Ухвала суду № 66001954, 12.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 квітня 2017 року м. Київ К/800/7503/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та з урахуванням уточнень позовних вимог просив визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо проведення атестації стосовно ОСОБА_1 в частині включення його до списку осіб, які підлягають атестації; визнати протиправним і скасувати рішення Атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції в Полтавській області, оформлене протоколом ОП 15.00025059.0062359 від 15 серпня 2016 року щодо зазначення в Розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийнятого стосовно ОСОБА_1; визнати протиправним та скасувати наказ № 299 о/с від 28 вересня 2016 року у частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновити позивача на посаді інспектора Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 21 вересня 2016 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що атестацію проведено за відсутності правових підстав, а висновки атестації не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, просив суд задовольнити позов.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року, позов задоволено. Визнано дії відповідача щодо проведення атестації стосовно ОСОБА_1 протиправними, визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції в Полтавській області, оформлене протоколом ОП 15.00025059.0062359 від 15 серпня 2016 року, визнано протиправним та скасовано наказ в частині звільнення позивача зі служби у поліції, поновлено ОСОБА_1 на посаді та зобов'язано нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція). Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та неправильно застосував норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що задовольняючи позов, суди виходили з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження ними служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», пунктами 8, 9, 12 розділу XI якого передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Як встановлено судами, наказом Національної поліції України від 07 листопада 2015 року № 7 о/с ОСОБА_1 у порядку переатестації призначено на посаду інспектора Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з присвоєнням спеціального звання «капітан поліції» (підстава - заява позивача від 07 листопада 2015 року).

11 лютого 2016 року ГУНП в Полтавській області видано наказ № 69 «Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області», пунктом 1 якого визначено: провести атестування поліцейських та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП в Полтавській області.

За результатами атестації, члени атестаційної комісії вирішили, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції, про що 15 серпня 2016 року складено відповідний висновок.

Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України «Про Національну поліцію» відповідно до частини 1 статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою.

Отже, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Як встановлено судами, атестацію позивача проведено в порядку атестування усіх поліцейських з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що, на думку відповідачів, не суперечить приписам частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Разом з тим, приписи частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких, проведення атестації є неправомірним.

Водночас, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що під час атестування ОСОБА_1 вирішувалось питання щодо призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду або існували обставини, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, у зв'язку з погіршенням фізичного стану, наявності хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Крім того, метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Аналізуючи матеріали атестування позивача, суди зазначили, що відповідно до атестаційного листа ОСОБА_1, за результатами тестування загальних навичок останній набрав 24 бали із мінімальних 25; професійне тестування - 21 бал із мінімальних 25. Всього за результатами тестування позивач набрав 45 балів.

Проте, набрання ОСОБА_1 мінімальної кількості балів за результатами проходження тесту на загальні здібності та навички, не може бути самостійною підставою для визнання поліцейського таким, що не відповідає займаній посаді, за умови наявності інших позитивних показників згідно критеріїв, визначених пунктом 16 розділу IV Інструкції.

Аналізуючи матеріали атестування позивача, суди зазначили, що зміст атестаційного листа ОСОБА_1, складеного його безпосереднім начальником, свідчить про те, що позивачу надано позитивну характеристику. В цьому ж атестаційному листі зроблено висновок про те, що ОСОБА_1, займаній посаді відповідає.

Крім того, висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Суди встановили, що зміст протоколу ОП 15.00025059.0062359 від 15 серпня 2016 року свідчить про те, що рішення атестаційної комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді не приймалось на підставі повного та всебічного розгляду та дослідження всіх матеріалів, що були надані, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність ОСОБА_1 критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що атестаційна комісія, в порушення вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо, а тому таке рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук