Постанова № 66005559, 03.04.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5368/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання - Меркуловій Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону УПП в містах Ужгороді та Мукачеві, старшого лейтенанта поліції Матлах М.С. на постанову серії ПС2 № 729422 в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до інспектора роти № 2 батальйону УПП в містах Ужгороді та Мукачеві, старшого лейтенанта поліції Матлах М.С. на постанову серії ПС2 № 729422 в справі про адміністративне правопорушення.

В позові ОСОБА_1 зазначає, що 27 січня 2016 року в м. Ужгород, по вул. Заводська, 15/1 інспектором роти № 2 батальйону УПП в містах Ужгороді та Мукачеві ДПП старшим лейтенантом поліції Матлах М.С. винесено постанову серії ПС2 № 729422 у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн.

Позивач вважає, що дії вищевказаного працівника поліції по складанню даної постанови є протиправними, а сама постанова незаконна, необґрунтована та підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом повідомлений належним чином, проте ним на адресу суду була подана заява про можливість розгляду справи без його участі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ПС2 № 729422 від 27.01.2016 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

В даній постанові зазначено, що 27 січня 2016 року о 00 год. 45 хв., в м. Ужгород,по вул.. Другетів в напрямку вул. Заводська, водій ОСОБА_1 не подав сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9 ст. 2 (б) ПДР України, а також не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР України

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до вимог ст. 122 ч.2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Позивач ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, та зазначив, що в день складання він не керував автомобілем, а працівники поліції його зупинили на відстані 70 метрів від його власного автомобіля.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин в їх сукупності.

Стаття 62 Конституції України визначає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів, складається по встановленій формі й повинен містити поряд з іншими обов'язковими даними також час вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Позивач зазначив, що йому не вручалась копія протоколу та копія постанови, що в ході розгляду справи не було спростовано відповідачем, та відповідна постанова серії ПС2 № 729422 не містить підпису ОСОБА_1 та відомостей про відмову від підпису.

У відповідності до статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Суд приймає до уваги, що в оскаржуваній постанові ці дані взагалі відсутні.

Таким чином суд дійшов до висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані вимоги КУпАП, оскільки позивач не був ознайомлений з правами, визначеними ст. 268 КУпАП, та не мав можливості скористатись ними.

Як встановлено з матеріалів справи, при винесенні постанови інспектор не дав належної оцінки і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, 160 - 163, 167, 171-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 289, 293 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону УПП в містах Ужгороді та Мукачеві ДПП старшого лейтенанта поліції Матлах М.С. від 27.01.2016 року серії ПС2 № 729422 за якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.В. Дергачова