Рішення № 66003372, 10.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017Справа № 905/3551/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 10 214, 87 грн.

за участю представників:

від позивача:не з'явився від відповідача:Соколова В.П. - представник за довіреністю № 5168 від 15.02.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області звернулось Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - Пр АТ "МК "Азовсталь") з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") про стягнення збитків у сумі 10 214, 87 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на адресу позивача був відправлений вантаж - вугілля кам'яне (навал), вантажовідправником якого є ТОВ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ". Проте, на станції Червоноармійськ Донецької залізниці була виявлена недостача вантажу у вагонах № 67608406 та № 66821356, внаслідок чого позивачу були спричені збитки, які перевізник (відповідач), зобов'язаний відшкодувати.

Посилаючись на ст.ст. 224, 225 ГК України, ПрАТ "МК "Азовсталь" просить стягнути з відповідача збитки, завдані йому на суму 10 214, 87 грн.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 20.12.2016 р.

25.01.2017 р. ухвалою господарського суду Донецької області матеріали справи направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2017 р. справу прийнято до свого провадження суддею Головіною К.І.

У судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем на підтвердження понесених ним збитків не надано належним чином засвідчених документів щодо дійсної вартості втраченого вантажу. З указаних підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рахунком-фактурою № 0305-2 від 03.05.2016 р. ПрАТ "МК "Азовсталь" (вантажоотримувач) та ТОВ "ДТЕК Трейдінг" (постачальник) погодили поставку товару - вугілля кам'яне та його загальну суму - 4 878 473,04 грн.

03.05.2016 р. ТОВ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", як вантажовідправник, за накладною № 53928891 від 03.05.2016 р. та досильною накладною № 46255436 від 08.05.2016 р. відправив на станцію Сартана Донецької залізниці вагони з вантажем вугілля кам'яне (навал) на адресу ПрАТ "МК "Азовсталь", зокрема, вагони № 67608406 та № 66821356.

Також встановлено, що на станції Червоноармійськ Донецької залізниці у вагоні № 67608406 було виявлено недостачу вантажу у кількості 3 150 кг., а у вагоні № 66821356 - у кількості 6 400,00 кг., про що комісією у складі начальника станції, завідуючим вантажного двору, представників приймоздавальника та вантажоотримувача складено комерційні акти № БА 751334/543 від 15.05.2016 р. та № БА 751333/541 від 13.05.2016 р.

За таких обставин ПрАТ "МК "Азовсталь" зазначає, що позивач поніс збитки у вигляді недоотримання вантажу у загальній сумі 10 214, 87 грн., які просить стягнути з ПАТ "Українська залізниця".

Згідно частини 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (далі - Статут) встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Привалами;

прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах);

прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;

прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах передбачених Правилами.

Частиною 1 ст. 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству.

При цьому відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу (ст. 114 Статуту).

Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що при відправленні вантажу ТОВ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" у залізничній накладній № 53928891 від 03.05.2016 р. та досильній накладній № 46255436 від 08.05.2016 р. було зазначено, що загальна маса вантажу (вугілля кам'яного (навал)) у вагоні № 67608406 складає 68 000 кг., а у вагоні № 66821356 складає 66 000 кг.

У той же час, як встановлено судом, на станції Червоноармійськ Донецької залізниці у вагоні № 67608406 була виявлена недостача вантажу у кількості 3 150 кг., а у вагоні № 66821356 - у кількості 6 400 кг., що спричинило матеріальну шкоду позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Суд приймає до уваги, комерційні акти № БА 751334/543 від 15.05.2016 р. та № БА 751333/541 від 13.05.2016 р., які засвідчують втрату вантажу у вагоні № 67608406 у кількості 3 150 кг., а у вагоні № 66821356 - у кількості 6 400 кг. При цьому будь-які заперечення щодо форми, порядку складання, змісту вказаного комерційного акту та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування його з боку сторін відсутні.

За таких обставин невиконання відповідачем визначених законодавством зобов'язань щодо збереження перевезеного вантажу, вказаного у залізничній накладній № 53928891 від 03.05.2016 р. з урахуванням досильної накладної № 46255436 від 08.05.2016 р., призвело до втрати частини вантажу, внаслідок чого позивачу завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, що є складом порушення господарського зобов'язання.

Вирішуючи питання про розмір спричиненої шкоди, завданої відповідачем, суд врахував наступне.

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані - 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Таким чином, сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагонах:

- № 67608406 складає 1 360 кг. (68 000 кг * 2 %), а кількість фактичної недостачі становить 1 790 кг. (1,790 тонн) (3 150 кг. (недостача зазначена у комерційному акті № БА 751334/543 від 15.05.2016 р.) - 1 360 кг. (сума норми природної втрати));

- № 66821356 складає 1 320 кг. (66 000 кг * 2 %), а кількість фактичної недостачі становить 5 080 кг. (5,080 тонн) (6 400 кг. (недостача зазначена у комерційному акті № БА 751333/541 від 13.05.2016 р.) - 1 320 кг. (сума норми природної втрати)).

Також суд зазначає, що вартість 1 тонни вантажу у вагонах № 67608406 та № 66821356 відповідно до рахунку постачальника - ТОВ "ДТЕК Трейдінг" № 0305-2 від 03.05.2016 р. становить 1 486,88 грн. (4 878 473,04 грн. (загальна вартість вантажу) : 3 281 тонн (загальна кількість вантажу)).

Отже, сума втраченого вантажу у вагонах:

- № 67608406 становить 2 661,52 грн. (1,790 т. (кількість фактичної недостачі вантажу) * 1 486,88 грн. (вартість 1 тонни вантажу));

- № 66821356 становить 7 553,35 грн. (5,080 т. (кількість фактичної недостачі вантажу) * 1 486,88 грн. (вартість 1 тонни вантажу)). Всього сума втраченого вантажу у вагонах № 67608406 та № 66821356 становить 10 214,87 грн. (2 661,52 грн. + 7 553,35 грн. ).

Відповідно до п. 2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність належних документів на підтвердження розміру дійсної вартості втраченого вантажу, оскільки такі доводи спростовуються наявними у справі доказами.

Так, до матеріалів справи позивач додав оригінали комерційних актів № БА 751334/543 від 15.05.2016 р. та № БА 751333/541 від 13.05.2016 р., залізничної накладної № 53928891 від 03.05.2016 р. з урахуванням досильної накладної № 46255436 від 08.05.2016 р. та виданого постачальником рахунку - фактури № 0305-2 від 03.05.2016 р., які визнаються судом належними та достатніми доказами на підтвердження вартості втраченого вантажу у вагонах № 67608406 та № 66821356.

Враховуюче вищенаведене та беручи до уваги, що залізницею вчинено порушення господарського зобов'язання, що виявилось у незбереженні вантажу, прийнятого до перевезення, та завдало позивачу збитків на суму 10 214,87 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 10 214, 87 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (84400, Донецька область, місто Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, м. Донецька область, місто Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191158) збитків у сумі 10 214 (десять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 87 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 квітня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 14 квітня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.