Ухвала суду № 66005997, 14.04.2017, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/1031/17

14.04.2017

1-кс/328/256/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 року м. Токмак

Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., слідчого Соловей Н.О., прокурора Дяченко М.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_2, розглянувши в приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області клопотання старшого слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій областіОСОБА_3, за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий,

встановив:

14.04.2017 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій областіОСОБА_3, за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим 28.04.2012 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з іспитовим строком 2 роки, маючи судимість в установленому законом порядку не зняту та не погашену на шлях виправлення не став та знову повторно скоїв корисливе кримінальне правопорушення, яке кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12016080350001462 та 28.01.2017 року з обвинувальним актом направлено на розгляд до Токмацького районного суду Запорізької області. Крім того скоїв корисливе кримінальне правопорушення, яке кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12017080350000153 та 10.04.2017 року з обвинувальним актом направлено на розгляд до Токмацького районного суду Запорізької області. Крім того ОСОБА_1 10.04.2017 року повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12016080350001631 від 13.12.2016, за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України. Крім того, ОСОБА_1 повторно скоїв корисливе кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

12.04.2017 року близько 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, маючи злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом та реалізуючи його із корисливих мотивів, діючи повторно, знаходячись у дворі багатоквартирного будинку №39 по вул.Шевченка в м.Токмак, Запорізької області, шляхом розбиття скла передніх пасажирських дверей потрапив до салону автомобіля, та, пошкодивши замок запалення, заволодів автомобілем марки «ВАЗ 2106» бежевого кольору, д/з АР7061АЕ, номер кузова ХТА210600Р3088253, що належить ОСОБА_6

За даним фактом слідчим відділенням Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080350000468 від 12.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України.

14.04.2017 року у кримінальному провадженні №12017080350000468 від 12.04.2017 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1) протоколом огляду місця події подвіря багатоповерхового будинку № 39 по вул. Шевченко в м. Токмак;

2) протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 12.04.2017 року;

3) протоколом огляду місця події, в ході якого вилучено автомобіль марки "ВАЗ 2106", державний знак НОМЕР_1 від 14.04.2017 року;

4) поясненням ОСОБА_1;

5) поясненням ОСОБА_5

На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України. Згідно зі ст.12 КК України, злочин передбачений ч.2 ст.289 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Крім того, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується: зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та /або/ суду.

31.03.2017 року згідно з ухвалою слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області у кримінальному провадженні № 12017080350000153 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2 КК України підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце мешкання з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин та розяснено покладені на нього у звязку з цим зобовязання. На теперішній час вказане кримінальне провадження № 12017080350000153 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 перебуває на розгляді в Токмацькому районному суді Запорізької області.

06.04.2017 року о 20 годині 30 хвилин працівниками Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області на перехресті вул. Нагорної та ОСОБА_7 в м. Токмак, було зупинено ОСОБА_1, який керував мотоциклом «Днепр-11», у стані алкогольного спяніння, при цьому, всупереч вимогам обраного відносно нього запобіжного заходу - домашнього арешту, покинув місце свого мешкання: Токмацький район, с. Чистопілля, вул. Південна, 19.

Крім того, перебуваючи під домашнім арештом ОСОБА_1, знову вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст 289 КК України, а саме: 12.04.2017 року повторно, незаконно, діючи за попередньою змовою в групі осіб, заволодів автомобілем марки "ВАЗ 2106", державний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6

На теперішній час в Токмацькому районному суді Запорізької області на розгляді перебувають кримінальне провадження № 12016080350001462 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та кримінальне провадження № 12017080350000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України відносно ОСОБА_1

Також 10.04.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.2 та ст.185 ч.2 КК України, у кримінальному провадженні № 12016080350001631.

Таким чином, перебуваючи на свободі ОСОБА_1, не зважаючи на те, що йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на розгляді у суді відносно нього перебуває декілька кримінальних проваджень, продовжив свою злочинну діяльність, на шлях виправлення не став та може знову вчинити інше кримінальне правопорушення.

Жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого.

ОСОБА_1, до якого було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, здійснив його порушення та знову вчини новий злочин.

- враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави не можливо.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1

Запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк на 60 діб.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання, наполягали на його задоволенні.

ПідозрюванийОСОБА_1 в судовому засіданні просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_2 підтримав позицію підзахисного та пояснив, що ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в іншому кримінальному провадженні, тому це не має значення для розгляду даного клопотання. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 не порушував будь-яких покладених на нього обовязків, тому просить обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що в Токмацькому ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за №12017080350000468 від 12.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Клопотання слідчого, яке надійшло до суду, відповідає вимогам КПК України.

14.04.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

В цій частині слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. Матеріали кримінального провадження, на які посилався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини: так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним слідчим та прокурором існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, фактичні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме, що до затримання підозрюваний офіційних джерел отримання прибутку не мав, не працював, хоча є особою працездатного віку, підозрюється у вчиненні злочину, віднесеного до категорії тяжких, був засуджений за скоєння тяжкого злочину, на даний час має судимість не зняту та не погашену у встановленому законом порядку, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, високий ризик можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 13 червня 2017 року.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, у разі визнання його винним, з огляду на можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеного ризику.

Однак, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Дані, що свідчать про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, що перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, а також інших обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим та прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90 тисяч гривень (50х1600=90000).

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.176-178, 182, 183, 193-194, 196, 197, 369-372, 395 КПК України,

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій областіОСОБА_3 за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Розмір застави визначити в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90 тисяч гривень (50х1600=90000), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок 37319085001205 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за __ по справі № __, Токмацький районний суд Запорізької області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, суду;

3) повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 17 години 00 хвилин 13.06.2017 року включно.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 17 годин 00 хвилин 14 квітня 2017 року.

Термін дії ухвали закінчується 13 червня 2017 року о 17 годині 00 хвилини.

Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 родичів останнього.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: