Постанова № 66004292, 11.04.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2017 р. Справа № 924/30/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Дроздюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.17 р. у справі № 924/30/17

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області,

м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест, м. Камянець-Подільський

про стягнення 536 119,00 грн. збитків

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2017 р. у справі №924/30/17 (суддя Магера В.В.) позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест про стягнення 536 119,00 грн. збитків задоволено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2017 р. у справі №924/30/17 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2017 р. у справі №924/30/17 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест про стягнення 536 119,00 грн. збитків та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест посилається порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема скаржник, звертає увагу на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що надана позивачем до матеріалів справи рецензія не відповідає вимогам діючого законодавства України, а саме - у рецензії відсутній висновок про можливість використання звіту з відповідною метою.

Крім цього, пункт 9 рецензії містить відомості про те, що величина вартості майна, визначена у звіті про оцінку майна витратним підходом для спеціалізованого майна складає 208 890, 00 грн., порівняльним підходом для рухомого майна - 327 366,00 грн. Вказані обставини можуть свідчити про наявність власного висновку рецензента про вартість обєкту оцінки, що суворо заборонено Національним стандартом №1, адже сам звіт про оцінку майна не містить посилань на вказані цифри, замість цього за даними відповідного звіту зазначена вище величина визначена витратним підходом для спеціалізованого майна складає 113 076,00 грн., а вартість рухомого майна взагалі визначалася двома підходами витратним, та склала 281 635,00 грн. і порівняльним, що склало 419 482,00 грн., остаточна вартість рухомого майна визначена узгодженням вартостей, розрахованих з урахуванням двох підходів та склала 423 043,00 грн.

Аналізуючи рецензію, надану Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області можна зробити висновок, що рецензент взагалі не вивчав відповідний звіт про оцінку майна, адже в рецензії взагалі не зазначено про використання двох підходів при визначені вартості рухомого майна, не надано оцінки правомірності використання двох підходів та визначення вартості узгодженням даних, отриманих за двома підходами, що свідчить про неможливість використання наданого документу, як рецензії.

Враховуючи вказані обставини в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують розмір збитків, які позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест, та як наслідок позовні вимоги є необгрунтованими, а обставини, на яких вони ґрунтуються не доведеними та не підтвердженими належними доказами.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2017 р. у справі №924/30/17 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

10.04.2017р. на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому фонд просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2017 р. без змін.

У судовому засіданні 11.04.2017 р. представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області - ОСОБА_1 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.17 р. у справі № 924/30/17 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест в судове засідання не прибув, хоча про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Крім того, від Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - орендодавець) та ТОВ „СоюзПромінвестДонбас, правонаступником якого є ТОВ „Подільськінвест (далі - орендар) було укладено договір оренди №4/2006, предметом оренди якого є державне майно - цілісний майновий комплекс (ЦМК) „Шахта „Східна, що розташована за адресою: Донецька область, Шахтарський район, с. Стрюкове, склад і вартість якого визначено згідно з додатками №№ 4, 5, 6 до договору оренди, протоколом інвентаризації та передавальним балансом підприємства.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.07.2008р. по справі №8/75пд (набуло чинності у встановленому законом порядку (залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008р.) договір оренди від 10.11.2006р. №4/2006 було розірвано у зв'язку із невиконанням орендарем істотних умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати до Державного бюджету.

З метою повернення орендованого майна - цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна з оренди згідно із наказом Регіонального відділення від 14.07.2011р. №01379 станом на 31.07.2011р. була проведена інвентаризація орендованого майна.

06.09.2011р. Регіональним відділенням Фонду держмайна України затверджено зведений акт інвентаризації орендованого майна цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна, який погоджено Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 14.11.2012р. та підписаний представниками ТОВ „СоюзПромінвестДонбас, директором та головним бухгалтером.

11.12.2012р. затверджено Акт оцінки цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна у разі припинення договору оренди, складений комісією на виконання наказу Регіонального відділення від 14.07.2011р. №01379, яким визначено оціночна вартість майна згідно із передавальним балансом і поданими документами.

Згідно акту приймання-передачі державного майна ЦМК „Шахта „Східна від 12.02.2014р. державне майно цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна передано від орендаря Державному підприємству „Торезантрацит та встановлено нестачу пяти одиниць основних засобів згідно переліку.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку обєктів оренди, які увійшли до складу цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна та знаходились на балансі ТОВ „СоюзПромінвестДонбас , визначено, що станом на 31.03.2014 р. розмір збитків становить 536 119,00 грн.

Факт проведення незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності ТОВ „Рона підтверджується актом виконаних робіт до договору на проведення оцінки об'єкта оренди №01/2404/14 від 27.06.2014 року.

Листом від 21.07.2014р. за вих. №11-06-02-08513 Регіональне відділення запропонувало ТОВ „СоюзПромінвестДонбас в добровільному порядку відшкодувати збитки, які завдані державі шляхом перерахування коштів до Державного бюджету в сумі 536 119,00 грн. При цьому, відповіді на вказаний лист позивач не отримав, сума збитків орендарем не погашена.

Також, Регіональним відділенням ДМ України по Донецькій області на адресу ТОВ „Подільськінвест направлялись листи (від 08.04.2016 р. за вих. №11-04-01974, від 26.05.2016р. №11-04-02858, від 08.09.2016р. №11-04-04894, від 18.11.2016р. №11-04-06210) із вимогами про відшкодування збитків на суму 536 256,00 грн. згідно поданих реквізитів.

25.05.2016р. листом за вих.№25/05-01 ТОВ „Подільськінвест (правонаступника) надало відповідь про те, що у звязку із находженням обєктів в зоні бойових дій, товариство не в змозі вести господарську діяльність та звернулось до правоохоронних органів із заявами про порушення кримінального провадження за фактом скоєння злочині (знищення державного майна, пошкодження та знищення документації).

Оскільки збитки відповідачем у добровільному порядку не були відшкодовані, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 536 119,00 збитків, завданих державі внаслідок порушення відповідачем приписів ч.3 ст.285 ГК України, ч.2 ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна, п. 5.3 договору оренди від 10.11.2006р.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, як визначено статтею 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Приписами частини 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України "Про Фонду державного майна України", Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна виступає суб'єктом управління об'єктами державної власності, аналогічне положення міститься у статті 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Пунктом 2 статті 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" встановлено, що регіональні відділення та представництва Фонду державного майна Україна є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного і своїм найменуванням.

Фонд, відповідно до основних завдань, здійснює контроль у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством. Фонд здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення, що становлять єдину систему державних органів приватизації.

Із матеріалів справи слідує, що для повернення орендованого майна - цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна із оренди, згідно із наказом Регіонального відділення від 14.07.2011р. №01379 станом на 31.07.2011р. була проведена інвентаризація орендованого майна.

06.09.2011р. Регіональним відділенням Фонду держмайна України затверджено зведений акт інвентаризації орендованого майна цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна, який погоджено Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 14.11.2012р. та підписаний представниками сторін.

11.12.2012р. затверджено Акт оцінки цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна у разі припинення договору оренди, складений комісією на виконання наказу Регіонального відділення від 14.07.2011р. №01379, яким визначено оціночна вартість майна згідно з передавальним балансом і поданими документами.

Згідно акту приймання-передачі державного майна ЦМК „Шахта „Східна від 12.02.2014р. державне майно цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна передано від орендаря Державному підприємству „Торезантрацит та встановлено нестачу пяти одиниць основних засобів згідно переліку.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку обєктів оренди, які увійшли до складу цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна та знаходились на балансі ТОВ „СоюзПромінвестДонбас , визначено, що станом на 31.03.2014 р. розмір збитків становить 536 119,00 грн.

Факт проведення незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності ТОВ „Рона підтверджується актом виконаних робіт до договору на проведення оцінки об'єкта оренди №01/2404/14 від 27.06.2014 року.

Судом першої інстанції правомірно враховано, що за договором оренди від 10.11.2006 року №4/2006, орендар прийняв на себе зобов'язання, в тому числі щодо збереження орендованого майна ЦМК, які в подальшому були ним порушені, зокрема встановлено нестачу З7-ми одиниць основних засобів під час передачі державного майна цілісного майнового комплексу "Шахта "Східна" державному підприємству "Торезантрацит" (Таблиця №7 Акту приймання-передачі державного майна ЦМК "Шахта "Східна" від 12.02.2014р.).

Також, п.5.7 договору оренди від 10.11.2006 року №4/2006 передбачає, що за порушення умов п.5.3 договору орендар зобов'язується забезпечувати збереження орендованого майна ЦМК, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заході протипожежної безпеки, відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна Підприємства з вини Орендодавця.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Статтею 610 Цивільного кодексу України (ЦК України) унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому суд констатує, що приписами статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Виходячи із змісту статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх нанесення винною особою.

Приписами статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної чи юридичної особи , а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі собою, яка її завдала.

Разом із тим, частиною 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що до основних обовязків орендаря, серед іншого, належить його обовязок використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, порушені права Регіонального відділення, як позивача, підлягають захисту способами, передбаченими ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, а саме - у спосіб відшкодування збитків.

Таким чином, в результаті діяльності орендаря, ТОВ „Подільськінвест, стан цілісного майнового комплексу погіршився, зокрема встановлено нестачу основних засобів, що свідчить про порушення відповідачем приписів ч.3 ст.285 ГК України, ч.2 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна, п. 5.3 договору оренди від 10.11.2006р.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що встановлені у справі обставини підтверджують факт заподіяння відповідачем збитків державі у сумі 536 119,00 грн. Таким чином, даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Основним доводом апеляційної скарги є невідповідність рецензії, здійсненої на Звіт про оцінку майна, вимогам, які ставляться до рецензування нормативно-правовим актами, зокрема, Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав ». Апелянт звертає увагу, що у рецензії не зазначено, з якою метою вона проведена і яким чином повинна бути використана, а також рецензія не містить аналізу використаних при оцінці методів, що, на думку апелянта свідчить про формальність її проведення. З цього апелянт приходить до висновку, що Оцінка, надана РВ ФДМУ по Донецькій області є неналежним доказом.

Доводи апеляційної скарги в частині невідповідності рецензії положенням п. 64,65,67 Національного стандарту №1, на яких наголошує апелянт, на думку апеляційного суду, не впливають на висновок про наявність заподіяних збитків, не спростовують обставин їх заподіяння та вини відповідача. Суд першої інстанції, на підставі повного дослідження наявних у справі доказів встановив обставини, які необхідно було встановити з огляду на предмет доказування, а відтак, недоліки проведеного рецензування Звіту про оцінку майна не можуть вплинути на загальний висновок про обгрунтованість висновків.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільськінвест на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.17 р. у справі № 924/30/17 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №924/30/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.