Рішення № 66003353, 13.04.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.2017 Справа № 905/411/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю Ялта Град Строй, м.Київ

до відповідача: Приватне підприємство АБЗ, м. Дружківка, Донецька область

про стягнення 6 484 018 грн. 92 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 24/02-17 від 01.02.2017р.

від відповідача: представник не зявився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.04.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ялта Град Строй, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства АБЗ, м. Дружківка, Донецька область, про стягнення суми заборгованості за Договором субпідряду №12-08/01 від 12.08.2013р. в розмірі 6 484 018 грн. 92 коп.

Ухвалою суду від 20.02.2017р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 21.03.2017р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.03.2017р. розгляд справи відкладено на 10.04.2017р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.04.2017р. розгляд справи відкладено на 13.04.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором субпідряду №12-08/01 від 12.08.2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6 484 018 грн. 92 коп. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, ст.530, ст. 837 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. 1, 12, 35, 54, 55 Господарського процесуального кодексу.

Представник позивача у судових засіданнях 21.03.2017р., 10.04.2017 та 13.04.2017р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на укладання з відповідачем договору субпідряду №12-08/01ДД від 12.08.2013р. та невиконання останнім своїх зобовязань в частині оплати виконаних робіт. 21.03.2017р. від позивача до господарського суду Донецької області надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову (вих.№21/03-кп1 від 21.03.2017р.). 10.04.2017р. від позивача до господарського суду Донецької області надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Службу автомобільних доріг у Донецькій області. 13.04.2017р. від позивача до господарського суду Донецької області надійшло Уточнення до позовних вимог (вих.№22/04-17 від 11.04.2017р.), за змістом яких останній просить фактично змінити предмет позову, а саме: просить визнати довідку про вартість виконаних робіт та витрати за жовтень 2013 року (форма КБ-3), а також акт приймання виконаних робіт за жовтень 2013 року (форма КБ-2В) на суму 6 484 018 грн. 92 коп. такими, що були передані у жовтні 2013 року Приватному підприємству «АБЗ» - Генпідряднику для прийняття виконання та їх підписання; стягнути з Приватного підприємства «АБЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» суму боргу у розмірі 6 484 018 грн. 92 коп. Також, до зазначеного уточнення позивачем надано копії довідки про вартість виконаних робіт та витрат за жовтень 2013 року (форма КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт за жовтень 2013 року (форму КБ-2В).

Відповідач у свою чергу, про дату судових засідань 21.03.2017р., 10.04.2017 та 13.04.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штамп поштового відправлення на відповідних ухвалах та повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання 27.02.2017р., 04.04.2017р., телефонограма №150 від 11.04.2017р., однак у засідання суду представника не направив. 21.03.2017р. від відповідача до господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив в задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що до теперішнього часу позивач з повідомленням про готовність до передачі закінчених робіт (послуг) на адресу Приватного підприємства «АБЗ» не звертався. Саме це виключало вжиття відповідачем заходів, спрямованих на організацію прийняття виконаних робіт і, відповідно, на підписання довідки про вартість виконаних робіт та витрати та акту приймання виконаних робіт. 07.04.2017р. від відповідача до господарського суду Донецької області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та письмові пояснення з додатками.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством АБЗ (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ялта Град Строй (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №12-08/01ДД від 12.08.2013р. (далі Договір), за умовами якого субпідрядник зобовязується протягом 2013 року виконати послуги з поточного середнього ремонту автодороги С051716 від (Т-05-17) Тернове-Петровське км 0+000 7+300, протяжність 7,3 км, відповідно до розрахунку договірної ціни, що є невідємною частиною договору.

Відповідно до п.1.2 Договору, генпідрядник зобовязується надати Субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1. Договору, ціна договору становить приблизно 10000000 грн. 00 коп. у тому числі: ПДВ 1666666 грн. 67 коп.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником протягом двох банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форми №КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками Сторін, при умові надходження від Замовника Служби автомобільних доріг в Донецькій області, коштів за надані послуги на рахунок Генпідрядника.

Відповідно до п.10.1. Договору, договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013р., але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за Договором. Строк дії договору та виконання зобовязань щодо виконання робіт можуть бути продовжені у разі виникнення документально підтверджених обєктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

На підтвердження факту виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором на загальну суму 6 484 018 грн. 92 коп., останнім надано до матеріалів справи акт б/н приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за жовтень 2013р. на суму 6 288 087 грн. 20 коп. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2013р. на суму 6 288 087 грн. 20 коп.

Вищезазначений акт та довідки не містять підпису та печатки відповідача, не містять дати та місяця складання.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з умов Договору, підставою оплати виконаних робіт є приймання замовником обєкту та підписання сторонами акту виконаних робіт.

Так, як вже було зазначено вище, позивачем складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) на суму 6 288 087 грн. 20грн., які підписані лише позивачем.

10.04.2017р. від позивача надійшли письмові пояснення (вих..№10/04-п від 10.04.2017р.) в яких останній зазначає наступне. За результатами виконання робіт за Договором субпідряду ТОВ «Ялта Град Строй» на адресу ПП «АБЗ» у жовтні 2013 року було направлено ОСОБА_1 приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за формою №КБ-3 для підписання уповноваженими особами зі сторони Генпідрядника. Однак, відповідачем не було підписано та повернуто зазначені документи. В матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення зазначених документів на адресу відповідача у жовтні 2013р.

Стосовно наявного в матеріалах справи супровідного листа вих№11-12/14 від 24.12.2014р. щодо надсилання на адресу відповідача довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3) та акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в), суд зазначає, що зазначений супровідний лист не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази направлення цього листа з додатками №КБ-2в та №КБ-3 на адресу відповідача.

Зокрема, дата та підпис, що міститься на супровідному листі (25.12.2014р.), не може судом вважатися доказом отримання вищезазначених документів саме відповідачем, оскільки на ньому не було зазначено ані посади, ані прізвища відповідної особи. Факт отримання супровідного листа з додатками спростовується доводами відповідача про неотримання будь-ким із співробітників підприємства зазначених документів. Інших доказів позивачем не надано. Також, із супровідного листа вих№11-12/14 від 24.12.2014р. не вбачається який акт (на яку суму, від якої дати) нібито був направлений відповідачу.

Стосовно долученого до матеріалів справи позивачем листа вих.№36-01/15 від 30.01.2015р. в якості доказу надсилання на адресу відповідача довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3) та акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) суд зазначає, що даний лист не приймається судом до уваги, оскільки у зазначеному листі не зазначено ані посади, ані прізвища відповідної особи, а тому останній не може вважатися доказом отримання вищезазначених документів саме відповідачем. Окрім того, зазначений лист міститься в матеріалах справи лише в якості незавіреної копії, що був надісланий на електрону пошту господарського суду, проте оригінал або належним чином зазначена копія листа позивачем не була надана, що також унеможливлює визначення його як належного доказу.

В письмових поясненнях відповідача від 07.04.2017р. останній зазначає, що акти позивачем на адресу ПП "АБЗ" не надходили, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копію витягу з книги вхідної кореспонденції за 25.12.2014р.

Також, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ТОВ "Ялта Град Строй" відповідача про готовність робіт для прийняття.

Крім того, в матеріалах справи міститься вимога від 07.09.2015р. №01/09 про сплату заборгованості, однак доказів отримання зазначеної вимоги відповідачем не надано. Суд вважає за необхідне звернути увагу, що із змісту зазначеної вимоги також не вбачається направлення на адресу відповідача довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3) та акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки за договором проводяться протягом 2 (двох) банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форми №КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін, при умові надходження від замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області, коштів за надані послуги на рахунок Генпідрядника.

Виникнення обов`язку у відповідача стосовно оплати виконаних робіт повязується з фактами виконання певних обов`язків позивачем.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що на теперішній час роботи субпідрядником не здавались, а генпідрядником не приймались, що підтверджується не підписаними з боку відповідача уповноваженими особами довідки форми №КБ-3 та акту форми №КБ-2в.

Невиконання позивачем обов`язку щодо здачі результату виконаних за договором робіт у встановленому порядку робить неможливим виконання відповідачем обов`язку щодо іх прийняття та оплати.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Окрім того, господарським судом Донецької області також встановлено, що надані 13.04.2017р. позивачем акт виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт та витрати, складені останнім на суму 6 288 087 грн. 20 грн., що не може бути належним доказом на підтвердження заявленої позивачем до стягнення суми у розмірі 6 484 018 грн. 92 коп.

Таким чином, оскільки позивач на підтвердження своїх вимог про стягнення грошових коштів не надав суду ані підтверджених у встановленому договором порядку акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, ані належних доказів їх направлення відповідачу для підписання, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами не підтверджено факт виконання робіт, відповідно відсутні підстави для їх оплати.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 6 484 018 грн. 92 коп. не обґрунтованими та не доведеними матеріалами справи, отже, такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову (вих.№21/03-кп1 від 21.03.2017р.), що надійшло до господарського суду Донецької області 21.03.2017р., суд зазначає, що зазначене клопотання позивача про забезпечення позову відхилено господарським судом, оскільки позивачем не наведено обставини та не надано жодних доказів, які свідчать про те, що грошові суми, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент виконання рішення, а також про утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів до забезпечення позову. Більш того, надані позивачем роздруківки з сайту жодним чином не підтверджують того, що зазначена техніка належить саме відповідачу.

Стосовно клопотання позивача (вих.№10/04-кл від 10.04.2017р.) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Служби автомобільних доріг у Донецькій області, що надійшло до суду 10.04.2017р., суд зазначає наступне. Зазначене клопотання позивача також залишене судом без задоволення з огляду на його необґрунтованість, оскільки на момент отримання вказаного клопотання матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Щодо наданого 13.04.2017р. до господарського суду Донецької області Уточнення до позовних вимог (вих.№22/04-17 від 11.04.2017р.), за змістом яких останній просить фактично змінити предмет позову, а саме: просить визнати довідку про вартість виконаних робіт та витрати за жовтень 2013 року (форма КБ-3), а також акт приймання виконаних робіт за жовтень 2013 року (форма КБ-2В) на суму 6 484 018 грн. 92 коп. такими, що були передані у жовтні 2013 року Приватному підприємству «АБЗ» - Генпідряднику для прийняття виконання та їх підписання; стягнути з Приватного підприємства «АБЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» суму боргу у розмірі 6 484 018 грн. 92 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.11. Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 16.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

У судовому засіданні 13.04.2017р. представник позивача зазначив, що вважає надане уточнення позовних вимог збільшенням розміру позовних вимог.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зазначене уточнення позовних вимог не є збільшенням розміру позовних вимог, оскільки позивачем заявлено немайнову вимогу.

Також, суд зазначає, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Подані позивачем уточнення позовних вимог фактично є заявою про зміну предмету позовних вимог, проте, з огляду на вищевикладене, остання не приймається судом до уваги та не розглядається, так як заявлена вже після початку розгляду господарським судом справи по суті (розгляд справи по суті розпочато в судовому засіданні 21.03.2017, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 21.03.2017).

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 530, ст.ст. 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ до Приватного підприємства "АБЗ", м.Дружківка про стягнення боргу в сумі 6 484 018 грн. 92 коп., відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 13.04.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2017 р.

Суддя Ю.С. Мельниченко