Вирок № 66007664, 14.04.2017, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/3900/17

Провадження № 1-кп/417/60/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2017 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шкирі В.М

за участі прокурора Постолянюка Б.Ю.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Варченка В.Г.

представника потерпілого ОСОБА_3

секретаря Лисенко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Марківського районного суду Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017130480000049 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Лісна Поляна Марківського району Луганської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 6 років, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої, депутатом не являється, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,-

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України, який надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості укладеної між заступником начальника Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції Постолянюком Б.Ю. та підозрюваною ОСОБА_1 в приисутності захисника підозрюваної - адвоката Варченка В.Г.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка працювала на посаді завідувача відділенням організації надання адресної та грошової допомоги Марківського територіального центру соціального обслуговування населення(надання соціальних послуг) Луганської області з 01.02.2015 року по 01.03.2016 року та згідно своїх посадових обов'язків будучи відповідальною за ведення документації відділу Марківського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) наділеною організаційно-розпорядчими функціями: веденням первинної документації з організації надання соціальних послуг, обліку та звітності та інформування територіального центру про стан обслуговування громадян, складати подавати звітність, відповідно до встановленої форми, контролювати діяльність працівників відділення, планувати роботу відділення згідно з потребами громадян, складати графіки щодо встановлення періодичності і термінів надання послуг працівниками відділенням, діючи умисно, при веденні журналу обліку послуг соціального робітника відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги ,який є офіційним документом та ведення якого передбачено номенклатурою справ Марківського територіального центру соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг), затвердженою експертною комісією архівного відділу Марківської РДА від 03.03.2011 року, завідомо знаючи про невиходи соціального робітника ОСОБА_5 на роботу з метою приховування допущених ним прогулів, внесла до журналу дані про дати надання безоплатних послуг громадянам, які отримують адресну натуральну та грошову допомогу , вказавши в журналі дні, в які ОСОБА_5 фактично був відсутній на робочому місці та виїжджав за межі України на територію Російської Федерації, а саме: 08.05.2015, 26.05.2015, 27.05.2015,28.05.2015,29.05.2015, 02.06.2015, 10.06.2015,17.07.2015 року. В подальшому ці офіційні дані були використані ОСОБА_5 при складанні щомісячної звітності та нарахування йому заробітної плати у дні фактичних прогулів в загальній сумі 834,14 гривень.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи №19/113/6-4/16е від 26.02.2016 року встановлено, що рукописні записи, розташовані у журналі обліку послуг соціального робітника відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги за 2015 рік на 48-ми аркушах - за №№1-32 у стовбці «Примітка», за №№33-40, за №№41-42 у стовбцях «Дата» і «Примітка» ,№№ 43-58, №№74-102, №№105-106 ,та заключний запис у журналі, виконаний графітним олівцем , виконані ОСОБА_1.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №19 від 26.04.2016 року встановлено, що соціальному робітнику Марківського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_5 за фактично невідпрацьований час за період 08.05.2015, 26.05.2015, 27.05.2015, 28.05.2015, 29.05.2015, 02.06.2015, 10.06.2015, 17.07.2015, року було нараховано та виплачено заробітну плату в сумі 834,14 гривень.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України, як умисні дії, що виразились у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей .

17.03.2017 року між заступником начальника Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції Постолянюком Б.Ю. та підозрюваною ОСОБА_1 в присутності захисника підозрюваної - адвоката Варченка В. Г. була укладена угода про визнання винуватості, яка була направлена до суду разом з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1

Сторони в своїй угоді про визнання винуватості також виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 366 КК України, яка ніким не оспорюється.

Згідно угоди ОСОБА_1 беззастрежно та в повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України

Істотними обставинами для даного кримінального провадження є: визнання винуватості підозрюваною беззастережно та в повному обсязі та погодження відшкодування шкоди до 05.04.2017.

Сторони досягли відповідних домовленостей та погоджуються на призначенні покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст.366 КК України - у вигляді штрафу розміром 850 гривень оо копійок (50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) з позбавленням права обіймати посади ,пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах,установах, організаціях строком на 1 рік.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 зазначила, що вона цілком розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною , вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Обвинуваченій роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд, проаналізувавши надані матеріали кримінального провадження, враховуючи думку обвинуваченої та її захисника, прокурора, які вважають, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України , дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається, та застосування покарання узгодженого угодою про визнання винуватості від 17.03.2017 за наявності наступних підстав.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 Її дії обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст. 366 КК України, як умисні дії, що виразились у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей .

В силу положень ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості .

Обвинувачена свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, визнала беззастережно та в повному обсязі. Матеріальну шкоду в сумі 834 грн.14 коп. відшкодовано потерпілій особі в повному обсязі - 03.04.2017 про що свідчить квитанція №33 .

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених ст.65 КК України, оскільки враховано суспільну небезпеку вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, та те що відсутні обставини, що її обтяжують, особу обвинуваченої в якої на утриманні 2 малолітніх дітей, раніше не судима та узгоджене покарання є в межах санкції ч.1 ст.366 КК України.

Судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені абз.1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди.

Також на виконання вимог п.6 ст.474 КПК України суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду.

Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ч.2 ст. 124 та ст.126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати: - за залучення експерта для проведення почеркознавчої експертизи в сумі - 3693 (три тисячі шістсот дев'яносто три) гривні 20 коп; за залучення експерта для проведення судово-економічної експертизи в сумі - 2111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 04 коп., а всього - 5804 (п'ять тисяч вісімсот чотири) гривні 24 копійки.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17.03.2017 року між заступником начальника Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області молодшим радником юстиції Постолянюком Богданом Юрійовичем та підозрюваною ОСОБА_1 в присутності захисника - адвоката Варченка Володимира Григорійовича.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначити їй узгоджене угодою покарання у вигляді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно - розпорядчих функцій на підприємствах, установах, організаціях строком 1 (один) рік.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта для проведення почеркознавчої експертизи в сумі - 3693 (три тисячі шістсот дев'яносто три) гривні 20 коп. Отримувач -УДКСУ в Марківському районі (смт. Марківка) / 24060300. Код отримувача (ЄДРПОУ) - 38043302, банк отримувача (ГКДКСУ) - ГУ ДКСУ в Луганській області, код банку (МФО) 804013, розрахунковий рахунок -31110115700188.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта для проведення судово-економічної експертизи в сумі - 2111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 04 коп. Отримувач -УДКСУ в Марківському районі (смт. Марківка) / 24060300. Код отримувача (ЄДРПОУ) - 38043302, банк отримувача (ГКДКСУ) - ГУ ДКСУ в Луганській області, код банку (МФО) 804013, розрахунковий рахунок -31110115700188.

Речові докази по кримінальному провадженню: - журнал обліку послуг соціального робітника відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги на 46 аркушах; - журнал прийому обслуговуючих громадян на безоплатній основі відділенням організації надання адресної натуральної та грошової допомоги на 2015 рік на 46 аркушах; - журнал прийому обслуговуючих громадян на платній основі відділенням організації надання адресної натуральної та грошової допомоги на 2015 рік на 95 аркушах, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження №12017130480000049, з набранням вироком законної сили - повернути Марківському територіальному центру соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг) Луганської області.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, її захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду на підставі ч.6 ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя В. М. Шкиря