Ухвала суду № 66008429, 12.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №645/3562/16-ц Головуючий суддя І інстанції Бабкова Т. В.

Провадження № 22-ц/790/2512/17 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори про спадкове право

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: -Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря : Баранкової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3- ОСОБА_7 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 третя особа: 12-та Харківська державна нотаріальна контора про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом, зобов'язання надати документи,

встановила:

У липні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати за нею право власності на 1/ 4 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати ОСОБА_3 надати правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1, для отримання свідоцтва про право на спадщину; стягнути з відповідача судові витрати.

На обґрунтування уточнених позовних вимог позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_6, після смерті якої залишилося спадкове майно - 1/ 4 частина з квартири № АДРЕСА_1. ОСОБА_6 заповіт не складала. ОСОБА_6 мала двох дітей: позивачку ОСОБА_5 та відповідачку ОСОБА_3, які є єдиними спадкоємцями за законом першої черги. Позивачка у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Після спливу строку для прийняття спадщини вона намагалася отримати свідоцтво про право на спадщину, проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що нотаріусу не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивачка зазначає, що після смерті матері відповідачка забрала в неї ключі від спірної квартири, почала перешкоджати у доступі до неї, відмовляється надати правовстановлюючі документи на неї та оформити у нотаріуса спадщину.

Відповідачка позовні вимоги визнала частково. Зазначила, що не заперечує законного права позивачки на спадкування відповідної частки квартири після смерті матері. Проте зі свого боку вона сама не має свідоцтва про право власності на спірну квартиру, після смерті матері її відносини із сестрою стали скандальними, відповідачка вважає, що сама позивачка викрала вказане свідоцтво.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 проти позову заперечував в цілому, вказував про сплив позовної давності щодо вимог позивачки.

У своїх запереченнях вказав, що позивачка неодноразово знімала грошові кошти з рахунку матері у банку «Меркурій » вже після її смерті, та саме в цей час зникла папка з документами в якій зберігалися правовстановлюючі документи на майно, грошові кошти приблизно 25000 доларів США, ощадні книжки, золоті прикраси, а відбулося це все тоді, коли позивачка ОСОБА_5, перебувала на лікуванні у Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні №3, прийшовши до квартири вона й забрала цю папку з собою до лікарні, що пояснювала даний факт санітарка зазначеної лікарні, цю папку в неї забрали та закрили у сейфі головного лікаря, при цьому було повернуто лише частину документів, частину відновлювали, у зв'язку з тим, що позивач знищила частину оригіналів документів

Крім того, нотаріусом не була перевірена інформація щодо грошових вкладів після смерті ОСОБА_6 Позивачка працювала періодично, на її прохання вона попросилася пожити у цій квартирі, вона періодично перебувала у квартирі за наполяганням матері, посилаючись, що позивач є такою безпорадною. Відповідач наполягала, щоб позивач знайшла собі роботу, оскільки вона не працювала та не забезпечувала себе необхідними речами.

Представник третьої особи - 12-ої Харківської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, в матеріалах міститься заява про слухання справи без їх участі, просять винести рішення згідно діючого законодавства.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом, зобов'язання надати документи, третя особа 12-та Харківська державна нотаріальна контора - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_3- ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог з урахуванням доводів апеляційної скарги і пояснень сторін, посилаючись на те, що рішення незаконне, не відповідає вимогам ч.ч.1,2 ст.213 ЦПК України.

Зазначив, що суд помилково послався у мотивувальній частині на те, що позивач звернулася з позовом про визнання за ним права власності у порядку спадкування та безпідставно послався на ст.ст. 1222, 1223 ЦК України, які на спірні правовідносини не поширюються. Вказав, що у даному випадку відсутній спір про спадщину, оскільки нотаріус відмовила позивачу не у визнанні її спадкоємцем, а у вчиненні нотаріальних дій з оформлення у встановленому законодавством порядку реєстрації прав власності, що підлягало оскарженню. Суд не мав права визнавати право власності лише на частину спадщини, ст. 392 ЦК України не поширюється на спірні правовідносини, суд безпідставно не застосував наслідки спливу позовної давності, не витребував відомості із Державного реєстру власності інформацію про співвласників спірної квартири.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити, з наступних підстав.

Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При цьому відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Стаття 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

На підставі ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у ОСОБА_5 правовстановлюючих документів на спірне спадкове майно не позбавляє її права на спадщину, оскільки після прийняття спадщини та відповідно до вищевказаних норм ст.ст. 1268, 1296, 1297 ЦК України вона отримала право власності на 1/4 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері, як спадкоємець першої черги. Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог, суд виходив з того, що оскільки позивачем не було доведено, що оригінал правовстановлюючого документу на квартиру знаходиться в розпорядженні відповідача ОСОБА_3

При цьому відповідно до наявних у справі доказів судовим розглядом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 та відповідачка ОСОБА_3.(дівоче прізвище ОСОБА_3) є доньками ОСОБА_6

Заповіту ОСОБА_6 не залишила, інших спадкоємців, крім сторін по справі, за законом першої черги не має, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією спадкової справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_5 06.03.2013 року вчасно звернулася до 12-ої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачка ОСОБА_3 на час відкриття спадщини була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_6, що підтверджується довідкою КП «Жилкомсервіс» від 27.12.2016 року.

За таких обставин вважається, що сторони по справі у відповідність до положень ст. 1268,1269 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли належним чином.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам було роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови 12-ої Харківської державної нотаріальної контори від 28.08.2015 року № 2461/02-31, ОСОБА_5 відмовлено у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на частину квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з ненаданням до нотаріальної контори оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно - вищевказану квартиру. Тому, не зважаючи на те, що сторони по справі є безспірними спадкоємцями після смерті своєї матері, у даному випадку внаслідок відсутності у них правовстановлюючих документів по справі дійсно виник спір про право і доводи скарги про відсутність цього спору є безпідставними.

Згідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 26 березня 1998 року НОМЕР_1 спірна квартира АДРЕСА_1 на підставі приватизації державного житлового фонду належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_9, про що було здійснено відповідну державну реєстрацію права власності в КП «Харківське міське БТІ», що також підтверджує лист Директора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області від 29.12.2016 року, що підтверджує склад спірної спадщини, ? частина вищевказаної квартири, яку успадкували сторони по справі, що підтверджує висновки суду про те, що позивачу на праві власності в порядку спадкування після смерті її матері належить ? частина квартири (а.с. 55, 101). При цьому колегія суддів відхиляє за безпідставністю доводи скарги про те, що суд не вправі визнавати право власності лише на частину спадщини, оскільки відповідно до ст.ст. 3, 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання лише в межах підстав та предмету заявленого позову, який у даному випадку був обмежений лише частиною спадщини.

Висновки суду першої інстанції вмотивовані відповідно до положень ст. 214 ЦПК України, суд правильно з'ясував зміст спірних правовідносин та відповідно до наявних у справі доказів встановив обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального права, а доводи скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3- ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя

Судді колегії