Ухвала суду № 66016538, 12.01.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/642/17

Провадження № 1-кс/761/728/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Малинников О.Ф., при секретарі Данилевській Є.П., розглянувши клопотання адвоката Селютіна К.С. в інтересах ТОВ «О.М.С.» про скасування арешту майна, вилученого під час обшуку, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Селютіна Костянтина Сергійовича, подане в порядку визначеному ст. 174 КПК України, згідно якого заявник просить скасувати арешт на тимчасово вилучені в офісних приміщеннях ТОВ «О.М.С.» під час обшуку 26.08.2016 року, за адресою: м. Київ. просп. Перемоги, 136, грошові кошти в сумі 121 964 (сто двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) грн.. 00 коп., 525 (п'ятсот двадцять п'ять) Євро, 253 (двісті п'ятдесят три) долари США, банківські картки «Приватбанку» за НОМЕР_1, № НОМЕР_2, банківську картку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_3, п'ять жорстких дисків: Barracuda 7 200.10 250 Gb, s/n 6RY1KKLB, Barracuda 7 200.10 250 Gb, s/n 6RY01VF2, жорсткий диск Western Digital, 250 Gb, s/n WCAV2E426895, жорсткий диск Western Digital, 320 Gb, s/n WCAV25525718, жорсткий диск Toshiba SEP-205, s/n 95FXYK7FSWK7.

Своє клопотання Селютін К.С. мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 05.09.2016 року, клопотання слідчого з ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції Зінчука І.М., внесене по кримінальному провадженню за № 32016100000000045 від 14.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, було задоволено, та ухвалено, накласти арешт на тимчасово вилучені в офісних приміщеннях ТОВ «О.М.С.» під час обшуку 26.08.2016 року, за адресою: м. Київ. просп. Перемоги, 136, грошові кошти в сумі 121 964 (сто двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) грн.. 00 коп., 525 (п'ятсот двадцять п'ять) Євро, 253 (двісті п'ятдесят три) долари США, банківські картки «Приватбанку» за НОМЕР_1, № НОМЕР_2, банківську картку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_3, п'ять жорстких дисків: Barracuda 7 200.10 250 Gb, s/n 6RY1KKLB, Barracuda 7 200.10 250 Gb, s/n 6RY01VF2, жорсткий диск Western Digital, 250 Gb, s/n WCAV2E426895, жорсткий диск Western Digital, 320 Gb, s/n WCAV25525718, жорсткий диск Toshiba SEP-205, s/n 95FXYK7FSWK7.

Підстави у накладенні арешту на зазначене майно аргументоване тим, що вилучені грошові кошти та предмети, постановою слідчого від 26.08.2016 року, були визнані речовими доказами у справі та мають значення у цьому провадженні, як об'єкти кримінально-протиправних дій, набутих кримінально-протиправним шляхом, в зв'язку з чим слідчим суддею було накладено арешт.

На даний момент, Селютін К.С. вважає, що даний арешт підлягає скасуванню, в зв'язку з тим, що в подальшому, в продовженні його застосування, відпала потреба.

Як зазначалось в ухвалі від 05.09.2016 року, про накладення арешту, постановою слідчого від 26.08.2016 року, вищезазначене тимчасово вилучене майно, було визнано речовими доказами по кримінальному провадженню, в рамках якого воно і вилучалось, а от же отримавши статус речового доказу, порядок зберігання та повернення такого майна, встановлюється ст. 100 КПК України.

Так, постановою від 15.12.2016 року, кримінальне провадження, інформація про яке, була внесена до ЄДРСР за № 32016100000000045 від 14.03.2016, та в рамках якого і проводився обшук та вилучалось вказане майно, було закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «О.М.С.» складу кримінального правопорушення, яке їм інкримінувалось, при цьому, під час здійснення досудового розслідування, за призначеної постановою слідчого від 13.12.2016 року, судово-економічної експертизи, які були викладені в експертному висновку за № 1-15/13/2016-се від 15.12.2016 року, висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «О.М.С.» за № 210/26-15-14-07-02-10/32386037 від 09.12.2016 року, яким було встановлено порушення посадовими особами ТОВ «О.М.С.» податкового законодавства, що в свою чергу і було основним доказом у органу досудового розслідування, щодо наявності в діях посадових осіб підприємства, ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України.

В судове засідання з'явився адвокат Селютін К.С., підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Старший слідчий з ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції Зінчук І.М. в судове засідання з'явився, вирішення питання до даному клопотанню зазначив на розсуд суду.

Вислухавши думку адвоката Селютіна К.С., дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши докази які надані сторонами судового процесу, слідчий суддя дійшов до наступного.

Враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності представника заявника, слідчого.

Вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 05.09.2016 року, клопотання слідчого з ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції Зінчука І.М., внесене по кримінальному провадженню за № 32016100000000045 від 14.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, було задоволено, та ухвалено, накласти арешт на тимчасово вилучені в офісних приміщеннях ТОВ «О.М.С.» під час обшуку 26.08.2016 року, за адресою: м. Київ. просп. Перемоги, 136, грошові кошти в сумі 121 964 (сто двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) грн.. 00 коп., 525 (п'ятсот двадцять п'ять) Євро, 253 (двісті п'ятдесят три) долари США, банківські картки «Приватбанку» за НОМЕР_1, № НОМЕР_2, банківську картку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_3, п'ять жорстких дисків: Barracuda 7 200.10 250 Gb, s/n 6RY1KKLB, Barracuda 7 200.10 250 Gb, s/n 6RY01VF2, жорсткий диск Western Digital, 250 Gb, s/n WCAV2E426895, жорсткий диск Western Digital, 320 Gb, s/n WCAV25525718, жорсткий диск Toshiba SEP-205, s/n 95FXYK7FSWK7.

Постановою старшого ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції Зінчука І.М. від 15 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100000000045 від 14 березня 2016 року було закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Разом з тим 04.01.2017 року Прокурором відділу прокуратури м. Києва радником юстиції Дмитренком В. була винесена постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження, якою постановив: постанову старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Зінчука І.М. від 15.12.2016 року про закриття кримінального провадження № 32016100000000045 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «О.М.С. за ст. 212 ч. 3 КПК України скасувати. Матеріали кримінального провадження направити начальнику СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві для організації подальшого досудового розслідування.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що заявником у клопотанні не доведено, а слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно вказане в клопотанні, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано, а також враховуючи постанову Прокурора відділу прокуратури м. Києва радника юстиції Дмитренком В., а тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання адвоката Селютіна К.С. в інтересах ТОВ «О.М.С.» про скасування арешту майна, вилученого під час обшуку - відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: О.Ф. Малинников