Ухвала суду № 66002316, 12.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року м. Київ К/800/24450/16

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Вербицької О.В., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстандарт»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року

у справі № 816/617/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстандарт»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімстандарт» (далі - Товариство) звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними дій по факту складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз Державної фіскальної служби (далі - ДФС) узагальненої податкової інформації від 31 березня 2016 року щодо Товариства за звітний період декларування податку на додану вартість серпень-грудень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року та зобов'язання скасувати реєстрацію та виключити із інформаційних баз ДФС узагальненої податкової інформації від 31 березня 2016 року щодо Товариства за звітний період декларування податку на додану вартість серпень-грудень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ДФС щодо здійснення податкового контролю у формі складання узагальненої податкової інформації від 31 березня 2016 року щодо Товариства за звітний період декларування податку на додану вартість серпень-грудень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року та включення даних результатів до інформаційних баз даних ДФС. Зобов'язано ГУ ДФС виключити з інформаційних баз даних ДФС інформацію, що міститься в складеній ГУ ДФС узагальненій податковій інформації від 31 березня 2016 року щодо Товариства за звітний період декларування податку на додану вартість серпень-грудень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року апеляційну скаргу ГУ ДФС задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами позивача не погодився, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено перевірку Товариства, за результатами якої складено акт від 02 березня 2016 року № 29/16-31-14-04-14 про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки, згідно з висновками якого позивачем не підтверджено реального здійснення господарських операцій із платника податків за період серпень-жовтень 2015 року, встановлено відсутність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані дії вчинені відповідачем протиправно, без дотримання законодавчо встановлених вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень та обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 ПК визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків та податкових агентів: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, висновки, викладені в акті не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки самі по собі не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки обставин.

Статтею 74 ПК установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

За змістом позиції Верховного Суду України, що висловлена у справі № 21-511а14, постанову в якій ухвалено 9 грудня 2014 року, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а, такий акт відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Вказане застосування норм матеріального права відповідає правовій позиції, що висловлена Верховним Судом України у постанові від 3 листопада 2015 року № 21-99а15 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 54005073).

З урахування наведеного, суд апеляційної інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстандарт» відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін О.В. Вербицька Н.Є.Маринчак