Рішення № 66015790, 11.04.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/5727/16-ц

Провадження № 2/752/679/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.04.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування різниці між сплаченим страховим відшкодуванням та розміром шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 27856,70 гривень, витрат на лікування в сумі 2996, 08 гривень, витрат за транспортні послуги в розмірі 480 гривень, моральну шкоду в сумі 10000 гривень, витрат на правову допомогу в сумі 11886,30 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 551 гривня 21 копійка.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 28.08.2015 р. о 17 год. 30 хв в м.Києві по пр-ту Глушкова, біля станції метро «Теремки», сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мерседес» д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем «Хонда Аккорд», д.н. НОМЕР_2, який здійснив в подальшому зіткнення з автомобілем «Рено», д.н. НОМЕР_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 12.11.2015 р. винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди був визнаний ОСОБА_2

Позивач посилається на те, що згідно зі звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 05/09/15-1, сума збитків становить 77856,70 гривень.

Страховою компанією, де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, була сплачена сума страхового відшкодування в розмірі 50000 гривень, однак вона не покриває всіх збитків, в зв»язку з чим з відповідача підлягає стягненню різниця між розміром завданої матеріальної шкоди та сумою сплаченого страхового відшкодування в розмірі 27856 гривень.

Крім того, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що внаслідок пошкодження транспортного засобу, який знаходився в її користування, з вини відповідача і небажання останнім вирішити даний спір в позасудовому порядку їй була завдана моральна шкода, вона втратила душевний спокій, багато часу витрачала на оформлення відповідних документів для отримання відшкодування, змінився спосіб її життя, оскільки вона була позбавлена можливості користуватись транспортним засобом.

Також вона після дорожньо-транспортної пригоди вимушена була пройти медичне обстеження з приводу травм та виявлення можливих ознак захворювання, приймала медичні препарати.

Нею були понесені витрати на ліки в сумі 2996,08 гривень.

Крім того, позивач зазначає, що в зв»язку з неможливістю користуватись пошкодженим транспортним засобом для перевезення сімейних речей довелось звертатись за транспортними послугами, вартість яких склала 480 гривень.

Моральну шкоду позивач оцінює в 10000 гривень.

В подальшому, в ході судового розгляду позивач ОСОБА_1 подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просила стягнути з відповідача витрати на лікування в сумі 25996,08 гривень, витрати на транспортні послуги в сумі 480 гривень, моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, сплачений нею судовий збір та витрати на правову допомогу, та зазначила, що сума матеріальної компенсації підлягає стягненню на користь власника пошкодженого транспортного засобу «Хонда Аккорд» д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_3

Також до суду звернувся ОСОБА_3, який був залучений судом до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами, з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування йому, як власнику пошкодженого транспортного засобу «Хонда Аккорд» д.н. НОМЕР_2, матеріальної шкоди в розмірі 27856,70 гривень, що становить різницю між вартістю матеріального збитку, визначеного відповідно до звіту № 05/09/15-1 від 07.09.2015 р., та сплаченою сумою страхового відшкодування в розмірі 50000 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач, з вини якого сталась дорожньо-транспортна пригода, після її настання не вжив жодних заходів для врегулювання даного спору в позасудовому порядку, а в ході розгляду справи взагалі заперечив факт її керування транспортним засобом «Хонда Аккорд» на момент настання ДТП, хоча вона отримала тілесні ушкодження. ОСОБА_1 посилалась на те, що діями відповідача їй була завдана моральна шкода, що полягає у фізичних і душевних стражданнях, зміні способу життя, оскільки вона позбавлена можливості користуватись транспортним засобом, вимушена тривалий час вирішувати питання щодо відшкодування шкоди. Також позивач зазначила, що вона понесла витрати на медичні препарати, які вона приймала після дорожньо-транспортної пригоди, а саме: обезболюючі, заспокійливі, серцеві, а також понесла витрати на транспортні послуги, якими вона вимушена була скористатись в зв»язку з відсутністю транспортного засобу.

Представник третьої особи з самостійними вимогами підтримав в ході судового розгляду позов ОСОБА_3 та просив його задовольнити, оскільки з вини відповідача власнику пошкодженого транспортного засобу «Хонда Аккорд» д.н.НОМЕР_2 була завдана матеріальна шкода. Страхове відшкодування, розмір якого визначався з врахуванням Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 05/09/15-1 від 07.09.2015 р., який проведений за погодженням зі Страховиком і відповідачем, не покриває в повному обсязі всіх завданих збитків, в зв»язку з чим вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Відповідач та його представник просили відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позовів, посилаючись на їх необґрунтованість і недоведеність належними і допустимими доказами.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а вимогти ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.08.2015 р. о 17 год. 30 хв в м.Києві по пр-ту Глушкова, біля станції метро «Теремки» сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мерседес» д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем «Хонда Аккорд», д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який здійснив в подальшому зіткнення з автомобілем «Рено», д.н. НОМЕР_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 12.11.2015 р. винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 28.08.2015 р., визнаний ОСОБА_2 і його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

В силу ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, які встановлені судовим рішенням, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з роз»ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов»язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Відповідно до встановлених судом обставин на час настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Мерседес» д.н. НОМЕР_1 була застрахована у визначений законом спосіб.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.

На підставі ст.29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як встановлено судом, власником пошкодженого транспортного засобу «Хонда Аккорд» є ОСОБА_3, який звернувся до страхової компанії, де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 05/09/15-1 від 07.09.2015 р. матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Хонда Аккорд» д.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження складає 77865,70 гривень.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на неналежність і недопустимість даного доказу на підтвердження розміру матеріального збитку, оскільки, в силу положень ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ст.59 ЦПК України недопустимими є докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Позиція представника відповідача щодо неналежності і недопустимості даного доказу ґрунтується на тому, що Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 05/09/15-1 від 07.09.2015 р. складений СПД ОСОБА_4, який не є суб»єктом експертної діяльності і його висновки щодо розміру завданих збитків є завищеними.

Однак, ОСОБА_4 є спеціалістом оцінювачем, включений до Реєстру суб»єктів оціночної діяльності Фонду державного майна, кваліфікація підтверджується сертифікатом Фонду державного майна України № 16632/14 від 20.06.2014 р., і для складання зазначеного звіту суб»єкт оціночної діяльності не повинен мати статусу експерта, що передбачено лише для складання експертних висновків.

Звіт складений на підставі Закону України «Про судову експертизу», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, з врахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, національних стандартів, що стосуються оцінки майна та майнових прав, а тому є належним і допустимим доказом в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Посилання представника відповідача на завищення оцінювачем розміру матеріального збитку ґрунтується лише на його припущеннях.

Будь-яких інших підстав, які б стосувались порушень при проведенні оцінки пошкодженого транспортного засобу СПД ОСОБА_4, представником відповідача не зазначалось, в зв»язку з чим суд відмовив у призначенні судової автотоварознавчої експертизи.

Відповідно до положень ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати рі того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В ході судового розгляду встановлено і підтверджено випискою по особовому рахунку в ПАТ «ПриватБанк» ОСОБА_3, страховою компанією, де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, перераховано на рахунок ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 50000 гривень.

Звертаючись до суду ОСОБА_3, як власник пошкодженого транспортного засобу «Хонда Аккорд» д.н. НОМЕР_2, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 27865,70 гривень, що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та розміром страхового відшкодування, що здійснений з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу майна.

Зазначені вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду позивач просить відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, витрати на лікування в сумі 2996,08 гривень, витрати за транспортні послуги в сумі 480 гривень.

Судом встановлено, що в зв"язку з дорожньо-транспортною пригодою, пошкодженням автомобіля, яким користується ОСОБА_1, і це не заперечувалось власником транспортного засобу, який не заявив вимог про відшкодування йому моральної шкоди, внаслідок пошкодження транспортного засобу, позивач, як володілець транспортного засобу «Хонда Аккорд», зазнала моральних страждань, внаслідок пошкодження транспортного засобу, в звязку з чим змінився нормальний спосіб життя, вона перенесла душевні хвилювання, вимушена витрачати час на вирішення питання щодо відшкодування шкоди, яку відповідач відмовився відшкодувати в добровільному порядку.

Крім того, як вбачається з висновку ст.слідчого Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві Ардобацького К.Г. за результатами розгляду матеріалів СО № 40420 та № 40455 від 28.08.2015 р. по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце в м.Києві на пр-ту Глушкова біля станції метро «Теремки» , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримала водій автомобіля «Хонда Аккорд» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1, яка була доставлена до «Київської обласної клінічної лікарні».

Згідно довідки Київської обласної клінічної лікарні від 10.09.2015 р. ОСОБА_1 доставлена бригадою швидкої медичної допомоги в м.Києві 28.08.2015 р. з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку? Після обстеження та консультацій спеціалістів даних а патологією центральної нервової системи не виявлено, дані рекомендації для подальшого лікування за місцем проживання.

Згідно з ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.

Відповідно до роз"яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При з»ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з»ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Вимоги позивача про відшкодування їй моральної шкоди в розмірі 10000 гривень не є обгрунтованими в повному обсязі, як на стадії звернення до суду, так і в ході розгляду справи.

Однак, суд вважає, що пошкодження автомобіля, який перебуває у користуванні ОСОБА_1, отримання тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, призводить до душевних страждань, зміну способу життя в зв»язку з необхідністю вирішення питання щодо проведення відновлювального ремонту автомобіля, а також до фізичного болю.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 3000 гривень.

Моральна шкода на підставі ст.1167 ЦК України підлягає стягненню з відповідача у справі.

Вимоги позивача про відшкодування їй витрат на придбання лікарських засобів та витрат на транспортні послуги не підлягають задоволенню, оскільки, на думку суду, в ході судового розгляду з боку ОСОБА_1 не доведено, що зазначені витрати були пов»язані з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спрямовані та відновлення порушених прав.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

При вирішенні питання щодо відшкодування судових витрат суд ґрунтується на положення ст.88 ЦПК України.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування та витрат на транспортні послуги, судом було відмовлено, судовий збір, сплачений останньою при зверненні до суду з позовом в розмірі 551,21 не підлягають стягненню звідповідача. Однак, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору за вимогами про відшкодування моральної шкоди, судовий збір за які не були сплачені ОСОБА_1 при зверненні до суду, однак пропорційно до задоволених вимог в цій частині.

При вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу, понесених ОСОБА_1, суд вважає, що на підставі Договору про надання правової допомоги від 14.03.2016 р. , акту приймання-передачі наданих послуг відшкодуванню підлягають витрати з проведення первинної консультації та за складання позовної заяви (на суму 4022,30 гривень), які є обгрунтованими і доведеними, однак, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених вимог.

При вирішенні питання щодо відшкодування судових витрат на користь ОСОБА_3 суд в зв»язку з задоволенням в повному обсязі вимог позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений ОСОБА_3 судовий збір при зверненні до суду, однак при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає, що підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача витрати на правову допомоги, понесені на оплату первинної консультації та складання позовної заяви відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.11.2016 р. та акту приймання-передачі наданих послуг. Інші витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки, на думку суду, не пов»язані з відновленням порушеного права позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 гривень, витрати на правову допомогу 1206 гривень 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 165 гривень 36 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 27856 гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 551 гривня 20 копійок, витрати на правову допомогу 3471 гривня 30 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя