Рішення № 66010030, 13.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/3280/16-ц 13.04.2017 13.04.2017 13.04.2017

Провадження №22-ц/784/780/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 487/3280/16-ц

Провадження № 22ц-784/780/2017 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Категорія 54 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 квітня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.,

із секретарем судового засідання Лептугою С.С.,

за участю: позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника позивача - ОСОБА_4

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2016 року

за позовом

ОСОБА_3 до Філії Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Миколаївська регіональна дирекція» (далі Філія АТ НСТКУ «Миколаївська регіональна дирекція») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

В червні 2016 року ОСОБА_3 через свого представника, звернувся з позовом до Філії Національної телекомпанії України «Миколаївська регіональна дирекція» (далі Філія НТКУ «Миколаївська регіональна дирекція») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позивач зазначав, що працював на посаді провідного інженера відділу забезпечення ефіру Філії НТКУ «Миколаївська регіональна дирекція». 27 квітня 2016 року його було попереджено про майбутнє звільнення з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України з 30 червня 2016 року. 16 червня 2016 року його було ознайомлено з наказом від 15 червня 2016 року №118-ос про звільнення з 30 червня 2016 року за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважав таке звільнення незаконним зазначаючи про те, що йому не надавалось пропозиції на переведення на інші посади, відповідачем не враховано його переважне право на залишення на роботі, а також незаконність наказу директора щодо змін в організації виробництва і праці на підприємстві.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на раніше займаній посаді провідного інженера, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також 1800 грн. моральної шкоди, стягнути з виконавчого директора на користь підприємства шкоду, заподіяну підприємству у звязку з оплатою йому часу вимушеного прогулу в розмірі фактично виплачених сум, та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул за один місяць. В разі ліквідації відповідача задовольнити зазначені вимоги за рахунок його правонаступника.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2016 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 14 березня 2017 року, в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог чи змінити рішення з урахуванням погодження стосовно однієї позовної вимоги.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2017 року, постановлено вважати відповідачем у справі Філію АТ НСТКУ «Миколаївська регіональна дирекція» у звязку з ліквідацією Національної телекомпанії України, правонаступником якої є Публічне Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Філія НТКУ «Миколаївська регіональна дирекція» є належним відповідачем за позовом ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Однак в повній мірі з такими висновками погодитись не можна.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працював на посаді провідного інженера відділу забезпечення ефіру Філії НТКУ «Миколаївська регіональна дирекція» та був звільнений наказом від 15 червня 2016 року № 118-ос з 30 червня 2016 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку зі скороченням штатів.

ОСОБА_3 предявив позов про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди до Філії НТКУ «Миколаївська регіональна дирекція», яка в звязку з ліквідацією Національної телекомпанії України, правонаступником якої є Публічне Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», має назву Філія ОСОБА_6 «Миколаївська регіональна дирекція».

Як вбачається із змісту глави 7 ЦК України та глави XV КЗпП України, позови про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди мають предявлятись до власників, які мають статус юридичної особи.

Разом з тим, як видно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також пояснень представника відповідача, Філія НТКУ «Миколаївська регіональна дирекція» є відокремленим підрозділом Національної телекомпанії України та не має статусу юридичної особи. Такий же статус має і Філія ОСОБА_6 «Миколаївська регіональна дирекція».

Отже, ОСОБА_3 предявив позов до Філії НТКУ «Миколаївська регіональна дирекція», яка не має статусу юридичної особи, а тому не може бути відповідачем по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, суд замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Однак, суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини справи та вимоги матеріального та процесуального права, не вчинив дії, які від нього вимагає положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, та не розяснив позивачу право на залучення до участі у справі належного відповідача.

Оскільки апеляційний суд не має повноважень залучити таку особу до участі у справі на стадії апеляційного провадження, то вирішуючи справу в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що вимоги предявлені ОСОБА_3 до Філії НТКУ «Миколаївська регіональна дирекція» (Філія ОСОБА_6 «Миколаївська регіональна дирекція»), яка не є юридичною особою, задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає можливим вийти за межі доводів апеляційної скарги, скасувати оскаржуване рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в звязку з предявленням позову до неналежного відповідача.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Філії Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Миколаївська регіональна дирекція» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити в звязку з предявленням позову до неналежного відповідача.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: І.В. Лівінський

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_7