Постанова № 66013753, 14.04.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 3/359/923/2017

Справа № 359/1721/17

М № 0054/125120104/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«14 квітня 2017 року» м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучко І.В.,

за участі представника Київської митниці ДФС ОСОБА_1,

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_2

представника особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу, яка надійшла від Київської митниці ДФС, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Київська область, постійне місце проживання: Ізраїль, АДРЕСА_1, місце перебування в Україні: АДРЕСА_2, працює оператором друкарського станку на підприємстві «TADBIK», паспорт громадянина України для виїзду за кордон CD 034990, виданий 29.01.2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за ст. 471 МК України, -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 30.01.2017 року о 11 годині 00 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який прилетів до України з Ізраїлю, м. Тель-Авів, рейсом № 2651, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заяви про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано питання щодо наявності в нього готівкових коштів, на що він відповів, що має при собі приблизно 12000 євро та 4000 доларів США. Після цього пасажиру було запропоновано предявити всю валюту, після чого ним була видана готівка в розмірі 6000 доларів США та 14550 євро, які знаходились у відкритому паперовому конверті, які містилися у сумці пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина готівка належить йому особисто і призначалась для особистих потреб. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми громадянину України ОСОБА_2 було пропущено 10 000 євро.

За протоколом про порушення митних правил було вилучено 6000 доларів США та 4550 євро. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, довідки банківської установи про зняття готівки з валютного рахунку пасажир не мав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці не звертався.

Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 0054/125120104/17 один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_2 В рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці вилучено 1700 гривень.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

Громадянин України ОСОБА_2 в суді свою вину у скоєнні вказаного правопорушення визнав повністю. Зазначив, що вилучені кошти є його заробітною платою яку він заробляв важкою працею протягом 2016 року. Також ним було взято кредит в банку Леуми в Ізраїлі. Валюту він не приховував і відразу повідомив про приблизну суму наявну у нього. Тому просить вилучені кошти повернути.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 в суді вказав, що причиною переїзду ОСОБА_2 з Ізраїлю до України є необхідність постійного догляду за бабусею, оскільки остання втратила зір на 95 % та потребує стороннього догляду. Враховуючи той факт, що він, його брат та мати постійно проживають в Ізраїлі, то на Україні у бабусі не було близьких родичів. Весь 2016 рік він накопичував свою заробітну плату та взяв кредит в банку для придбання житла біля бабусі. 15 жовтня 2016 року ОСОБА_2 будо укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, але на сьогодні виконати його умови та придбати квартиру останній немає змоги, оскільки частину коштів у нього були конфісковані. При вирішенні справи просить врахувати сукупність обставин, що помякшують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності та практику Європейського суду з справ людини. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, просить призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту, - повернути, оскільки її вилучення поставить ОСОБА_2 та його близьких в скрутне становище та позбавить його конституційного права на житло.

Представник Київської митниці ДФС просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його представника, представника митниці, ознайомившись з матеріалами справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях громадянина України ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 471 МК України.

Так, дійсно громадянин України ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Вина правопорушника, підтверджується його поясненнями наданими в суді, даними протоколу про порушення митних правил, протоколом опитування, письмовими поясненнями особи при складанні протоколу, переліком вилученої іноземної валюти, даними доповідної записки, розрахунком еквіваленту та встановлена судом.

Згідно наданих особою пояснень в судовому засіданні, останній визнав, що порушив митні правила, однак таке порушення сталось помилково, внаслідок незнання митного законодавства.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 6000 доларів США та 4550 євро, що підлягають обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми в Україну допускається, за умови її декларування митному органу та наявності підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянина України ОСОБА_2 та його сімю «індивідуальний надмірний тягар».

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина України ОСОБА_2 підтверджуючих законне походження валюти документів, а саме: довідкою з місця роботи про місячну заробітну плату та початок роботи в компанії з 05.04.2016 року, квитанціями з банку про зняття коштів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сімї».

Крім того, громадянин ОСОБА_2 ввозив данні кошти для догляду за пристарілою бабусею, яка має важкі захворювання та реалізації свого права на придбання житла неподалік її проживання.

З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянина України ОСОБА_2 та його родини і ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом виключні обставини (гроші необхідні для допомоги та догляду за бабусею, а також реалізації свого права на придбання житла), зазначені норми закону, розмір вилученої у правопорушника валюти, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина в подальшому.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_2 на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 320 гривень.

Крім того, з правопорушника громадянина України ОСОБА_2 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил у розмірі 9 грн. 10 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в :

Громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон CD 034990, виданий 29.01.2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. сума штрафу підлягає сплаті на користь держави (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*), що підлягає зверненню на вилучену згідно протоколу суму 1700 грн. 00 коп. в рахунок його сплати.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0054/125120104/17 від 30.01.2017 року валюту в розмірі 6000 доларів США та 4550 євро повернути громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон CD 034990, виданий 29.01.2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 320 гривень.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Київської митниці ДФС (р/р № 35213060089083, МФО: 820172, код за ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 9 грн. 10 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути принесена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10(десяти) днів з дня її винесення.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом 3(трьох) місяців з дня набрання чинності.

Суддя І.В. Криворучко