Ухвала суду № 66003802, 03.04.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.04.2017 р.Справа № 914/1013/16

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали

за скаргою:Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго», м. Стебник, Львівська область;на дії:Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Дрогобич;у справі:№914/1013/16стягувач:Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ;боржник:Державне комунальне підприємство «Стебниктеплокомуненерго», м. Стебник, Львівська область;

За участю представників:

від скаржника (боржника): ОСОБА_1, представник (довіреність від 05.01.2017 р.);

від ДВС: не зявились;

від стягувача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 13.05.2014 р.)

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго», м. Стебник, Львівська область на дії Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Дрогобич у справі №914/1013/16, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, боржник: Державне комунальне підприємство «Стебниктеплокомуненерго», м. Стебник, Львівська область.

В судове засідання зявився представник скаржника (боржника), скаргу підтримав, просив задоволити з підстав, викладених у скарзі.

В судове засідання зявився представник стягувача, проти скарги заперечив.

ДВС явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2016 р. у справі №914/1013/16 стягнуто з Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 4 698 грн. 10 коп. пені, 907 грн. 62 коп. 3% річних, 11 003 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 1 320 грн. 81 коп. судового збору.

30.06.2016 р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2016 р. видано наказ.

Постановою державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 09.09.2016 р. відкрито виконавче провадження (ВП №52153838) з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 30.06.2016 р. у справі №914/1013/16.

Листом за вих. №19 від 14.02.2017 р. боржник звернувся до Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про необхідність закінчення виконавчого провадження на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку із списанням заборгованості.

Листом за вих. №В-3/09-13/381 від 21.02.2017 р. Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повідомив боржника про неможливість закінчення виконавчого провадження з наведених ним підстав у звязку із ненаданням підтвердження погодження списання штрафних санкцій з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

05.10.2016 р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., згідно з яким Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. втратив чинність, окрім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом від 02.06.2016 р.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі погашення, списання згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016 р., який набрав чинності 30.11.2016 р., цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (ст. 2 Закону).

Згідно статті 1 вищевказаного Закону, процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - реєстр), - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 вищезгаданого Закону, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються:

копії установчих документів;

копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності;

копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період;

довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період;

копії актів звіряння взаєморозрахунків;

розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

З наведених положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016 р. вбачається, що для списання заборгованості боржника перед стягувачем сторонам необхідно здійснити комплекс організаційних та розпорядчих заходів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобовязанням в цьому Законі визнається заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; фінансовою звітністю - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Частинами 1, 3, 7, 9 статті 8 наведеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації; відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів; головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, зокрема, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, повязаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобовязань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

Отже, вказаним Законом передбачено ведення бухгалтерського обліку та подання звітності навіть відносно підприємств, що знаходяться в стадії ліквідації.

Враховуючи вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», у відповідача з 30.11.2016 р. виникло право на списання заборгованості зі сплати пені, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних, на стягнення яких видано наказ від 30.06.2016 р. у справі №914/1013/16, але не лише у звязку із набранням вканим Законом чинності, а відповідно до певної процедури, яка має засвідчуватись певними документами.

Таким чином, наявність лише листа боржника про прийняття ним одностороннього рішення щодо списання заборгованості не є достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищенаведене, скаржником не доводене незаконності дій державного виконавця щодо відмови у закінченні виконавчого провадження, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 18, 39, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1, 2, 3, 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні скарги Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго», м. Стебник, Львівська область на дії Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Дрогобич відмовити.

Суддя Мазовіта А.Б.