Вирок № 66007713, 18.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/916/17-к

н.п. 1-кп/415/285/17

ВИРОК

Іменем України

"18" квітня 2017 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Панасенко В.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240000221 від 30 січня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Новодружеська Луганської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, вдови, інвалідом не являється, не працюючої, судимої 14 лютого 2017 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2017 року, в денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникла до сараю, розташованого у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2, звідки повторно, таємно викрала гідравлічний шляховий домкрат моделі ПДР-8 вартістю 3000 гривень, який належить ОСОБА_2, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, від надання пояснень у вільній формі відмовилась. Відповідаючи на питання суду зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно 18 січня 2017 року в денний час, проникла до сараю, розташованого у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2, звідки викрала гідравлічний шляховий домкрат, який в подальшому продала незнайомому чоловікові за 50 гривень, а гроші витратила на власні потреби. У скоєному щиро розкаялась, вину усвідомила. Викрадене майно повернуто потерпілому співробітниками поліції. Просила суд не позбавляти її волі і надати шанс на виправлення.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив суд розглядати дане кримінальне провадження за його відсутністю, у зв'язку з виїздом за межі Луганської області. Покарання просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини події, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднане з проникненням у сховище, повністю доведена, а її дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винної, яка не працює, має постійне місце проживання, вдова, інвалідом не являється, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 54,55), у побуті за місцем мешкання характеризується негативно (а.с. 52);

- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги дані про особу обвинуваченої та її репутацію, яка не працює, єдиного джерела доходів не має, за місцем мешкання характеризується негативно, як особа, що зловживає спиртними напоями вчинила, при цьому скоїла умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої, визнання вини та щире каяття винної, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, вік обвинуваченої та її поведінку після вчинення злочину, яка під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надала правдиві свідчення про обставини вчиненого злочину, враховуючи думку потерпілого, викладену у письмовій заяві, який просив призначити покарання обвинуваченій на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч. 1 ст.76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, викладений у даному вироку, до постановлення вироку Лисичанського міського суду від 14 лютого 2017 року, яким останню було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченій остаточне покарання, за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 - суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не пред'явлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судової товарознавчої експертизи від 02.02.2017 року № 19/113/9-3/90-22е, витрати на залучення експертів у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 40 копійок (а.с.63) - підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: гідравлічний шляховий домкрат моделі ПДР-8, який відповідно до постанови слідчого від 09.02.2017 року переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду від 14 лютого 2017 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, визначити обвинуваченій ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів за проведення судової товарознавчої експертизи від 02.02.2017 року № 19/113/9-3/90-22е у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 40 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази: гідравлічний шляховий домкрат моделі ПДР-8, який відповідно до постанови слідчого від 09.02.2017 року переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, та направити потерпілому ОСОБА_2 в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова