Ухвала суду № 66013578, 14.04.2017, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/240/17

Провадження № 1-кс/0285/261/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 року м. Новоград-Волинський

Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Помогаєв А.В., за участі секретаря судових засідань - Ковальової З.С.,

за участі слідчого - Нагаль С.С., прокурора Греська Д.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Ковальчука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області Нагаля С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, за матеріалами кримінального провадження, за №12016060090002155 від 30 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З клопотання вбачається, що ОСОБА_2 органами досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину за наступних обставин.

30 грудня 2016 року о 15 годині 17 хвилин ОСОБА_2, ОСОБА_5, та невстановлена слідством особа, за попередньою змовою групою осіб, через вхідні двері проникли до приміщення ювелірного магазину «Карат», який розташований по вул. Соборності, б. № 4, в м. Новоград-Волинський, де вчинили розбійний напад на ОСОБА_6 з метою заволодіння її майном, поєднаний з насильством, яке є небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, що виразилося в застосуванні газового балончика, під час чого заволоділи золотими виробами, загальною вагою 410 грам, чим заподіяли матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на суму 410 000 гривень.

30 грудня 2016 року за вказаним фактом слідчим відділенням Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060090002155, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

13 квітня 2017 року о 20 год. 10 хв. у відповідності до вимог

п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

14 квітня 2017 року оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Київ, українець, громадянин України, неодружений, дітей на утриманні немає, не навчається, освіта середня, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий 12 листопада 2014 року Шевченківським районним судом міста Києва за ст. 186 ч.2КК України, до 5 років позбавлення волі, звільнений 04 лютого 2016 року по рішенню Апеляційного суду міста Києва. 03 березня 2014 року скеровано до суду обвинувальний акт за ч. 3 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними доказами: протоколом огляду місця події, фототаблицею та схемою до нього від 30 грудня 2016 року, відеозаписом з камер відеоспостереження у вище вказаному ювелірному магазині, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, висновками судових експертиз, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколами обшуків, іншими матеріалами кримінального провадження, довідкою УОТЗ ГУ НП в Житомирській області де вказано, що ОСОБА_2 у день і час вчинення злочину знаходився в м. Новоград-Волинський.

Менш суворі запобіжні заходи, домашній арешт, застава, особисте зобов'язання не можуть в повній мірі запобігти вчиненню нових правопорушень, запобігти настанню негативним ризикам, у зв'язку з чим досудове розслідування вважає, що є потреба в обранні виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали. Просили обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Посилались на ризики вчинення ним нових злочинів та переховування від слідства. Підозра ґрунтується на показах потерпілої, свідків та іншого співучасника ОСОБА_5, результатах технічного контролю за використанням засобів мобільного зв'язку поблизу місця вчинення злочину. Органом досудового слідства також отримано відеозапис камери відеоспостереження з приміщення магазину, де відбувся напад, на якому зафіксовано особу нападника, що за рисами обличчя схожий з ОСОБА_2

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували. ОСОБА_2 пояснив, що ніколи не був у м. Новограді-Волинському, з ОСОБА_5 не знайомий. Сім-карта мобільного оператора НОМЕР_1 раніше належала підприємству, де працював ОСОБА_2 і використовувалась у якості номеру службового телефону. На час вчинення злочину в грудні 2016 року використовувати мобільний телефон з вказаним номером могла будь-яка особа з працівників. Покази ОСОБА_5 про участь ОСОБА_2 у вчиненні злочину є неправдивими. Можливо пов'язані з давнім конфліктом підозрюваного з іншими особами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, а відповідно до ч.2 даної статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

14 квітня 2017 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Київ, українець, громадянин України, неодружений, дітей на утриманні немає, не навчається, освіта середня, проживає за адресою: АДРЕСА_1; раніше судимий 12 листопада 2014 року Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 186 КК України, до 5 років позбавлення волі.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2, в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, фототаблицею та схемою до нього від 30 грудня 2016 року, відеозаписом з камер відеоспостереження у вище вказаному ювелірному магазині, де відображено як саме вчинявся розбійний напад, зафіксовано особу нападника, за рисами обличчя схожого на ОСОБА_2; протоколами допитів потерпілої ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, висновками судових експертиз, протоколами обшуків, довідкою УОТЗ ГУ НП в Житомирській області де вказано що мобільний телефон НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_2, в день і час вчинення злочину знаходився в м. Новоград-Волинський.

Заперечення ОСОБА_2 щодо непричетності до вчинення злочину слідчий суддя оцінює як спробу уникнення відповідальності.

Вище зазначені докази, отримані на початковому етапі досудового розслідування, у своїй сукупності дають підстави для обґрунтованої підозри, що саме ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб вчинив розбійний напад на ювелірний магазин «Карат» по вул. Соборності № 4 в м. Новоград-Волинський, чим скоїв особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України,

Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим за відкрите викрадення чужого майна, обґрунтовано підозрюється у вчиненні розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, що є особливо тяжким злочином, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. Протиправна діяльність підозрюваного припинена лише внаслідок втручання працівників поліції. Отже - існує ризик, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може продовжити вчиняти інші тяжкі злочини.

Крім того характер протиправної діяльності ОСОБА_2, свідчить про стійке ігнорування ним правил моралі - напад вчинявся в громадському місці на особу жіночої статі, що вказує на підвищену небезпеку даної особи.

Враховуючі міру покарання, що загрожує підозрюваному у випадку доведення його вини, а також його особу (неодружений, дітей не має, проживає на території іншої області, зареєстрований як приватний підприємець, постійного місця роботи не має), слідчий суддя дійшов висновку, що наявний ризик переховування ОСОБА_2 від слідства, прокурора та суду.

За таких обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вчинення ним нових злочинів, є доцільним застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім визначених випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року визначено, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суддя дійшов висновку, що існують ризики завдання шкоди суспільним інтересам, які не можуть бути усунуті застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

З протоколу затримання особи вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 затриманий 13 квітня 2017 року о 20 год. 10 хв. в порядку ст. 208 КПК України. Отже, починаючи з вказаного моменту слід рахувати строк тримання під вартою.

Враховуючи особу підозрюваного та обставини вчинення злочину, суддя вважає за можливе при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України, визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 350 прожиткових мінімумів, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186-187, 193-194, 196, 205, 395 КПК України слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 діб, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання 20 год. 10 хв. 13.04.2017 року.

Визначити строк дії даної ухвали до 20 год. 10 хв. 12.06.2017 року.

Відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України розмір застави визначити у розмірі 350 прожиткових мінімумів, що складає 560 000 грн., зобов'язавши ОСОБА_2 внести протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок ТУ ДСА в Житомирській області 37317006001562, код 26278626 ГУ ДКСУ у Житомирській області, призначення застава для Новоград-Волинського міськрайонного суду.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП України в Житомирській області із встановленою періодичністю та за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання/роботи.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до органу дізнання, досудового слідства чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або порушить покладені на нього даною ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 18.04.2017 р. о 09 год. 15хв.

Слідчий суддя А.В. Помогаєв