Рішення № 66011091, 06.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/466/17

Номер провадження: 22-ц/785/457/17

Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю органу опіки та піклування в особі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3, апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 25 серпня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що перебував у шлюбі з ОСОБА_4, шлюб розірвано судовим рішенням від 25 листопада 2015 року. Позивач зазначив, що є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитина після розірвання шлюбу проживає з матір'ю ОСОБА_4, з якою не досягнуто домовленості щодо способу його участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Позивач ОСОБА_3 просив зобов'язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини сина ОСОБА_6; визначити порядок участі його ОСОБА_3 як батька в спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 шляхом зустрічей та спілкування батька з сином щовівторка з 19.00 до 21.00 години; перебування дитини з батьком кожної суботи з 9.00 до 20.00 години неділі; перебування дитини з батьком щорічно під час літнього оздоровлення в липні місяці (а.с.2-3).

Відповідач ОСОБА_4 позов визнала частково, а саме в частині зобов'язання не перешкоджати у спілкуванні та вихованні дитини; визначення способу участі батька у спілкуванні з сином щовівторка з 19.00 до 21.00 годин, щодо перебування дитини з батьком у суботу, неділю та на протязі місяця літом заперечувала (а.с.29).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2016 року позов задоволено частково; зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні та вихованні сина; визначено спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні сина шляхом перебування дитини з батьком щовівторка з 9.00 до 20.00 годин, щосереди з 9.00 до 20.00 годин, щоп'ятниці ввечері з 18.00 до 20.00 годин, в іншій частині вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 275,60 грн. (а.с.55-56).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про перебування дитини під час літнього відпочинку, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог про перебування дитини разом з батьком під час літнього оздоровлення кожного липня місяця щорічно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду змінити, встановити перебування батька з дитиною щовівторка з 19.00 до 21.00 годин в присутності матері, побачення проводити в громадських місцях чи за місцем проживання дитини.

Неправильність рішення суду в оскаржуваній частині кожним мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.

ОСОБА_3, 1982 року народження, та ОСОБА_4, 1991 року народження, уклали шлюб 30 жовтня 2013 року (а.с.7).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2015 року шлюб розірвано (а.с.8).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Дитина ОСОБА_5 проживає з матір'ю ОСОБА_4 у квартирі бабусі останньої, батько ОСОБА_3 проживає окремо від дитини в житлі по найму (а.с.33).

Згідно висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (висновок від 19 вересня 2016 року №01-05-3/357вх) орган опіки та піклування вважає доцільним визначити спосіб участі батька у вихованні малолітнього сина шляхом встановлення перебування дитини з батьком щовівторка з 09.00 до 20.00 годин, щосереди з 09.00 до 20.00 годин, щоп'ятниці ввечері з 18.00 до 20.00 годин (а.с.22-23).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють. Суд виходив з рівності прав та обов'язків батьків по відношенню до дитини, перешкод з боку матері у спілкуванні батька з дитиною та у його участі у вихованні дитини. Суд зобов'язав відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні з сином, взятті участі у його вихованні та визначив спосіб участі позивача у вихованні дитини, виходячи із запропонованого органом опіки та піклування варіанту. Відмовляючи у перебуванні дитини з батьком щорічно протягом липня місяця під час літнього оздоровлення, суд виходив з того дитини тричі на тиждень буде знаходитися з батьком в тому числі й літом, а літній відпочинок можливо узгоджувати по мірі зростання дитини.

Доводи апеляційний скарг висновків суду щодо недопустимості перешкод у спілкуванні батька з дитиною, його участі у вихованні дитини не спростовують, поряд з цим у визначення способу участі у вихованні дитини та у спілкуванні з нею слід внести зміни, оскільки визначений судом спосіб виходить за межі заявлених позовних вимог.

Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст.141 СК України). Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою (ст.142 СК України).

Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України. Права батьків щодо виховання дитини передбачені статтею 151 СК України, зокрема, відповідно до яких батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ст.153 СК України).

Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків визначено статтею 155 СК України.

Таким чином, законом визначена рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини та, відповідно, рівність прав та обов'язків дитини щодо батьків; виховання дитини є обов'язком батьків, право батьків на виховання дитини є переважним перед іншими особами, при тому право на виховання є особистим; право на спілкування між собою батьки та дитина мають безперешкодне.

ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5, 2014 року народження, відтак, ОСОБА_3 має рівні з ОСОБА_4 права та обов'язки щодо сина незалежно від того, що подружжя розірвало шлюб та ОСОБА_3 проживає окремо від дитини. Таке рівне право на спілкування з обома батьками має й дитина. ОСОБА_3 визнає свій обов'язок щодо участі у вихованні дитини та її розвитку, має намір активно приймати участь у вихованні дитини, сприяти її розвитку тощо. ОСОБА_4 не надано доказів того, що спілкування батька з сином суперечить інтересам дитини та є обмеженим законом.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч.ч.1,2,3 ст.157 СК України).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після розірвання шлюбу питання виховання дитини спільно не вирішили. ОСОБА_3 поживає окремо від дитини, але має право на особисте спілкування з дитиною, а щодо його участі у виховані дитини, то це є його обов'язком. ОСОБА_4 перешкоджає ОСОБА_3 у реалізації прав та у виконання обов'язків щодо дитини.

Згідно позовних вимог ОСОБА_3 просив визначити порядок участі його як батька в спілкуванні з сином та у вихованні сина шляхом зустрічей та спілкування щовівторка з 19.00 до 21.00 годин; перебування дитини з ним кожної суботи з 9.00 до 20.00 годин неділі; перебування дитини з батьком щорічно під час літнього оздоровлення в липні місяці.

ОСОБА_4 не заперечувала проти зустрічей та спілкування щовівторка з 19.00 до 21.00 годин. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дійшли домовленості щодо перебування дитини з батьком в один з вихідних днів, а саме кожної суботи з 09.00 до 19.00 годин.

Таким чином, в межах заявлених вимог, зважаючи на досягнуту між батьками домовленість, вік дитини тощо спосіб участі батька у вихованні сина слід визначити шляхом зустрічей та спілкування батька з сином щовівторка з 19.00 годин до 21.00 годин, перебування дитини з батьком кожної суботи з 09.00 годин до 19.00 годин. Доводи матері дитини щодо таких зустрічей лише в її присутності в громадських місяцях чи за місцем проживання дитини не приймаються, оскільки це обмежує права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування, крім того, докази неспроможності батька спілкуватися з дитиною та доглядати за нею самостійно відсутні. Батько має житло, відтак, чому саме дитина не може перебувати в помешканні батька, матір'ю дитини не обґрунтовано. Матір дитини може, за бажанням, бути присутньою при зустрічах батька з дитиною, однак обумовлювати ці зустрічі обов'язковою присутністю матері безпідставно.

Щодо проведення літнього відпочинку на протязі місяця з батьком, то з огляду на вік дитини правильним є вирішення на даний час, щоб сторони узгоджували місце, тривалість, доцільність тощо такого відпочинку за домовленістю між собою.

Визначення способу участі ОСОБА_3 у вихованні дитини в межах заявлених вимог є підставою для зміни рішення суду в цій частині. Орган опіки та піклування, висновок якого суд першої інстанції поклав в основу рішення, рекомендував спосіб участі, про який ОСОБА_3 не просив, відтак, приймати цей висновок за основу безпідставно. Поряд з цим, орган опіки та піклування не встановив обставин, які забороняли б батьку дитини на спілкування з нею та в інтересах дитини рекомендував визначити спосіб участі батька у вихованні дитини.

Рішення суду першої інстанції в частині усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини не оскаржено.

Керуючись ст.303? п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю органу опіки та піклування в особі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення способу участі у вихованні дитини - змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю органу опіки та піклування в особі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення способу участі у вихованні дитини задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, народженого в м. Чернігів (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у вихованні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м. Одесі, шляхом:

зустрічей та спілкування батька з сином щовівторка з 19.00 годин до 21.00 годин,

перебування дитини з батьком кожної суботи з 09.00 годин до 19.00 годин.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков