Постанова № 66014221, 13.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/253/17 Головуючий у І інстанції Литвиненко О.Л.Провадження № 33/780/359/17 Доповідач у 2 інстанції РудніченкоКатегорія 252 13.04.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2017 року м.Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Рудніченко О.М.

за участю: апелянта ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

прокурора Борисочевої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Баришівського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с.Стрижавка Любарського району Житомирської області, громадянку України, освіта середня спеціальна, тимчасово безробітну, депутата (секретаря) Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області, проживаючу АДРЕСА_1

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.2 ст.172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

За постановою суду, ОСОБА_2 відповідно до рішення першої сесії сьомого скликання Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області від 03.11.2015 року № 02-01-07 «Про підсумки голосування та результати виборів депутатів Морозівської сільської ради та визнання повноважень» визнано повноваження як депутата Морозівської сільської ради сьомого скликання. На підставі рішення другої сесії сьомого скликання Морозівської сільської ради від 05.11.2015 року № 11-02-07 ОСОБА_2 було обрано секретарем Морозівської сільської ради Баишівського району Київської області та будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування 11 рангу 5 категорії , являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п.б п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» у травні 2016 року в порушення вимог ст.12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.п.1,2 ч.1 ст.28, ч.2 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції» Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосувала «за» по питанню про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі загальною площею 0,2303га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_2 на користь своєї свекрухи ОСОБА_4; безпосередньо приймала участь у розгляді сесією сільської ради питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі загальною площею 0,2303га на користь свекрухи ОСОБА_4, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч 2 ст. 172-7 КпАП України.

Постановою судді Баришівського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України.

Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400грн.

Стягнуто з ОСОБА_2. судовий збір в розмірі 320грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з врахуванням поданих захисником ОСОБА_3 уточнень просить скасувати постанову Баришівського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року та звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу захисник зазначає, що ОСОБА_2 не проживає спільно зі своєю свекрухою, її голос при вирішенні питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою в інтересах свекрухи ОСОБА_4 не мав вирішального значення, оскільки, якщо б вона не голосувала, рішення на користь ОСОБА_4 все рівно було б прийняте. Тому на думку захисника порушення ОСОБА_2 корупційного законодавства носить характер малозначності.

Крім вказаного, за місцем здійснення депутатської діяльності ОСОБА_2 характеризується позитивно, працевлаштована в КП "Київський метрополітен" тільки 04.04.2017 року, до цього часу не працювала з моменту звільнення 02.06.2016 року, її син ОСОБА_6 на цей час служить у ЗС України, в тому числі в зоні АТО, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргузуточненнями,

прокурора, який не заперечував проти задоволення уточненої апеляційної скарги,

перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та застосувавши до неї адміністративне стягнення, виконав зазначені вимоги закону.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 будучи секретарем Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області та будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування 11 рангу 5 категорії, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосувала «за» по питанню про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі загальною площею 0,2303 га для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_2 на користь своєї свекрухи ОСОБА_4; безпосередньо приймала участь у розгляді сесією сільської ради питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі загальною площею 0,2303 га на користь свекрухи ОСОБА_4.

Доказам по справі суддя надав належну оцінку і прийшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Проте, вирішуючи питання про необхідність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суддя не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 не проживає спільно зі своєю свекрухою, а її голос «за» при вирішенні питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою в інтересах свекрухи ОСОБА_4 не мав вирішального значення, оскільки, якщо б вона не голосувала, рішення на користь ОСОБА_4 все рівно було б прийняте.

Крім вказаного, за місцем здійснення депутатської діяльності ОСОБА_2 характеризується позитивно, працевлаштована в КП "Київський метрополітен" тільки 04.04.2017 року, до цього часу не працювала з моменту звільнення 02.06.2016 року, її син ОСОБА_6 на цей час служить у ЗС України, в тому числі в зоні АТО, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати.

Зазначені факти свідчать про те, що ступінь небезпечності вчиненого ОСОБА_2 правопорушення значно зменшується, у зв'язку із чим дане правопорушення необхідно визнати малозначним із застосуванням наслідків, визначених у статті 22 КУпАП, а саме звільнення ОСОБА_2 від відповідальності та оголошення їй усного зауваження.

За таких обставин постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.172-7 КУпАП підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про звільнення її від адміністративної відповідальності із оголошенням усного зауваження.

Керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з уточненнями - задовольнити.

Постанову Баришівського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.172-7 КУпАП - скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитися усним зауваженням.

Провадження по справі закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис) О.М.Рудніченко