Ухвала суду № 66002173, 13.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року м. Київ К/800/25038/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Борисенко І.В. Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна» (далі - позивач, Підприємство) до суду заявлений позов до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, Державна податкова інспекція) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 червня 2016 року позовні вимоги Підприємства задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції з анулювання 14.03.2016 року реєстрації Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» платником податку на додану вартість, в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем при поданні апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року не було пропущено строк на апеляційне оскарження, оскільки вказане рішення прийнято в письмовому провадженні та отримано контролюючим органом 15 червня 2016 року, а скаргу було направлено - 24 червня 2016 року.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1), а провадження в адміністративних справах - відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2).

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Державною податковою інспекцією 25.06.2016 року поштовим відправленням було подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято в письмовому провадженні та направлено Державній податковій інспекції 13.06.2016 року. В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що отримав вказане рішення суду 15.06.2016 року, у зв'язку з чим вважає, що строк апеляційного оскарження ним не порушено, проте, будь - яких доказів на підтвердження вказаного Державною податковою інспекцією не надано.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року апеляційну скаргу контролюючого органу було залишено без руху з тих підстав, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Крім того, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Державній податковій інспекції надано строк для усунення вказаних недоліків протягом тридцяти днів з дня отримання вказаної ухвали.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху контролюючим органом було отримано 1 серпня 2016 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 83).

Проте у встановлений судом строк відповідачем вказані недоліки не усунуто, заяву про поновлення строку із зазначенням в ній підстав для його поновлення до суду не надано, як не було надано і документ про сплату судового збору, а тому суд апеляційної інстанції, цілком правомірно, керуючись ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовив Державній податковій інспекції у відкритті апеляційного провадження.

Також з матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху до суду було направлене відповідне клопотання, проте поза межами строку встановленого судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року у справі № 826/5808/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

І.В. Борисенко

В.П. Юрченко