Ухвала суду № 66007655, 18.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/1184/17

Провадження № 2/415/729/17

УХВАЛА

18 квітня 2017 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Краснокутська М.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без дозволу батька, третя особа - Служба у справах дітей Лисичанської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без дозволу батька, третя особа - Служба у справах дітей Лисичанської міської ради, в якій просив надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України та повернення до України ОСОБА_4 без дозволу батька, з моменту набрання рішенням суду законної сили до досягнення повноліття.

Розглянувши подану позовну заяву вважаю за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що, згідно з квитанцією № 215600426655 від 28.02.2017 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 640 грн., призначенням платежу зазначено сплата судового збору, за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Згідно п. 5 Постанови Пленума Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014, встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити відповідний судовий збір в сумі - 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. за такими реквізитами: Одержувач коштів - УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області; код одержувача - 37800278, код ЄДРПОУ - 05381343; банк одержувача - ГУ ДКСУ у Луганській області; МФО - 804013, рахунок одержувача - 31219206700051, код класифікації доходів бюджету - 22030101 та надати Лисичанському міському суду Луганської області оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Також з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, а саме: позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно вимог частини третьої статті 313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» та постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995р. №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16 -річного віку, і без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відповідно до п.22 ч.І «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18- річного віку.

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27 січня 1995 року № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску 2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Отже, виходячи з аналізу зазначених вище правових норм, дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди та супроводу батька на підставі наведених нормативних положень є разовим, тобто таким, що надається судом на конкретно визначену поїздку із зазначенням у ній держави прямування, та із конкретно визначеним періодом перебування за кордоном.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач фактично просить дозволити виїзд неповнолітньої дитини без згоди і супроводу батька до повноліття, тобто на майбутнє.

Проте, чинним законодавством України не передбачено захист права особи, яке можливо буде порушено у майбутньому.

З урахуванням викладеного, надання дозволу на виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон на майбутнє, з урахуванням припущення позивача, що батько не надасть своєї згоди на виїзд в майбутньому, чинним законодавством України не передбачено.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають уточненню, оскільки позивачем не зазначено початкова та кінцева дата виїзду дитини, конкретно визначена країна прямування та мета виїзду щодо кожної конкретної поїздки.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без дозволу батька, третя особа - Служба у справах дітей Лисичанської міської ради, слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 119-121, 208-210 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без дозволу батька, третя особа - Служба у справах дітей Лисичанської міської ради, залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому для усунення зазначених недоліків п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ М.О. КРАСНОКУТСЬКА