Ухвала суду № 66006262, 12.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/712/16

Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФC у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до приватного підприємства «Панас» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Панас» (далі ПП «Панас») про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 1946885 грн. 37 коп. за рахунок майна ПП «Панас», що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначалось, що ПП «Панас» перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області та має податковий борг в розмірі 1946885 грн. 37 коп., а саме: зі сплати податку на прибуток в сумі 338098 грн. 78 коп. та зі сплати податку на додану вартість в сумі 1608786 грн. 59 коп.. Податковим керуючим на підставі рішень начальника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області проведено опис майна у податкову заставу платника податків ПП «Панас», що оформлено актами опису майна від 21 липня 2015 року № 01/07/14-03-25-034 та від 30 вересня 2015 року № 01/09/14-03-23-034. На час звернення позивача з даним позовом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено всі можливі заходи щодо стягнення боргу з рахунків відповідача. На думку позивача, існують підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ПП «Панас», що перебуває у податковій заставі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем проведено усі можливі заходи щодо стягнення боргу з рахунків ПП «Панас». При цьому на підставі п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України необхідно надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ПП «Панас», що перебуває у податковій заставі. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що позивач ПП «Панас» перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області та має податковий борг в розмірі 1946885 грн. 37 коп., а саме: зі сплати податку на прибуток в сумі 338098 грн. 78 коп. та зі сплати податку на додану вартість в сумі 1608786 грн. 59 коп..

Податковим керуючим на підставі рішень начальника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області проведено опис майна у податкову заставу платника податків ПП «Панас», що оформлено актами опису майна від 21 липня 2015 року № 01/07/14-03-25-034 та від 30 вересня 2015 року № 01/09/14-03-23-034.

Відмовляючи ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що контролюючим органом не надано доказів, які б свідчили про недостатність на банківських рахунках платника податків коштів для погашення податкового боргу, а відтак надання судом дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є передчасним.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 названого Кодексу визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено матеріалами справи, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області була надіслана на адресу ПП «Панас» податкова вимога від 9 квітня 2015 року № 677-25 на суму 189616 грн. 46 коп., яка отримана відповідачем 29 квітня 2015 року.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 41.2 ст. 41 названого Кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

На підставі пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Статтею 95 ПК України визначений перелік заходів, направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються контролюючими органами.

Відповідно до п. 95.1 названої статті Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 цієї ж статті Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 95.3 ст. 95 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

На підставі п. 95.4 названої статті Кодексу контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячи з наведених вище положень ст. 95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, та після звернення до суду з вимогою про стягнення коштів такого платника податків з рахунків у банках.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року задоволено адміністративний позов ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області та стягнуто з ПП «Панас» на користь Держаного бюджету України податковий борг у сумі 517399 грн. 21 коп. (а. с. 11-12).

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про здійснення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заходів щодо стягнення заборгованості з рахунків боржника у банках.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року витребувано у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області відомості щодо вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу у відповідності з приписами Податкового кодексу України (рішення суду про стягнення усієї суми податкового боргу, направлення інкасових доручень на рахунки відповідача до установ банків, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ПП «Панас» згідно акту опису майна, яке знаходиться в податковій заставі, тощо).

Проте, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області як на момент розгляду даної справи судом першої інстанції, так і на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції не надано до суду доказів, які б свідчили про здійснення позивачем передбачених ст. 95 ПК України дій, які повинні передувати зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог контролюючого органу, є правильним.

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, оскільки останні спростовані матеріалами справи та наведеними вище нормами законодавства.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 18 квітня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко