Ухвала суду № 66002101, 10.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 квітня 2017 року м. Київ К/800/8016/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправною відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що місце розташування земельної ділянки, щодо якої позивачем подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, повністю співпадає з земельною ділянкою, яка передана у власність ОСОБА_2 Тому відповідачем правомірно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку по справі.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправною відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.