Ухвала суду № 66002017, 13.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

13 квітня 2017 року К/800/11898/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016

у справі № 826/24840/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Україна»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протипраним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10.04.2017 (згідно штампу Укрпошти на конверті) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 у справі № 826/24840/15.

У касаційній скарзі відповідачем ставиться питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з наявних матеріалів, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Проте, відповідачем у касаційній скарзі ставиться питання про звільнення від сплати судового збору (без жодних обґрунтувань та підстав такого звільнення).

Також, до касаційної скарги відповідачем додана заява про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що у відповідача відсутня можливість сплатити судовий збір за подання даної касаційної скарги.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення/відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Будь-яких доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору станом на час подання касаційної скарги заявником суду не надано.

Таким чином, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору та заява про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягають як безпідставні.

Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Як вбачається з наявних матеріалів, скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, зазначає, що у зв'язку з несплатою судового збору у строк, встановлений судом, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.07.2017 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто касаційну скаргу; податковий орган повторно звертається до суду відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України. А тому скаржник вважає, що пропустив вказаний строк з поважних причин.

Проте, наведені причини пропуску процесуального строку не можуть бути визнані судом поважними, оскільки жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, скаржнику слід навести суду касаційної інстанції поважні причини та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з цим скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі та заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко