Ухвала суду № 66002640, 07.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

7 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права на проживання і користування квартирою та зобов'язання укласти договір найму житлового приміщення, за зустрічним позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1, третя особа: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення,

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Верховного Суду України від 20 березня 2017 року заява ОСОБА_1 залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 357, 358 ЦПК України і заявниці надано строк до 6 квітня 2017 року для їх усунення, а саме сплатити судовий збір та визначитись з підставами для подання заяви про перегляд судових рішень.

На виконання ухвали ОСОБА_1 надіслала на адресу Верховного Суду України заяву, до якої долучила квитанцію про сплату судового збору.

Однак, заявниця не подала заяву про перегляд судових рішень з наведенням обґрунтування в чому полягає невідповідність судового рішення, яке вона просить переглянути, висновку щодо застосування норм матеріального права, висловленому Верховним Судом України у своїй постанові, а також до заяви не додала копію такої постанови Верховного Суду України, прийняту у порядку визначеному главою розділу V ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.357 ЦПК України у заяві про перегляд судових рішень зазначається обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 355 цього кодексу.

У заяві ОСОБА_1 зазначає про невідповідність судового рішення, яке вона просить переглянути, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, при цьому посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України».

Проте постанова Пленуму Верховного Суду України не може обґрунтовувати підставу перегляду судового рішення суду касаційної інстанції, визначену п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, оскільки таку постанову прийнято не в порядку перегляду судових рішень, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України.

За умови подання заяви з підстави, визначеної п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, заявниці слід надати копію постанови Верховного Суду України, прийняту у порядку визначеному главою розділу V ЦПК України, та зазначити в чому полягає невідповідність судового рішення, яке вона просить переглянути, висновку щодо застосування норм матеріального права, висловленому Верховним Судом України у цій постанові.

Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

За таких обставин заяву про перегляд судових рішень на підставі вимог ст. 359 ЦПК України вважаю за необхідне залишити без руху і надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 359 ЦПК України,

у х в а л и в :

Надати ОСОБА_1 строк до 21 квітня 2017 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.І. Гуменюк