Постанова № 66020742, 06.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 квітня 2017 р. № 820/5807/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М., суддів: Панченко О.В., Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - Лавренчук О.В.,

представника відповідача - Фоміної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної фіскальної служби України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Державна фіскальна служба України звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.10.2016 № 51857921;

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.10.2016 № 51858058;

- зупинити дію постанов відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.10.2016 ВП №51857921, №51858058.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у ДФС відсутня об'єктивна можливість виконати рішення суду у порядку та спосіб, що передбачені останнім. Крім вимог до позивача щодо виконання рішення суду у справі №820/1237/16, відсутні будь-які заходи у забезпеченні виконання державним виконавцем закріпленого законом обов'язку у здійсненні вичерпних заходів щодо виконання судового рішення, зокрема й щодо зміни порядку виконання рішення суду або щодо роз'яснення його виконання здійснено не було, тобто, державний виконавець всупереч вимогам закону не зупинив виконавче провадження, а виніс оскаржувану постанову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини, в яких зазначила, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не згоден з вимогами позову ДФС України, вважає їх безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що в провадженні головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. перебувають два виконавчих провадження № 51857921 та № 51858058 з примусового виконання двох виконавчих листів Харківського окружного адміністративного суду № 820/1237/16 від 02.07.2016 року про зобов'язання Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства «Харківводоканал» коштів, які проведені по взаєморозрахункам з погашення заборгованості з різниці в тарифах в рахунок заборгованості з податку на додану вартість у сумі 37163307,48 грн. та зобов'язання Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства «Харківводоканал» коштів, які відображені в табл.. №3 додатка №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» декларації за січень 2016 року, в сумі 29428852,00 грн. (відповідно).

На підставі заяв стягувача Комунального підприємства «Харківводоканал» від 12.07.2016 року №3648 та №3647, державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №51857921 та №51858058, згідно п.2 яких позивачу надано строк для самостійного виконання рішення до 15.08.2016 року. Копії вказаних постанов направлені сторонам виконавчого провадження супровідними листами від 08.08.2016 №612/20.1/10 та №613/20.1/10.

Державною фіскальною службою України направлено лист від 18.08.2016 за № 15620М/5/99-99-12-01-01-16 до відповідача про неможливість виконання судового рішення у порядку і спосіб, встановлений судом та просив звернутися до суду із заявою про заміну способу і порядку виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 щодо зобов 'язання збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ, в якому зазначила, що враховуючи, що система електронного адміністрування працює в автоматичному режимі, на сьогодні виконання рішення суду щодо збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ без нормативного врегулювання, в тому числі врахування сум клірингу по КП «Харківводоканал» на суму на суму 66 592 159,50 гри. (37163307,48 грн. + 29428852,00 грн. = 66 592159,50 грн.), неможливо здійснити в автоматичному режимі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначені виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, а саме:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Суд зазначає, що державним виконавцем вчинені дії спрямовані на виконання виконавчих листів виданих Харківським окружним адміністративним судом 02.07.2016 року, шляхом винесення постанов від 08.08.2016 року про відкриття виконавчого провадження, якими було надано позивачу час для добровільного виконання виконавчого документа до 15.08.2016 року та було попереджено Державну фіскальну службу України, що у разі невиконання в наданий для добровільного виконання строк, він буде виконаний в примусовому порядку зі стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Отже позивач був попереджений про наслідки не виконання виконавчого документа, але документального підтвердження про виконання виконавчого документа в передбачений строк державному виконавцю не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач виносячи постанови від 04.10.2016 року №51857921 та №51858058 про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, діяв згідно чинного законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач діючи у спірних правовідносинах та приймаючи відповідні рішення, не порушував вимоги чинного законодавства, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Державної фіскальної служби України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 11.04.2017 року.

Головуючий суддя О.М. Тітов

Судді О.В.Панченко

О.В. Старосєльцева