Справа № 522/23041/16-ц
Провадження № 2с/522/4/17
У Х В А Л А
про відмову в скасуванні судового наказу
21 березня 2017року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді Тарасова А.В.,
за участю секретаря Ткаченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Приморського районного суду міста Одеси від 01.12.2016 року, -
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси 11.01.2017 року звернувся заявник ОСОБА_2 із заявою про скасування судового наказу, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 01.12.2016 року за вимогою ПАТ ЕК «Одесаобленерго» про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію, зазначаючи, що судовий наказ є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Заявник зазначає, що періодично сплачував певні суми за електроенергію, однак, на жаль, після ремонту у квартирі не зміг знайти квитанції, які б могли слугувати доказами невірних розрахунків стягувача. На поновлення цих квитанцій потрібен певний час. В звязку з чим вважаю, що це призвело до судової помилки та просить скасувати судовий наказ Приморського районного суду м. Одеси від 01.12.2016 року.
Боржник в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, представник заявника ОСОБА_3 надав суду заяву згідно якої просив розглянути справу за його відсутністю та задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Стягувач ПАТ ЕК «Одесаобленерго» у судове засідання представник не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, а саме рекомендованою кореспонденцією, представник ОСОБА_4 подала до суду письмові заперечення та заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутністю.
Дослідивши подану заяву про скасування судового наказу, суд вважає, що у задоволені зазначеної заяви слід відмовити.
Судом встановлено, що 01 грудня 2016 року суддею Приморського районного суду Загороднюком В.І. видано судовий наказ № 522/23 041/16-ц про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 2396,62 грн., 3 % річних у розмірі 49,39 грн., 212,64 грн. інфляційних витрат та 689,00 грн. судового збору.
ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії за адресою м. Одеса, вул. Гаванна, буд. З, кв. 1 та за ним закріплений особовий рахунок № 10184013, тобто він є абонентом енергопостачальної організації ПАТ «Одесаобленерго» Центральний РЕМ.
Згідно з п. 42 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357, поживач електричної енергії зобовязаний сплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов ПКЕЕН. Пунктом 19 ПКЕЕН передбачено, що розрахунки для населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі фактичних приладів обліку.
Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.Однак, ОСОБА_2 не проводив оплат за спожиту електричну енергію за вказаний період та не оплачував квитанції за спожиту електричну енергію своєчасно, що є порушенням ПКЕЕН.
Відповідно до п. 28 Правил користування електричною енергією для населення у разі відсутності у побутового споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність. Однак боржник не надав суду докази звернення до ПАТ «Одесаобленерго» з подібною заявою.
Крім того, згідно п. 27 Правил користування електричною енергією для населення спірні питання щодо заборгованості вирішуються шляхом переговорів між електропостачальником та побутовим споживачем або в судовому порядку. Однак у боржника відсутні зазначені докази щодо звернення до ПАТ «Одесаобленерго» з заявами щодо нарахованої заборгованості, також боржник до суду позовної заяви не подавав, що підтверджує відсутність спору право.
Статтею 105 п.3.5 ЦПК України передбачено, що у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено: посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувана. ОСОБА_2 у заяві про скасування судового наказу жодних доказів в обґрунтування своїх доводів не надає, тільки зазначає лише те, що борг не визнає. Однак, не визнання боргу не може бути підставою для скасування судового наказу без відповідного обгрунтування. Така ж правова позиція викладена у Пленумі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року, а саме: у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувана, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. Самі докази можуть бути подані суду при розгляді заяви про скасування судового наказу.
Враховуючи відсутність доказів, що обґрунтовують безпідставність вимог стягувача, суд не вбачає підстав для скасування судового наказу.
Керуючись ст. ст. 95,96, 105 -1 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Залишити заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Приморського районного суду міста Одеси від 01.12.2016 року без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали.
Суддя А.В. Тарасов
21.03.2017
Судове рішення № 66010876, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 21.03.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/23041/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: