Постанова № 66004528, 05.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2017 р. Справа№ 910/3329/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект"

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2017

у справі № 910/3329/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект"

про стягнення 96 753,61 грн

за участю представників сторін:

від позивача: представник Шмельов М.М. (довіреність № 49юр-126 від 29.10.2015);

від відповідача: представник Рижков А.Р. (довіреність № 02/01-2017 від 30.01.2017), представник Джуль В.Я. (довіреність № 01/01-2017 від 12.01.2017).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» (надалі - ТОВ "Інструментальний завод») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий проект» (надалі - ТОВ «Український промисловий проект») про повернення попередньої оплати в сумі 90 393,41 грн та стягнення збитків в сумі 6 360,20 грн, мотивуючи вимоги поставкою відповідачем неякісного товару за договором від 29.05.2015 №11 15/010 102/з.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 у справі №910/3329/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий проект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» 90 393,41 грн основного боргу, 11 321,79 грн витрат на проведення експертизи та 1 355,90 грн судового збору.

ТОВ «Український промисловий проект» з даним рішенням не погодилось, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення у справі №910/3329/16 та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при його ухваленні норм чинного законодавства та неповного з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Калатай Н.Ф. та призначена до розгляду в судове засідання на 16.03.2017.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 06.03.2017 позивач надав відзив на апеляційну скаргу, а 05.04.2017 - доповнення до відзиву.

Розпорядженням начальника відділу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017, у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3329/16 та сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2017 справу №910/3329/16 прийнято до провадження у визначеному складі суддів.

15.03.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав заперечення на відзив на апеляційну скаргу, а 03.04.2017 - додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 16.03.2017 в судовому засіданні в порядку статті 77 ГПК України було оголошено перерву до 05.04.2017.

05.04.2017 в судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення без змін.

05.04.2017 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 29.05.2015 між ТОВ "Інструментальний завод" ( в тексті договору - покупець) та ТОВ "Український промисловий проект" (в тексті договору - постачальник) укладено договір № 1115/010102/з, за умовами якого, відповідно до п. 1.1., постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію згідно специфікації № 1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 договору, ціна, номенклатура і кількість продукції зазначається у Специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).

Загальна сума договору складає 91 124,35 грн (п. 2.2. договору).

З матеріалів справи слідує, що згідно Специфікації № 1 від 29.05.2015, підписаної сторонами договору, постачальник мав поставити покупцеві товар - Плиту алюмінієву АМГ5 35х1520х3020, ДСТУ 17232-99 в кількості 0,748 т вартістю 91 124,35 грн, в т.ч. ПДВ 15 187,39 грн.

За умовами п. 3.1. договору, поставка здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Допускається дострокова поставка товару.

Поставка продукції здійснюється на умовах: ЕXW м. Київ (Інкотермс-2010), вул. Лепсе, 8 (п. 3.2. договору).

Датою поставки вважається дата накладної (п. 3.3. договору).

Згідно п. 4.1. договору умови оплати - 100 % попередня оплата.

Відповідно до п.5.1 договору, якість продукції повинна відповідати вимогам нормативно-технічної документації, вказаної у специфікації №1 та посвідчуватися сертифікатом якості.

Приймання продукції по якості та кількості здійснюється у відповідності з Інструкціями П-6 від 15.06.65 та П-7 від 25.04.66 з подальшими змінами та доповненнями (п.5.2 договору).

Умовами п.5.3 договору сторони передбачили, що при виявленні недоліків по якості або кількісних розбіжностей виклик представника постачальника є обов'язковим. У разі неприбуття представника постачальника приймання продукції має здійснюватися з представником громадськості.

Згідно п.6.1 договору, постачальник разом із партією товару, яка поставляється, направляє наступні документи: податкову накладну, видаткову накладну, сертифікат якості завода виробника, посвідчений печаткою продавця, рахунок-фактуру та товарно-транспортну накладну.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 91 124,35 грн в рахунок 100 % суми попередньої оплати, що підтверджується копією платіжного доручення №1787 від 27.07.2015, де в призначенні платежу позивач зазначив «передоплата за продукцію по дог. 11 15/010 102/з від 29.05.15, у т.ч. ПДВ 20% - 15187,39 грн».

Видаткова накладна №ВН-0000819 та товарно-транспортна накладна від 27.07.2015 № ВН-0000819, якими супроводжувалася поставка замовленої за договором продукції містять інформацію, що відповідач відвантажив позивачеві Плиту алюмінієву марки сплаву АМг5, про що у відвантажувальних накладних зроблений подвійний запис, а саме: «Плита 5083 (АМг5) 35х1520х3020». При цьому, поставка супроводжувалась сертифікатом якості від 30.03.2015 № 919497-1 на алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 AlMg4,5Mn0,7, поставка якого умовами договору № 1115/010 102/з від 29.05.2015 не була обумовлена.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що технічні можливості ТОВ "Інструментальний завод" дають можливість проводити випробування лише механічних властивостей алюмінієвих сплавів. Результати випробувань поставленого відповідачем сплаву EN AW 5083 підтвердили відповідність механічних властивостей сплаву марки АМг5 ДСТУ 17232-99 і за результатами випробувань продукція була направлена у виробництво, однак під час технологічного циклу поопераційної обробки плит для виготовлення запчастин при гнутті заготівки 35х179х2088 на радіус 400 мм виникла тріщина на всю товщину сплаву, тобто стався її злам. Наведене свідчить, що заготівка з поставленого сплаву не має технологічних властивостей до деформації (згинання).

Для визначення хімічного складу продукції зразки плит були направлені позивачем до незалежної лабораторії Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин", де у позивача знаходиться єдина технологічна база.

За результатами вимірювань хімічного складу наданого для дослідження алюмінієвого сплаву складено протокол від 09.09.2015 №8, який містить інформацію, що поставлений позивачеві алюмінієвий сплав відповідає сплаву марки АМг4.5 ДСТУ 4784-74, що є відмінним від сплаву марки АМг5 ДСТУ 17232-99, обумовленого специфікацією до договору.

Як стверджує позивач, відповідач порушив умови договору, поставивши іншу продукція, а саме, алюмінієвий сплав марки Мг4.5, ДСТУ 4784-74.

З матеріалів справи вбачається, що по факту зламу заготівки 11.09.2015 було складено Акт про невідповідність № 143, після чого продукцію поміщено на відповідальне зберігання в ізолятор невідповідної продукції.

11.09.2015, на виконання вимог п. 5.3 договору позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 11-05-20/383, а також факсове повідомлення аналогічного змісту за №4420, в яких просив останнього відрядити 14.09.2015 уповноваженого представника для складання двохстороннього акта приймання продукції по якості. Оскільки від відповідача відповіді не послідувало, позивач 15.09.2015 повторно направив відповідачеві листа за вих. № № 11-05-20/385 аналогічного змісту та повідомив, що у разі неприбуття уповноваженого представника, акт приймання буде складено без нього та за участю представника громадськості.

На вимогу позивача представник постачальника для спільного складання акта приймання продукції по якості не з'явився, після чого за участю представника громадськості позивачем було складено Акт приймання продукції по якості від 15.09.2015 № 1046, а у висновку комісії відзначено, що плита алюмінієва АМг5 35x1520x3020 в кількості 742 кг є невідповідною з вини постачальника та підлягає заміні на відповідну протягом 20 днів за рахунок відповідача.

Оскільки кошти, сплачені за поставку неякісного товару відповідач не повернув, позивач просив господарський суд стягнути з нього суму попередньої оплати у розмірі 90 393,41грн, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 11 15/010 102/з від 29.05.2015, а також 6 360,20 грн збитків.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі наголошував на тому, що поставка спірної плити 5083 (АМг5 35х1520х3020) в кількості 748 кг на суму 91 124,35 грн була результатом усної домовленості сторін 25.05.2015, тобто здійснення поставки за видатковою накладною №ВН-0000819 від 27.07.2015 та прийняття позивачем пропозиції щодо придбання товару свідчило про укладення сторонами договору поставки у спрощений спосіб. Оскільки на складі постачальника плит АМГ5 5083 не було, а позивачеві нагально була потрібна вказана продукція, з останнім було погоджено поставку аналогічної продукції - плити Євростандарту EN FW 5083 AMг4,5. Сукупність наведених обставин свідчить про те, що Плита 5083 АМг 4,5 в кількості 748 кг за вищевказаною видатковою накладною не являється предметом договору від 29.05.2015, а тому відсутній предмет спору, відповідно провадження у справі в порядку п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України підлягає припиненню.

Представники скаржника під час апеляційного провадження зазначили, що уповноважений представник позивача перед здійсненням попередньої оплати приїздив для огляду продукції, знайомився з сертифікатом якості на продукцію, після чого в телефонному режимі надав погодження на поставку вищевказаної плити європейського стандарту.

Також представники скаржника просили суд апеляційної інстанції надати належну оцінку поведінці позивача, який, отримавши продукцію згідно видаткової накладної 27.07.2015, не заявляв відносно товару жодної рекламації, а про приховані недоліки товару надіслав повідомлення відповідачеві лише 10.09.2015, через сплив значного періоду часу.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції правильно визначив правову природу відносин, що склалися між сторонами за договором №1115/010102/3 від 29.05.2015, вказавши, що такий має ознаки договору поставки, за яким, у відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (ч. 4 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

В силу статті 674 Цивільного кодексу України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, якість речей, які продаються, повинні відповідати стандарту, технічним умовам або зразкам, установленим для речей такого виду.

Як зазначалось вище, умовами п. 2.1 договору сторони передбачили ціну, номенклатуру та кількість продукції, які зазначаються у Специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 29.05.2015 постачальник мав поставити покупцеві товар - Плиту алюмінієву АМг5 35х1520х3020 ДСТУ 17232-99 кількістю 748 кг вартістю 91 124,35 грн. Позивач, звертаючись до суду за захистом порушеного права, вказував, що йому було поставлено продукцію, яка є відмінною від обумовленої у Специфікації, оскільки замість замовленої плити йому було поставлено Плиту алюмінієву сплаву марки АМг 4,5 ДСТУ 4784-74.

Як вбачається з висновку судової експертизи № 6499/16-34 від 24.11.2016, проведеної Київським НДІСЕ, наданий на експертизу зразок алюмінієвої плити, пойменованої в ухвалі про призначення експертизи як "алюмінієва плита 5083 (АМг5) 35x1520x3020, що була передана Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" Товариству з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" згідно видаткової накладної №ВН-0000819 від 27.07.2015", не відповідає за хімічним складом (масовою часткою магнію) та механічною характеристикою (відносним видовженням при випробовуванні на розтяг) вимогам ГОСТ 17232-99 "Плиты из алюминия и алюминиевых сплавов. Технические условия" до плит із алюмінієвих сплавів марки АМг5. За визначеним хімічним складом наданий зразок відповідає алюмінієвому сплавові марки АМг4,5 (AlMg4,5, 5083) згідно ГОСТ 4784-97 "Алюминий и сплавы алюминиевые деформируемые. Марки". Алюмінієві сплави АМг5 та АМг4,5 (А1Мg4,5, 5083) згідно ГОСТ 4784-97 не є тотожними за хімічним складом. Відмінності між зазначеними сплавами наведені в Таблиці 2 дослідницької частини висновку експерта. Плити із алюмінієвого сплаву марки АМг4,5, і відповідно, вимоги до механічних властивостей, ГОСТ 17232-99 не передбачені. Європейський стандарт EN10204 не містить будь-яких нормативних вимог до хімічного складу та механічних властивостей металевих сплавів. Відомості про хімічний склад сплаву "АlMg4,5Мn 0,7 EN AW-5083", вказані в сертифікаті якості EN 10204-3.1, виданого фірмою "BIKAR METALLE GMBH", відповідають вимогам ГОСТ 4784-97 до алюмінієвого сплаву марки АМг4,5 (AlMg4,5, 5083), і не відповідають вимогам цього стандарту до алюмінієвого сплаву марки АМг5. Механічні властивості сплаву в сертифікаті якості не відображені.

Отже, судовою експертизою встановлено, що поставлена позивачеві продукція згідно видаткової накладної № ВН-0000819 від 27.07.2015 не відповідає поставці товару, передбаченої Специфікацією № 1 від 29.05.2015. Також експертом відзначено, що алюмінієві сплави АМг5 та АМг4,5 (А1Мg4,5, 5083) згідно ГОСТ 4784-97 не є тотожними за хімічним складом (різниться масова частка магнію) та механічною характеристикою (відносним видовженням при випробовуванні на розтяг).

Враховуючи експертний висновок, рахунок-фактуру №РФ-0000864 від 25.05.2015 та видаткову накладну від 27.07.2015, на які посилається апелянт, які містять записи про поставку алюмінієвої плити саме сплаву АМг5, доводи апеляційної скарги про те, що поставлена алюмінієва плита відповідає замовленню позивача колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Скаржник безпідставно стверджує в апеляційній скарзі про існування в нього перед позивачем двох різних зобов'язань з поставки плит з алюмінієвого сплаву, а саме, по рахунку-фактурі №РФ-0000864 від 25.05.2015 та окремо по договору поставки від 29.05.2015 №11 15/010 102/з.

Дані твердження спростовуються матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням №1787 від 27.07.2015 про здійснення ТОВ «Інструментальний завод» на користь ТОВ «Український промисловий проект» 100% передоплати в сумі 91 124,35 грн саме по Договору поставки від 29.05.2015 №11 15/010 102/з, а також підсумковою випискою по рахунку ТОВ «Український промисловий проект» станом на 27.07.2015 з системи «Клієнт-Банк» (а.с.102).

Додатковим доказом, що підтверджує отримання відповідачем грошових коштів від позивача в рахунок оплати продукції за договором від 29.05.2015 є копія платіжного доручення від 03.08.2015, яким відповідач повернув позивачеві надмірно перераховані кошти згідно листа від 31.07.2015 №11-05-20/350, сплачені по рахунку-фактурі №РФ-0000864 від 25.05.2015, що підтверджується підсумковою випискою по рахунку ТОВ «Український промисловий проект» станом на 04.08.2015 з системи «Клієнт-Банк».

Водночас, скаржник, відповідаючи на звернення позивача стосовно направлення свого уповноваженого представника для комісійного огляду поставленої неякісної продукції, у своєму листі за вих.№ 145/09-15 від 15.09.2015 робить посилання та підтверджує факт поставки 27.07.2015 алюмінієвої плити європейського зразка EN AW 5083 35х15000х25000 саме по договору від 29.05.2015.

Зважаючи на встановлене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було поставлено позивачеві плиту, виготовлену з іншого сплаву алюмінію, що робить товар відмінним від замовленого за договором, що є істотним недоліком.

Відповідно до частини 2 статті 680 Цивільного кодексу України, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років.

Згідно частини 1 статті 269 Господарського кодексу України, строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція), при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (пункт 14 Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах при договорі.

У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника виробника (відправника) з іншого міста для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю та складання акта є обов'язковою.

У разі поставки з того ж міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складанні акта є обов'язковими.

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в прийманні продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що при виявлені якісних недоліків чи кількісних розбіжностей виклик представника постачальника являється обов'язковим. У випадку нез'явлення представника постачальника приймання продукції відбувається з представником громадськості.

Відповідно до пункту 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 25.04.1966 № П-7, прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного вигляду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Як зазначав позивач, відвантажуючи продукцію, відповідач запевнив його в тому, що алюмінієвий сплав марки АМг4,5, що поставлявся за видатковою накладною №ВН-0000819 від 27.07.2015 є аналогом сплаву АМг5, відмінність між даними сплавами вдалося виявити лише при технологічних випробуваннях, відтак твердження скаржника про обов'язок покупця заявити про недоліки поставленого товару під час його приймання, у порядку, передбаченому розділом 5 Договору №11 15/010 102/зп, є непереконливими.

З огляду на те, що невідповідність товару неможливо було встановити до моменту видачі алюмінієвих плит у виробництво, позивачем 11.09.2015, на виконання вимог пункту 5.3 договору, на адресу відповідача було направлено лист "Про якість продукції" № 11-05- 20/383 та факсове повідомлення за № 4420 з проханням відрядити уповноваженого представника з посвідченням для спільного складання акта приймання продукції з якості на 14.09.2015. Також 15.09.2015 повторно, на адресу відповідача направлено лист "про якість продукції" № 11-05-20/385 з викликом представника відповідача.

Разом з тим, відповідач відмовився від направлення свого представника, посилаючись на те, що представник виїздить лише у випадку браку продукції, і невідповідності марки сплаву. У випадку неправильного гнуття труб, представник не направляється.

Керуючись пунктом 5.3 договору, за участю представника громадськості, було складено Акт приймання продукції з якості від 15.09.2015 № 1046, де у висновку комісії вказано, що плита алюмінієва АМг5 35x1520x3020 в кількості 742 кг є невідповідною з вини постачальника та підлягає заміні на відповідну протягом 20 днів за рахунок відповідача.

Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Частиною 1 статті 672 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 3 статті 672 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач на адресу відповідача 17.11.2015 направив претензію № 1-36, в якій, зокрема, вимагав повернути сплачені грошові кошти у розмірі 90 393,41 грн, проте останнім кошти сплачені за поставку продукції повернуті не були.

Направлення зазначеного листа на адресу відповідача судом першої інстанції правомірно розцінено як відмову позивача від договору.

Оскільки асортимент товару, поставленого відповідачем згідно видаткової накладеної № ВН-1111819 від 27.07.2015 не відповідає асортименту товару, який замовлявся та був оплачений позивачем, при цьому останнім було дотримано порядок його прийняття, місцевий господарський суд правомірно визнав вимогу позивача про повернення сплаченої за поставку товару грошової суми у розмірі 90 393,41 грн обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Доводи скаржника про те, що позивач був обізнаний з сертифікатом якості на поставлену продукцію, а тому останньому достеменно було відомо про невідповідність алюмінієвої плити 5083 АМг 4,5 плиті 5083 АМг5 під час приймання товару, а відтак акт про приховані недоліки від 11.09.2015 не може слугувати належним доказом, судова колегія апеляційного господарського суду відхиляє, зважаючи на позначення відповідачем поставленої продукції у рахунку-фактурі №РФ-0000864 від 25.05.2015 та у видатковій накладній №ВН-0000819 від 27.07.2015 саме як плити 5083 АМг5.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Таким чином, заявлену до стягнення суму збитків на загальну суму 6 360,20 грн, які полягають у витратах позивача на транспортні послуги, механічну обробку та вартість послуг з визначення хімічного складу алюмінієвого сплаву, суд першої інстанції мотивовано та правомірно не визнав збитками, вказуючи, що такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків за приписами чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки та дійшов висновку про відмову в задоленні позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату проведеного Київським НДІСЕ експертного дослідження в сумі 2 118,40 грн, а також послуг Науково-випробувального центру "Надійність" Національного технічного університету "КПІ" за надані ним послуги по проведенню контрольних випробувань з визначення механічних характеристик зразків алюмінієвої плити, за які позивачем сплачено 10 000,00 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ТОВ «Український промисловий проект» немає, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 у справі №910/3329/16 - без змін.

Судові витрати, у відповідності до статті 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги мають бути покладені на скаржника.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 80, 99, 100, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий проект» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 у справі №910/3329/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 у справі №910/3329/16 залишити без змін.

3. Справу №910/3329/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська