Рішення № 66003461, 11.04.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 р. Справа № 909/237/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , секретар судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області , вул. Грушевського , 18 , м. Долина , 77503

до відповідача: ПАТ " Укрнафта" Нафтогазовидобувне управління " Долинанафтогаз", вул. Промислова ,7 , м. Долина , Івано-Франківська область 77500

про стягнення шкоди у вигляді надміру виплаченої пенсії в сумі 5017,13 грн.

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 2604/06 від 10.04.2017р.) - представник ;

Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 10-766 /д від 30.11.2016 р.) - представник ;

ВСТАНОВИВ: Долинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулося до господарського суду івано-франківської області з позовом до ПАТ " Укрнафта" Нафтогазовидобувне управління " Долинанафтогаз" про стягнення шкоди у вигляді надміру виплаченої пенсії в сумі 5017,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем - ПАТ "Укрнафта" Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз", видано довідки за № 1р-563 від 09.11.1991 року, за № 424 від 19.07.2004 року та за № 211 від 22.06.2012 року про розмір заробітної плати для обчислення пенсії гр. ОСОБА_3, на підставі яких останній призначено та виплачується пенсія. Однак, у ході проведення зустрічних перевірок з ПАТ "Укрнафта" Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" на предмет достовірності зазначених довідок, встановлено факт розбіжності даних, які у них відображені, що призвело до переплати пенсії гр. ОСОБА_3 на суму 5107,13 грн., внаслідок чого, просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідачів вказану суму боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги заперечує мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву №18юр.-809 від 10.03.2017 р. ( вх.№ 4598/17 від 15.03.2017 р. ). В судовому засіданні не заперечив той факт, що помилку щодо відображення розміру заробітної плати ОСОБА_3 допущено працівниками ПАТ "Укрнафта" Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз". Разом із відзивом на позов відповідачем подано заяву про застосування позовної давності №18юр.-830 від 13.03.2017 р. ( вх. №4597/17 від 15.03.2017 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги таке:

10 листопада 1992 р. гр. ОСОБА_3 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі із заявою про призначення пенсії по віку із долученою до неї довідки №1р-563 від 09.11.1991 р. про розмір заробітної плати за період з 01.11.1990 р. по 31.10.1992 року.

16 серпня 1992р. управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі призначено пенсію ОСОБА_3 за віком, згідно поданих документів.

Із вступом з 01.01.2004 року в дію Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" гр. ОСОБА_3 з 01.01.2004 року згідно розпорядження від 19.07.2004 р. № 124829 та у відповідності до ст. 40,43 даного Закону проведено перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати згідно довідки №424 від 19.07.2004 р. за період з 01.01.1987 р. по 31.12.1991р. Після проведеного перерахунку, розмір пенсії ОСОБА_3 встановлений в сумі 236,50 грн.

В ході проведення зустрічної перевірки НГВУ " Долинанафтогаз" правильності та повноти відображення заробітної плати в довідках №1р-563 від 09.11.1997р. та 424 від 19.07.2004 р., працівниками управління виявлено ряд порушень, за результатами якої складено ОСОБА_2 №244 від14.06.2012 р. та 244 а від 16.08.2012 р.

В зв'язку з неправильним відображенням в довідці №424 від 19.07.2004 р. сум нарахованої заробітної плати призвело до неправомірного завищення індивідуального коефіцієнта заробітної плати, який становив 1,91016 та середньомісячного заробітку для обчислення пенсії який становив 585,37 грн. і як наслідок стала причиною неправомірного збільшення розміру пенсії ОСОБА_3

Після проведення 27.06.2012 р. першого розрахунку пенсії згідно виданої НГВУ довідки №211 від 22.06.2012 р. за період з 01.11.1990 р. по 31.10.1992 р. індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії склав 1,70221 грн., а сума середньомісячного заробітку для обчислення пенсії склала 521,64 грн., що є нижчим від попереднього.

Наступний остаточний розрахунок проведений 17.08.2012 р. за наявними матеріалами пенсійної справи із врахуванням заробітної за період з 01.01.1987 р. по 31.12.1991 р. ( 60 календарних місяців згідно ст. 40 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ) дав при розрахунку індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії 1,75123, а сума середньомісячного заробітку для обчислення пенсії 536,66 грн., що є більш доцільнішим для визначення розміру пенсії позивача.

Протягом вересня - листопада спеціалістами управління проведена робота стосовно визначення остаточної суми заборгованості за період з 01.07.2002 р. 31.08.2012 р. , яка згідно розрахунку від 13.11.2012 р. склала 5107,13 грн. На основі даного розрахунку управлінням 13.11.2012 р. прийнято розпорядження №799 на стягнення переплати пенсії гр. ОСОБА_3 Листами від 16.01.2013р. №324/03 та №325/03 управління направило відповідачу та ОСОБА_3 зазначене розпорядження з пропозицією повернути надмірно отримані кошти в сумі 5017,13 грн. Однак, жоден із них в добровільному порядку не погодився відшкодувати надміру отримані гр. ОСОБА_3 кошти.

04.03.2013 р. звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ПАТ " Укрнафта" та гр. ОСОБА_3 заборгованості з надміру виплаченої пенсії в розмірі 5107,13 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2013 р. у справі №809/765/13-а позов задоволено частково та стягнуто з ПАТ " Укрнафта" Нафтогазовидобувне управління " Долинанафтогаз" суму надмірно виплаченої пенсії в розмірі 5017,13 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої пенсії. Провадження в частині позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо стягнення з ПАТ "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" суми пенсії, виплаченої надміру ОСОБА_3 в розмірі 5017 ,13 грн. закрито.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 22.11.16 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Долинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03. 2015 року .

17.11.2016р. Управління звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позов до ПАТ " Укнафта" Нафтогазовидобувне управління "Долинанафтогаз" про стягнення заборгованості з надмірно виплаченої пенсії в розмірі 5107,13 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 р. по справі №909/1057/16 відмовлено в задоволенні клопотання управління про звільнення від сплати судового збору та повернуто матеріали справи.

01.03.2017 р. позивач вдруге звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з даним позовом .

Переплата по пенсійній справі ОСОБА_3 станом на 01.03.2017 р. в сумі 5017,13 грн. не відшкодована , що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями листа управління від 13.03.2017 р. №1884/0301, службової записки від 15.03.2017 р.

Приписами статей 1, 14, 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно із статтею 15 - платниками страхових внесків.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду у спосіб зокрема відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Положеннями ст.11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльність особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності б хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Згідно із ч.1 ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

В частині 2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією (в редакції на час видачі довідки).

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Порядок).

Відповідно до п.17 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Відповідно до п. 2 "Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

В ході вирішення справи судом встановлено, що довідки № 1р-563 від 09.11.1991 року, № 424 від 19.07.2004 року та за № 211 від 22.06.2012 року про розмір заробітної плати для обчислення пенсії гр. ОСОБА_3, які видавалась відповідачем і були підставою для призначення пенсії, містили недостовірні дані, що відображено в акті перевірки правильності призначення пенсії ОСОБА_3 за даними довідками, виданими ПАТ " Укрнафта" Нафтогазовидобувне управління " Долинанафтогаз".

Складання та видача відповідачем довідок про розмір заробітної плати для обчислення пенсії гр. ОСОБА_3 із недостовірними даними стало підставою для нарахування пенсії в розмірі більшому від обґрунтованого, а нарахування надмірного розміру пенсії призвело до необґрунтованих виплат, які фактично є бюджетними втратами.

Отже, протиправна поведінка відповідача полягає у подані до органів пенсійного фонду недостовірних довідок, шкода - у нарахуванні надмірного розміру пенсії, а причинний зв'язок - у нарахуванні пенсії на основі недостовірного документу; вина відповідача - надання довідки за підписом уповноважених осіб підприємства із недостовірною інформацією про фактичний заробіток гр. ОСОБА_3 в установі відповідача.

Тобто, видача відповідачем довідок з недостовірними даними, стала причиною нарахування пенсії у розмірі більшому від обґрунтованого. Нарахування ж надмірного розміру пенсій призвело до необґрунтованих виплат в сумі 5017,13 грн.

При цьому , судом також враховується, що ані дії посадових осіб під час перевірки, ані самі результати перевірки у встановленому законом порядку не оскаржувались та недійсними не визнавались.

З огляду на викладене, суд вважає, що з боку відповідача наявний склад правопорушення вимог пенсійного законодавства, внаслідок чого було завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України. в сумі 5017,13 грн.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України).

Виходячи із змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо строку позовної давності, суд зазначає наступне

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовною давністю є строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення чи захисту своїх прав. Подання особою позову до суду є свідчення того, що заінтересована особа (позивач) реалізував волю на примусове здійснення свого права, яке з урахуванням засад цивільного законодавства, викладених у ст. 3 Цивільного кодексу України, підлягає судовому захисту.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Згідно п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.13р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Відповідно до положень ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли, особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що протягом вересня - листопада спеціалістами управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведена робота стосовно визначення остаточної суми заборгованості за період з 01.07.2002 р. 31.08.2012 р., яка згідно розрахунку від 13.11.2012 р. склала 5107,13 грн.

З наведеного слідує про вчасне звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, про що свідчать вищезазначені процесуальні документи адміністративного суду.

Щодо спливу строку звернення позивача саме до господарського суду із даним позовом, то суд вважає цей пропуск строку поважним, оскільки обставини, які спричинили невчасне звернення останнього до господарського суду виникли з незалежних від позивача обставин, а саме з причин розгляду позовних вимог в адміністративному судочинстві.

Щодо судового збору, то слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст.5 Закону України "Про судовий збір" органи Пенсійного Фонду України звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.

Згідно положень ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За наведених обставин, судовий збір, в порядку ст. 49 ГПК України, підлягає стягненню в доход Державного бюджету України з відповідача ПАТ " Укрнафта" Нафтогазовидобувне управління " Долинанафтогаз" в розмірі 1 600,00грн.

Керуючись ст. 1, 14, 17, 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.11, 15, 16, 1156 Цивільного кодексу України, ст.1, 32, 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до ПАТ " Укрнафта" Нафтогазовидобувне управління " про задовольнити позов Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до ПАТ " Укрнафта" Нафтогазовидобувне управління " про стягнення шкоди у вигляді надміру виплаченої пенсії в сумі 5017,13 грн.

Стягнути з ПАТ " Укрнафта" Нафтогазовидобувне управління "Долинанафтогаз", вул. Промислова ,7 , м. Долина, Івано-Франківська область 77500, ( код 00135390) на користь Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, вул. Грушевського , 18 , м. Долина , 77503, ( код ЄДРПОУ 40387826 ) шкоду у вигляді надміру виплаченої пенсії в сумі 5017,13 грн. ( п'ять тисяч сімнадцять гривень 13 коп.).

Стягнути з ПАТ " Укрнафта" Нафтогазовидобувне управління " Долинанафтогаз", вул. Промислова ,7 , м. Долина , Івано-Франківська область 77500, ( код 00135390) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 1600, 00 грн. (одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.04.17

Суддя Гриняк Б. П.