Рішення № 66002901, 12.04.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 квітня 2017 р. Справа № 903/604/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут", м. Луцьк

про стягнення 5 869 грн. 88 коп.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: ОСОБА_1 (дов. №1/2-сл-925-09/6 від 06.09.2016р.)

Суть спору: у серпні 2016 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до ТОВ "Волиньгаз збут" з позовом про стягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 3878 гривень 58 коп., та три відсотки річних у розмірі 1991 гривня 30 коп., а всього 5869 гривень 88 коп.

Позовна заява обґрунтована несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань по оплаті вартості переданого природного газу на підставі договору № 15-706-Б від 23.06.2015 року на купівлю-продаж природного газу.

Рішенням господарського суду Волинської області від 19 жовтня 2016 року в позові ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення, рішення господарського суду Волинської області від 19 жовтня 2016 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України 09.03.2017р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2016 року, рішення господарського суду Волинської області від 19 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд.

10.04.2017р. позивач надіслав до суду письмові пояснення №14/4-359в від 07.04.2017р., відповідач відзив на позов.

Відповідач у відзиві від 10.04.2017р., представник відповідача в судовому засіданні просять у задоволенні позову відмовити, посилаючись на ненастання строку виконання відповідачем зобовязань за актами приймання-передачі, які були підписані відповідачем, надіслані позивачу, але не повернуті позивачем. Вважають, що підписані акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

Позивач правом участі в судовому засіданні не скористався. Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, про судовий розгляд позивач був належним чином повідомлений, справу розглянуто судом за відсутності представника позивача. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про те, що ухвалу суду представник ПАТ «НАК «Нафтогаз України» отримав 27.03.2017р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

в с т а н о в и в:

23.06.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 15-706-Б (надалі договір - а.с. 10-14).

Згідно з п 1.1, 1.2 договору продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Згідно з п.2.1 продавець передає покупцеві у період з 1 липня по 31 грудня 2015 року газ в обсязі до 2500 тис. куб. м. ( два мільйони пятсот тисяч метрів кубічних), у тому числі по місяцях кварталів: липень 46,00 тис. куб. м., серпень 35,00 тис. куб. м., вересень 67,00 тис. куб. м., (3 кв. 148 тис. куб. м.); жовтень 256,00 тис. куб. м., листопад - 966,00 тис. куб. м., грудень 1130,00 тис. куб. м., (4 кв. 2352,00 тис. куб. м.) .

Пунктами 3.1., 3.3., 3.4. договору передбачено, що продавець передає покупцю у загальному потоці імпортний газ ( за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію Україні, ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України) у пунктах приймання передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ. Приймання передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобовязується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу передбачена в п. 5.2. договору, а саме ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення договору становить 6600 грн. 00 коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%. До сплати ціна за 1000 куб. м. газу 6600 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 1 320грн. 00 коп., усього з ПДВ 7920 грн. 00 коп.

Пунктами 6.1., 6.2. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяці поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць. Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України Про засади функціонування ринку природного газу кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП, та зараховується як оплата за газ. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання продавця.

Додатковими угодами №1 від 28.10.2015 року, №2 від 02.11.2015 року, №3 від 25.11.2015 року змінювалися умови договору від 23.06.2015 року № 15 706 Б, зокрема, щодо ціни газу та обовязковості посилання на призначення платежу та розрахунковий період при перерахуванні коштів ( а.с. 15-17).

На виконання умов договору позивач за період з липня по жовтень 2015 року передав відповідачу природний газ на суму 2 064 522 грн. 24 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання передачі природного газу за липень жовтень 2015 року (а.с. 18-21).

Відповідач вартість переданого природного газу оплатив на загальну суму 2 064 522 грн. 24 коп., що підтверджується довідками про операції та сальдо (а.с. 23-24).

Оскільки платежі здійснювалися відповідачем після 20 числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення інфляційних втрат та процентів річних за період з 21-го числа до дня оплати.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 та ст. 629 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Водночас, згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.1, 3.3, 3.4 договору передбачено, що продавець передає покупцю у загальному потоці імпортний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію Україні, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ. Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Визначаючи обов'язок покупця здійснити остаточні розрахунки за переданий природний газ зустрічним зобов'язанням з підписання та повернення позивачем актів приймання-передачі газу, слід також брати до уваги положення п. п. 6.1, 6.2 договору.

Згідно з п. п. 6.1, 6.2 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Ця умова договору, яка відповідає приписам ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, не містить жодних застережень щодо настання обов'язку відповідача з оплати газу після повернення одного примірника оригінала акта покупцю. Вона також узгоджується з приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до яких покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 3.4 договору акти приймання-передачі газу визначені як підстава для остаточних розрахунків сторін, але, з урахуванням змісту п. 6.1 договору, неповернення продавцем підписаних актів приймання-передачі за минулий місяць жодним чином не змінює встановлений строк оплати поставленого газу.

Тобто, настання обов'язку з оплати спожитого газу не пов'язується з моментом підписання та повернення вказаних актів.

Таким чином, наведені положення п. п. 6.1, 6.2 договору не ставлять обов'язок відповідача щомісячно оплачувати вартість отриманого газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, в залежність від дати повернення відповідного акта приймання-передачі природного газу, а неповернення позивачем цих підписаних актів не може свідчити про відсутність у нього права вимоги щодо виконання зобов'язання із здійснення відповідачем остаточного розрахунку за фактично переданий газ.

Отже, несвоєчасне підписання та повернення позивачем актів приймання-передачі не впливає на виконання відповідачем обов'язку з оплати вартості отриманого газу.

Із змісту п.3.4. договору випливає, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердила той факт, що акти приймання-передачі газу за спірний період складались відповідачем.

Оглядом актів приймання-передачі газу, які містяться в матеріалах справи (а.с.18-21), встановлено, що вони містять обсяг переданого газу, ціну за 1000 м.куб., вартість газу без ПДВ, ПДВ, загальну суму переданого газу.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач мав необхідні відомості для оплати газу протягом місяця поставки, як визначено умовами договору, навіть в тому випадку, коли позивач не повертав акти приймання-передачі.

До позовної заяви позивачем додано розрахунок процентів річних та збитків, завданих інфляцією, нарахованих за порушення відповідачем строку оплати вартості природного газу, встановленого п.6.1. договору а.с.7-9.

Дослідженням розрахунку встановлено, що нарахування процентів річних та збитків, завданих інфляцією, проведено позивачем окремо за зобовязаннями липня 2015 року, серпня 2015 року, вересня 2015 року, жовтня 2015 року.

У розрахунку відображено суми та дати оплат, які свідчать про те, що оплата вартості газу, переданого відповідачу в липні 2015 року жовтні 2015 року, проводилась ним з порушенням строку, визначеного п.6.1. договору.

Розрахунок процентів річних та збитків, завданих інфляцією, виконано, враховуючи строк оплати, встановлений п.6.1. договору, та враховуючи проведені відповідачем оплати.

Відповідач в процесі судового розгляду зауважень до розрахунків не висловив, відзив на позов таких зауважень не містить.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612, Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого п.6.1. договору, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 1991,30 грн. процентів річних , 3878,58 грн. збитків, завданих інфляцією.

Керуючись ст.ст. 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Волиньгаз збут (43021, м. Луцьк, вул. І.Франка, 12, код ЄДРПОУ 39589216) на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1991 грн. 30 коп. процентів річних , 3878 грн. 58 коп. збитків, завданих інфляцією; 1378 грн. витрат, повязаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 14.04.2017р.

СуддяІ. О. Якушева