 шляхом:

- прийняття рішення про визначення переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах з урахуванням в ньому послуги з вивезення твердих побутових відходів;

- прийняття рішення про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів, утримання будинків та прибудинкових територій за результатами конкурсу.

Стягнути з Петриківської селищної ради (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Леніна, 71, код 04339698) на користь Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, м. Дніпро, пр. О. Поля, 2, код 20306037) на р/р 35215064001441, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 20306037 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.04.2017

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Г.В. Манько

Суддя І.В. Петренко