Постанова № 66013720, 14.04.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3093/17

Провадження № 3/359/1427/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончаров О.М., за участю представника митниці ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил за ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_2 , ("Gaievyi Borys). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Київ, місце проживання: Україна, АДРЕСА_1, працює: менеджер проектів у архітектурному бюро "Артлонго", паспорт громадянина України № ER319995, виданий 18.03.2014 року,персональний номер 090920237 орган, що видав: 8090.

ВСТАНОВИВ :

07.03.2017 року о 17 годині 45 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу „Приліт" терміналу „D" ДПМА "Бориспіль" громадянин України ОСОБА_2, який прилетів до України з Польщі, м. Варшава, рейсом № 753, літаком а/к "LOT", своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром „білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано питання щодо наявності в нього готівкових коштів, на що він відповів, що має при собі менше 10 000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт" терміналу "D" ДП МА „Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 17 655 євро, які знаходились у гаманці, що містився у одному з відділень рюкзака (ручна поклажа). означена готівка переміщувалась без ознак приховування.

Зі слів громадянина готівка в розмірі 17 655 належить йому особисто,. Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянину України ОСОБА_3,було пропущено 10 000 євро. Зі протоколом про порушення митних правил вилучено 7 655 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів на право переміщення готівки понад 10 000 євро пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора на стійку митної консультації не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівкових коштів в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі з поданням банківських документів про зняття готівки з рахунку, передбаченому відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 312 від 25.07.2012 р., мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, просить застосувати штраф та повернути вилучені кошти, оскільки вони є заробітною платою. Крім того вилучення коштів становить надмірний тягар для ОСОБА_2 та його сім;ї.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника митниці , який просить застосувати штраф та вилучення валюти; приходжу до наступного висновку.

Ст. 471 МК Українипередбачає відповідальність за порушення встановленого цим кодексом порядку походження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон заборонено або обмежено законодавством України, за що встановлена відповідальність в виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, - також конфіскація цих товарів.

Яквидно з наведеної норми, диспозиція статті є бланкетною - такою, яка вказує на порушення особою інших норм права.

Порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю регулюєтьсяст. 366 МК Українита Правилами застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом, затвердженими наказомДержмитслужби України №137 від 18.02.2006 р., відповідно до яких:

Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор») призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України, або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю за двоканальную системою. Обрання«зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через Митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію Україниабо вивезення за межі цієї території та свідчать про факти,що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації, проте не звільняються від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Згідно з ч. 5ст. 366 МК України, обрання «зеленого коридору» вважається заявою особи про те, що переміщені нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню.

Під термін товари підпадає в тому числі і іноземна валюта, згідно з положеннями ст. 4 ч. 1, п. 1 б), п.57МК України.

Відповідно до вимогст. 197 МК Українина окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. В даному випадку такі обмеження встановлені на рівні 10 000 євро, в зв'язку з чим валютні цінності, які переміщував правопорушник є товарами, переміщення яких через митний кордон України обмежене.

Питання обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України, в тому числі валюти,регулюютьсяст. 197 МК України, де зазначено, що обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за її межі валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум, які підлягають письмовому або усному декларуванню) можуть встановлюватися Національним банком України (НБУ).

Відповідно до п.1 розділу 2Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженоїпостановою НБУ № 148 від 27.05.2008 р. з наступними змінами, фізична особа має право ввозити в Україну готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро без письмового декларування митному органу, а п.4 розділу 2 цієї ж Інструкціївстановлено, що фізична особа має право ввезтив Україну готівку, щоперевищує в еквіваленті 10 000 євро за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ) виключно на ту суму, що перевищує 10000 євро.Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

При цьомудля осіб - нерезидентів НБУ встановивбільші обмеження, а саме відповідно допостанови НБУ №312від 25.07.2012 р. фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу валюти в повному обсязі.

Під час судового розгляду знайшло підтвердження, що 07 березня 2017 р. в 17 год. 45 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП MA «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який прилетів до України з Чехії, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі менше 10 000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці та запропоновано пред'явити всю валюту. Громадянином України ОСОБА_2 було видано готівку в розмірі 17655 євро.

Факт скоєння правопорушення підтверджується: протоколом про порушення митних правил, який підписав гр.-н України ОСОБА_2 та відповідно до якого митним органом було пропущено суму готівкової валюти в еквіваленті 10 000 євро та було вилучено у останньої7655 євро, що перевищувало суму еквівалентну 10 000 євро; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , де він вказав, що митну декларацію не заповнював та до інспекторів митниці з приводу декларування валюти не звертався. Переміщувані кошти належали йому особисто. Вину визнає ( а.с.6-8) .

Таким чином приходжу до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Так, дійсно громадянин України ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання останнього винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Вивченням наданих суду доказів встановлено, що вилучені за протоколом грошові кошти є заробітною платою, що підтверджується трудовим контрактом. З 01 лютого 2016 року по 01 лютого 2017 року за трудовим контрактом ОСОБА_2 працював в компанії «АdvesЬигеаи Кігап » в м. Амстердам Нідерландів на посаді спеціаліста по інформаційним технологіям і консультанта. Відповідно до п. 4.2 свою заробітну плату за рік в розмірі 18 000 євро отримав 01 лютого 2017 року готівкою. 01 лютого 2017 року грошові кошти в розмірі 18 000 євро дав в борг своєму колезі до 01 березня 2017 року, що підтверджується розпискою, кошти отримав 01.03.2017 року.

Відповідно п.10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї».

Надані матеріали свідчать, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться безробітна дружина та малолітня дитина. Дружина не може працювати, оскільки знаходиться з 4-х річним сином, який через постійні хвороби не може адаптуватися в дитячому садочку.

Батьки дружини є переселенцями з зони АТО.. Все своє життя вони проживали в м. Луганську, а на сьогоднішній день на порозі пенсійного віку, а тесть ще є й інвалідом другої групи, залишились без власного житла. З вересня 2016 року по сьогоднішній день вони проживають з ОСОБА_2, його дружиною та їх малолітнім сином за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішнього переміщення особи та довідкою про склад сім'ї від 27 березня 2017 року. Його заробітна плата в розмірі 18 000 євро була призначена на поліпшення житлових умов родини , а саме на купівлю маленької, але власної квартири для батьків дружини, що підтверджується договором про надання інформаційно-консультативних послуг з ріелтором. В разі конфіскації вилучених грошових коштів вони не взмозі поліпшити житлові умови.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у ОСОБА_2 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення, та указані ним обставини, щодо приїзду на територію України, те, що він перевозив таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено ним з необережності, у зв'язку з незнанням законодавства України в частині ввезення валюти на митний кордон України. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_2 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї "індивідуальний надмірний тягар".

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища особи , а ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з правопорушника на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 10.12.2016 р. у розмірі 31,96 грн.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320 грн.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст..ст. 3,10,471 МК України,ст.ст.8,23,33 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Громадянина України ОСОБА_2 , ("Gaievyi Borys). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Київ, місце проживання: Україна, АДРЕСА_1, працює: менеджер проектів у архітектурному бюро "Артлонго", паспорт громадянина України № ER319995, виданий 18.03.2014 року,персональний номер 090920237 орган, що видав: 8090. визнати винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України і накласти адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму в розмірі 1700 грн. штрафу з конфіскацією валюти, тимчасово вилученої за протоколом від 07 березня 2017 року , з перерахуванням суми штрафу на р/р № 31117106705004, код ЄДРПОУ 38007070, код банку 821018, одержувач Державний бюджет України, банк одержувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код КДБ 21081100, код виду надходжень до бюджету 050, в дохід Держави.

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил, а саме 7655 ( сім тисяч шістьсот пятьдесят п;ять) Євро повернути громадянину України ОСОБА_3 , ("Gaievyi Borys). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Київ, місце проживання: Україна, АДРЕСА_1, працює: менеджер проектів у архітектурному бюро "Артлонго", паспорт громадянина України № ER319995, виданий 18.03.2014 року,персональний номер 090920237 орган, що видав: 8090.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 , ("Gaievyi Borys). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Київ, місце проживання: Україна, АДРЕСА_1, працює: менеджер проектів у архітектурному бюро "Артлонго", паспорт громадянина України № ER319995, виданий 18.03.2014 року,персональний номер 090920237 орган, що видав: 8090.- 320 гривень судового збору в дохід Держави, з перерахуванням суми судового збору на розрахунковий рахунок 31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, отримувач - Бориспільське УДКСУ Київської області, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській області.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 , ("Gaievyi Borys). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Київ, місце проживання: Україна, АДРЕСА_1, працює: менеджер проектів у архітектурному бюро "Артлонго", паспорт громадянина України № ER319995, виданий 18.03.2014 року,персональний номер 090920237 орган, що видав: 8090 на користь Київської митниці Державної фіскальної служби України понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 31 гривня 96 копійок, з перерахуванням суми витрат на розрахунковий рахунок № 35213060089083, отримувач: Київська митниця ДФС, код ЄДРПОУ 39470947, код банку820172, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред;явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.