Рішення № 66010022, 13.04.2017, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/5/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Лисенко М.Є.,

при секретарі - Бондаренко С.В.,

за участі представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 в м.Снігурівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

14 листопада 2014 року ТОВ "Фінанс Траст Груп" (первісний позивач) звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до договору кредиту під заставу нерухомого майна №275-г/41 від 06 лютого 2008 року АБ "Факторіал Банк" надав відповідачу ОСОБА_4 кредит у розмірі 247 450грн. терміном до 05 лютого 2015 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором цього ж дня між сторонами було укладено договір іпотеки, яким в іпотеку було передано нежитлову будівлю маслоцеху за адресою: АДРЕСА_1

Правонаступником прав та обов"язків АБ "Факторіал Банк" є позивач по справі ТОВ "Фінанс Траст Груп", якому було відступлено право вимоги за довогором кредиту та іпотеки ТОВ "Фінансова компанія "Вендор".

У зв'язку з неналежним виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, станом на 02 листопада 2014 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 298 013грн.95коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив у рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, звернути стягнення на нежитлову будівлю маслоцеху, що є предметом іпотеки шляхом самостійного продажу предмета іпотеки іпотекодержателем та стягнути з відповідача судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви, у розмірі 1378грн.

Ухвалою суду від 29 березня 2017 року до участі у справі в якості правонаступника як позивача залучено ТОВ "Фінансова компанія "Інновація".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, просив суд звернути стягнення на вказане майно, від позовних вомог щодо стягнення з відповідача судових витрат відмовився.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Про причини неявки суд не повідомив.

Судом ухвалено про слухання справи у відсутність відповідача у порядку заочного розгляду відповідно до ст.ст.224-226 ЦПК України.

Заслухавщи представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

Стаття 526 ЦК України встановлює правило, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення.

За змістом ч.1 ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якого є нерухоме майно - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього ж боржника у порядку, передбаченому цим законом.

Відповідно до ст.589 ЦК України, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у ст.590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду у примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, звернення стягнення на іпотечне майно передбачено законом України «Про іпотеку» (далі Закон).

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що 06 лютого 2008 року між Акціонерним банком "Факторіал банк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір на споживчі цілі №275-г/41 про заставу нерухомого майна, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 247 4500грн. по 05 лютого 2015 року, з сплатою відсотків за користування кредитними коштами 17,5% річних (а.с. 7-10).

Цієї ж дати, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між тими ж самими сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, ОСОБА_4 передав в іпотеку Банку нежитлову будівлю маслоцеху АДРЕСА_1 який належить відповідачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу та придбаний на кредитні кошти (а.с.11-13) та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого відповідач передає, а Банк приймає право продажу нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечних договором (а.с.14-15).

Позивач свої обов'язки, обумовлені договором, виконав повністю і надав позичальнику кредит, а ОСОБА_4 у передбачені договором строки, обов'язки по погашенню кредиту та процентів виконував неналежним чином.

Згідно договору про відступлення права вимоги №5 від 29 вересня 2014 року (а.с.16-21), АБ "Факторіал Банк" передав право вимоги за вказаним кредитним договором ПАТ "Фідобанк".

29 вересня 2014 року ПАТ "Фідобанк" передав право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Вендор", яке у свою чергу згідно договору про відступлення права вимоги (факторингу) №157 від 18 травня 2015 року відступило право вимоги, що виникло з кредитного договору №275-г/41 від 06 лютого 2008 року відповідачу по справі ТОВ "Фінанс Траст Груп" та договору іпотеки від 06 травня 2008 року №88 (а.с.22-29).

25 травня 2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Вендор" та ТОВ "Фінанс Траст Груп" укладено додаткову угоду №1 на забезпечення виконання зобов"язання по кредитному договору, у тому числі за договором іпотеки від 06 лютого 2008 року та договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 06 лютого 2008 року (а.с.30).

Згідно договору про відступлення права вимоги (факторингу) №142 від 24 лютого 2017 року ТОВ "Фінанс Траст Груп" відступило право вимоги за кредитним договором під заставу нерухомого майна №275-г/41 від 06 лютого 2008 року, усіх додаткових угод до кредитного договору, за договором про відступлення прав за іпотечним договором від 06 лютого 2008 року ТОВ "ФК "Інновація".

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 02 листопада 2016 року у позичальника утворилася заборгованість у загальному розмірі 298013грн.95коп., яка складається: з заборгованості за кредитом - 247 450грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 50 563грн.95коп. (а.с.5-6).

Згідно із ч.3 ст.33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 06 лютого 2008 року з метою забезпечення кредитного договору під заставу нерухомого майна №275-г/41 від 06 лютого 2008 року було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя (а.с.14-15), за умовами якого іпотекодавець передав, а іпотекодержатель прийняв право продажу нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечних договором, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем 06 лютого 2008 року №88.

Пунктами 2.1, 2.2 вказаного договору, з якими відповідач ознайомлений і не надав будь-яких заперечень, передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов основного договору - договору кредиту під заставу нерухомого майна №275-г/41 від 06 лютого 2008 року, сторони домовилися про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно буде здійснено шляхом продажу від імені іпотекодержателя предмету іпотеки.

За домовленістю сторін, у разі невиконання іпотекодавцем за основним договором зобов"язань, забезпеченого іпотекою, цей договір передбачає, що іпотекодержатель укладає договір купівлі-продажу предмету іпотеки від свого імені, в рахунок виконання зобов"язань іпотекодавцем за основним договором у порядку, передбаченому ст.38 Закону України "Про іпотеку" та цим договором.

Цим же договором сторони погодили і порядок продажу предмету іпотеки (п.3.1), де у п.п.3.1.1 передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем основного зобов"язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.

Якщо вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, у 30-денний строк, сторони вважають, що іпотекодавець надав згоду на укладення договору купівлі-продажу від імені іпотекодержателя на нежитлову будівлю маслоцеху. Іпотекодавець зобов"язанй надати всю технічну документацію, що необхідна для укладення договору купівлі-продажу (п.п.3.1.2 договору).

Вказане також передбачене і п.п.4.1 п.4 іпотечного договору від 06 лютого 2008 року (а.с.11-13).

Тобто, позивач реалізував передбачений договором спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання.

Надавши згоду на передачу Банку в іпотеку належного відповідачу майна і право визначати йому самостійно умови такого забезпечення, ОСОБА_4, тим самим, погодився на те, що на нього відповідно до законодавства може бути звернуто стягнення, в тому числі, й у визначений умовами іпотечного договору позасудовий спосіб.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2017 року знято арешт з вказаного нерухомого майна (а.с.132-134).

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в п.38 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5, у випадку, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно із п. 39 Постанови з урахуванням положень ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно пунктом 6.4. статті 6 "Задоволення вимог Іпотекодержателя із вартості Предмета Іпотеки" зазначеного договору іпотеки сторони досягли згоди, що Іпотекодержатель має право самостійно обрати один із передбачених договором шляхів позасудового врегулювання, зокрема, відповідно до п. 6.4.1 статті 6 Договору, Іпотекодержателю належить право від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Той факт, що сторони домовилися про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предметом іпотеки свідчить про те, що сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи іншій спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений Законом України "Про іпотеку".

Згідно із статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться зокрема на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Таким чином, позивачем суду надано достатньо доказів на підтвердження неможливості задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність, а тому вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовільнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, на погашення заборгованості за кредитним договором під заставу нерухомого майна №275-г/41 від 06 лютого 2008 року, укладеного між АБ "Факторіал Банк" та ОСОБА_4 - нежитлову будівлю маслоцеху за адресою: АДРЕСА_1 належну на праві приватної власності ОСОБА_4, шляхом самостійного продажу предмета іпотеки Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" (код ЄДРПОУ 39409610) з укладенням договору купівлі-продажу з третьою-особою покупцем, зі встановленням початкової ціни продажу у розмірі 49459 (сорок дев"ять тисяч чотириста п"ятдесят дев"ять)грн. на підставі висновку про ринкову вартість майна.

Надати ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" (код ЄДРПОУ 39409610) всіх повноважень продавця, в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів та технічної документації на нерухоме майно у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, довідок, оцінок, витягів з реєстру прав на нерухоме майно, бути представником в Держав реєстраційній службі України (перед нотаріусами, які виконують функції держави реєстратора), з правом подачі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, представляти інтереси в органах нотаріату (в державних нотаріальних конторах та приватними нотаріуса) тощо, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави, необхідних для продажу предмету іпотеки з правом отримання грошових коштів від продавця зазначених об'єктів нерухомого майна.

Копію рішення направити сторонам для відома не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмової заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя