Ухвала суду № 66003650, 14.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14.04.2017

Справа № 910/5958/17

Суддя Отрош І.М., розглянувши

позовну заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичне машинобудування»

про стягнення 1364850 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичне машинобудування» про стягнення 1364850 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вказано обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до частини 6 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичне машинобудування» було укладено Договір поставки №ЦХП-03-06813-01, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався поставити позивачу товар, а позивач – прийняти та оплатити його. Відповідно до п. 10.7 договору у разі неправильного оформлення товаросупровідних документів, розбіжності між ними та документами, поданими у складі пропозиції конкурсних торгів учасника-переможця, що призвело до нарахувань штрафів і пень, відповідач відшкодовує їх позивачу у повному обсязі.

Так, позивач зазначив, що Міжрегіональним головним управлінням ДФС ЦО з обслуговування великих платників податків проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2016, складено Акт № 358/28-10-42-10/19014832 від 25.03.2015 та податкові повідомлення-рішення про донарахування суму податку на додану вартість у розмірі 169543906 грн. 50 коп.; про донарахування суми податку на прибуток у розмірі 201641281 грн. 50 коп.; про донарахування суми податку з прибутку фізичних осіб у розмірі 398347 грн. 89 коп. та про застосування штрафних санкцій у розмірі 340 грн. 00 коп. Позивач у позовній заяві зазначив, що оскільки Міжрегіональним головним управлінням ДФС ЦО з обслуговування великих платників податків в Акті було зазначено про неправильне оформлення основних реквізитів первинних документів та визнано їх такими, що не відповідають вимогам Порядку оформлення первинних документів, наявні підстави для відшкодування відповідачем (на підставі п. 10.7 договору) грошових коштів у загальному розмірі 1364850 грн. 00 коп., а саме 404400 грн. суми невизнаного податкового кредиту, 505500 грн. 00 коп. суми донарахованого податку на прибуток та 454950 грн. 00 коп. суми штрафних санкцій, що нараховані відповідно до податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, заявляючи до стягнення з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 1364850 грн. 00 коп., а саме 404400 грн. суми невизнаного податкового кредиту, 505500 грн. 00 коп. суми донарахованого податку на прибуток та 454950 грн. 00 коп. суми штрафних санкцій, що нараховані відповідно до податкових повідомлень-рішень, позивач повинен надати суду розрахунок позовних вимог, здійснений щодо кожної складової окремо.

Однак, будь-якого розрахунку позивачем до позовної заяви не долучено, що з огляду на положення, зазначені у ч. 6 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до частини 6 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Суд зазначає, що підстави позову повинні бути чітко визначені позивачем у позовній заяві.

Водночас, у позовній заяві позивач вказує лише на те, що підставою для стягнення з відповідача грошових коштів є зазначення Міжрегіональним головним управлінням ДФС ЦО з обслуговування великих платників податків в Акті № 358/28-10-42-10/19014832 від 25.03.2015 про неправильне оформлення основних реквізитів первинних документів та визнано їх такими, що не відповідають вимогам Порядку оформлення первинних документів.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Таким чином, при зверненні з даним позовом до суду, позивач повинен був вказати у позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема вказати, в чому саме полягає неправильне оформлення первинних документів, які саме первинні документи неправильно оформлені із зазначенням їх реквізитів та періоду, за який вони складені.

Однак, вказаних обставин позивачем у позовній заяві не зазначено, з огляду на що суд дійшов висновку, що позивачем не вказано у позовній заяві підстав позову, у зв’язку з чим подана позивачем позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя І.М. Отрош