Ухвала суду № 66013571, 18.04.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/996/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.

Категорія 21 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Микитюк О.Ю., Шевчук А.М.,

за участю секретаря: Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Житомирського обласного державного нотаріального архіву про визнання дій неправомірними, визнання правочину недійсним, скасування дубліката договору дарування та зобов»язання не вчинювати нотаріальні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначив, що 26.08.2003 року його дружина, ОСОБА_3, подарувала ОСОБА_4 та йому будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 виправивши літеру в призвищі обдарованого, взяв у приватного нотаріуса 29.04.2009 року дублікат договору дарування та зареєстрував на себе право власності на ? частину вищевказаного домоволодіння. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 30.05.2014 року встановлено, що незаконно внесені зміни у призвищі не дають ОСОБА_2 право на спірне майно. Проте, в квітні 2016 року відповідач отримав з Житомирського обласного державного нотаріального архіву дублікат договору дарування. Просив визнати дії державного нотаріуса Житомирського обласного державного нотаріального архіву Іващенко Н.О. щодо видачі дублікату договору дарування неправомірними, визнати недійсним та скасувати вказаний дублікат, скасувати запис в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 83, зобов»язати Житомирський обласний державний нотаріальний архів не видавати ОСОБА_2 дублікат договору дарування від 26.08.2003 року.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року позов задоволено частково. Визнано дії нотаріуса по видачі дублікату договору дарування житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_2 неправомірними, визнано недійсним та скасовано вказаний дублікат. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що частина будинковолодіння була подарована йому, зазначеним рішенням Малинського районного суду встановлено відсутність у позивача права власності на спірне майно, саме апелянт є його власником, а тому при видачі дублікату договору права позивача не порушені, судом розглянуто справу з порушенням підсудності.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 30.05.2014 року встановлено, що 26.08.2003 року ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування подарувала в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,2500 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, які знаходяться по АДРЕСА_1. Згодом в договорі дарування було зроблено виправлення в прізвищі обдарованого з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_2», внаслідок чого власником замість позивача став відповідач. У вказаному рішенні суд приходить до висновку, що вказані виправлення прізвища були зроблені незаконно, а тому відповідач не є власником спірного майна (а.с. 20-24, 25-29).

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не був стороною вказаного договору дарування та будь-яких прав на вказане майно не набув.

Посилання апелянта на те, що саме він є набувачем майна за договором дарування, позивач до нього відношення не має, а тому його права не порушені, спростовується вказаним рішенням суду.

15.04.2016 року в.о. державного нотаріуса Житомирського обласного державного нотаріального архіву видано дублікат договору дарування відповідачу ОСОБА_2 (а.с. 6).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2016 року, Реєстраційною службою Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області на підставі дубліката договору дарування 14.06.2016 року було внесено зміни про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.110-114).

Згідно з положеннями ст. 53 Закону України «Про нотаріат» та п. 1.1 глави 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296/5 (із наступними змінами), дублікат документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, видається виключно за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія лише у разі його втрати або зіпсування. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників вказаних документів, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

В статті 8 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Оскільки при видачі дубліката договору купівлі-продажу оригінал договору втрачений чи зіпсований не був, ОСОБА_2 будь-якого відношення до зазначеного договору дарування не мав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дублікат видано з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», а тому обгрунтовано визнав дії нотаріуса неправомірними та визнав недійсним дублікат договору.

У відповідності до положень ч.1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», визначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Оскільки даний спір стосується об»єкут нерухомості, посилання апелянта на порушення правил підсудності є надуманим.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді