Постанова № 66020843, 05.04.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

05 квітня 2017 року Справа № 814/2271/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомСнігурівське спільне міжгосподарське шляхобудівельне підприємство "Агрошляхбуд", вул. Виноградна, 1,Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57300

доПівденний офіс Держаудитслужби, вул. Канатна, 83,Одеса,Одеська область,65107

провизнання протиправними дії,ВСТАНОВИВ:

Снігурівське спільне міжгосподарське шляхобудівельне підприємство «Агрошляхбуд» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області (далі-відповідач) про визнання протиправними дії відповідача по проведенню з 04.10.20.16 р. по 17.10.2016 р. виїзної позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Снігурвського спільного міжгосподарського шляхобудівельного підприємства «Агрошляхбуд» за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. та складанню акту №14-24від 24.10.2016 р., прийнятого за результатами проведення перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем під час проведення перевірки було порушено порядок її проведення, а за результатами цієї перевірки відповідачем протиправно складено акт ревізії в якому зазначені необґрунтовані висновки, оскільки за результатами даної перевірки, на думку позивача, відповідач повинен був скласти акт про неможливість проведення перевірки.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, а свої дії такими, що відповідають нормам діючого законодавства України з підстав викладених в письмових запереченнях.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження (ч. 4 ст. 122 КАС).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно ч. 7 ст. 11 Закону, позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законом до підконтрольних установ, проводяться органами державного фінансового контролю за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 14 ст. 11 Закону, посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку направлення на ревізію та копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії.

Так, судом встановлено, що ДФІ в Миколаївській області відповідно ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21.09.2016 року проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р.

Начальнику ССМШП "Агрошляхбуд" ОСОБА_1 вручено під розписку направлення на проведення ревізії та копію рішення суду. Направлення на проведення ревізії ОСОБА_1 підписано та допущено посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії.

При цьому, керівником об'єкту контролю не було забезпечено перевіряючих всіма необхідними умовами для проведення ревізії, як то вимагає п. 15 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою КМУ від 20 квітня 2006 року № 550 (далі-Порядок).

На запит Держфінінспекції в Миколаївській області начальником ССМШП "Агрошляхбуд" ОСОБА_1 надано лише правоустановчі документи, будь-яких бухгалтерських документів, в тому числі що засвідчували б взаємовідносини з юристом ОСОБА_4 за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 не надано.

В присутності слідчого Корабельного відділу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Гачегової К.О. оглядом приміщення ССМШП "Агрошляхбуд", серед наявних паперів, бухгалтерських документів щодо господарської діяльності Підприємства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 не виявлено.

З пояснення начальника ССМШП "Агрошляхбуд" ОСОБА_1 вказані документи не надаються з причин їх відсутності. Договір, акти виконаних робіт, акти звірок взаєморозрахунків з ОСОБА_4 ним, як керівником Підприємства, не підписувалися, грошові кошти вказаній особі протягом 2008- 2010 років не перераховувалися оскільки ОСОБА_4 послуги ССМШП "Агрошляхбуд" не надавалися, будь-яка заборгованість по бухгалтерському обліку не рахувалася. Бухгалтерські регістри щодо обліку виконаних робіт, наданих послуг, їх оплати та заборгованості в розрізі контрагентів, головні книги та фінансова звітність за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 вилучені під час обшуку слідчим СВ Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Гачеговою К.О.

Вилучені бухгалтерські документи, а саме: поточні первинні документи: рахунки, накладні, акти здачі-прийняття робіт авансові звіти, акти звіряння розрахунків за 2008-2009 роки та січень- червень 2010 року; бухгалтерські регістри (без назви) в яких відображено віднесення здійснених Підприємством господарських операцій по субрахунках (бухгалтерські проводки) за 2008-2009 роки та січень-червень 2010 року; виписки по особовому рахунку 260025859 ССМШП "Агрошляхбуд" в МОД "Райфайзен Банк Аваль" з доданими платіжними дорученнями за 2008 та 2009 роки; касові документи за 2008 рік та січень-червень 2009 року; касова книга з 15.01.2008 по 27.08.2014; головна книга за 2007-2008 роки; книга обліку "Оборотний баланс" за 2006-2010 роки; фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва форми № 1-м "Баланс" та форми № 2-м "Звіт про фінансові результати" за 2008-2010 роки та передані ініціатором ревізії до Держфінінспекції в Миколаївській області супровідним листом від 05.10.2016 року № 14022/53-2016.

Відповідно до ч.2 та ч.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ передбачено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації з врахуванням пояснення начальника ССМШП "Агрошляхбуд" ОСОБА_1 бухгалтерські регістри щодо обліку виконаних робіт, наданих послуг, їх оплати та заборгованості в розрізі контрагентів, головні книги та фінансова звітність за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 вилучені під час обшуку слідчим СВ Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Гачеговою К.О. Тобто, керівником підтверджено їх наявність, та завірено копії що додані до акту ревізії, а те що вказані документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства викладено в акті ревізії від 24.10.2016 р. №14-24/94.

Тобто, у співробітників ДФІ не було підстав зробити висновок про відсутність бухгалтерського обліку в ССМШП "Агрошляхбуд" за 2008-2010 роки, оскільки надані первинні документи відповідають регістрам бухгалтерського обліку, оборотним балансам та звітним даним.

Щодо твердження позивача про протиправність дій ДФІ по складанню акту за результатами ревізії, суд зазначає таке.

Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою КМУ від 20 квітня 2006 року № 550 визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Згідно до п. 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта (абз. 1 п. 3 Порядку).

Пунктом 35 Порядку встановлено, що результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Акт ревізії містить: вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії; констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Тобто, опис контролюючим органом в акті ревізії порушень, не тільки не суперечить чинному законодавству, а прямо передбачено п. 35 Порядку № 550.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В ході розгляду справи відповідачем повністю доведено правомірність своїх дій по проведенню ревізії позивача та складанню акту, за результатами даної ревізії.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич