Рішення № 66003334, 11.04.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/32/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017 Справа № 908/372/17

за позовом ОСОБА_1 обласна державна адміністрація (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

до відповідача ОСОБА_1 районна державна адміністрація (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 8)

про стягнення 26924,92грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність № 08-43/3935 від 15.12.2016 р.

Від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 01-07/0026 від 12.01.2017 р.

Суть спору:

23.02.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 районної державної адміністрації про стягнення вартості спірного майна в сумі 26924,92 грн. за договором від 24.12.2012 № 96-12.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2017 р. здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду суддею Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/372/17, присвоєно справі номер провадження 32/32/17, з призначенням судового засідання на 11.04.2017 р.

Позивач підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. 193, 218, 225 ГК України, ст. 49, 82, 84 ГПК України та умовами договору № 96-12 від 24.12.2012 р.

Відповідач через канцелярію суду надав пояснення в яких визнає позовні вимоги частково в сумі 26009,72 грн., а в частині суми 915,20 грн. заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки має намір повернути позивачу частину спірного майна на суму 915,20 грн.

В судовому засіданні 11.04.2017 р. справу розглянуто, прийнято рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.2012 р. між ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією (Поклажодавець) та Приазовською районною державною адміністрацією (Зберігач) укладено договір № 96-12.

За цим договором Поклажодавець передає Зберігачу на безоплатне відповідальне зберігання програмно-апаратні комплекси системи відеоспостереження (Обладнання), які використовувалися під час проведення чергових виборів народних депутатів України відповідно до Закону України Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України 28.10.12 року, кількість та вартість Обладнання визначено у Специфікації (додаток 1 до цього договору), а Зберігач зобов'язується забезпечити зберігання та використання Обладнання на умовах встановлених цим договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, Зберігач здійснює зберігання Обладнання безоплатно, витрати Зберігача в процесі зберігання Обладнання Поклажодавцем не відшкодовуються у будь-якому випадку.

Згідно із п. 4.1. договору, на письмову вимогу Поклажодавця Зберігач зобов'язується протягом 7 (семи) робочих днів повернути Поклажодавцю Обладнання у належному стані, повній комплектації та упаковці, яка повинна забезпечувати його схоронність у тому числі при транспортуванні, про що зазначається в акті приймання-передачі Обладнання.

Обладнання вважається повернутим Поклажодавцю Зберігачем з моменту підписання акта приймання-передачі Обладнання уповноваженими представниками Сторін та скріплення цього акта їх печатками (п. 4.2. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язань, передбачених цим договором, кожна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п. 6.4. договору, у разі втрати (нестачі) або пошкодження Обладнання (його частини) Зберігач повинен відшкодувати Поклажодавцеві вартість Обладнання, визначену в Додатку 1 до цього Договору в повному обсязі, та відшкодування Поклажодавдеві всі пов'язані з цим збитки.

Згідно із п. 9.1. договору, цей Договір є безстроковим, вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення його печатками Сторін.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (п. 9.2. договору).

Судом встановлено, що 24.12.12р. ОСОБА_1 обласна державна адміністрація передала, а ОСОБА_1 районна державна адміністрація прийняла програмно-апаратні комплекси системи відеоспостереження (ПАК) у кількості 42 одиниці, за ціною 6 086,00 грн., загальною вартістю (без ПДВ) 255612,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути спірне майно або відшкодувати його вартість.

На виконання п. 2.1.3 Договору , відповідно до акту приймання передачі від 22.08.2014р. Зберігачем повернуто, а Поклажодавцем (позивачем у справі) прийнято програмно-апаратні комплекси системи відеоспостереження (ПАК) у кількості 34 одиниці у повній комплектації та упаковці, та 3 ПАК не в повній комплектації нестача яких, становить 26924,92 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав та не повернув позивачу у повному обсязі обладнання, яке було передано йому на зберігання відповідно до договору від 24.12.12 № 96-12.

Згідно із ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 936 ЦК України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Частинами 1-2 ст. 949 ЦК України унормовано, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2017р. відповідач направив лист на адресу позивача № 04-07/0422 про прийняття за актом приймання передачі 2 (дві) металеві шафи з замком на загальну суму 915,20 грн. відповідно до умов Договору.

Статтею 948 ЦК України передбачено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє частково позовні вимоги на суму 26009,72грн., в частині стягнення суми 915,20 грн. відмовляє як необґрунтовано заявлені.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 районної державної адміністрації про стягнення вартості спірного майна в сумі 26924,92 грн. за договором від 24.12.2012 № 96-12 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 8, код ЄДРПОУ 20488417) на користь ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 00022504) 26009 (двадцять шість тисяч девять) грн. 72 коп. боргу та 1 545 (одна тисяча пятсот сорок пять) грн. 62 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 13 квітня 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.