Ухвала суду № 66001903, 13.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 квітня 2017 року м. Київ К/800/7271/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Управління Держпраці в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона Карпат» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування постанови про накладення штрафу,

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року ТОВ «Корона Карпат» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки за необґрунтованим та безпідставним зверненням фізичної особи ОСОБА_1 від 21 липня 2016 року; визнання протиправними та скасування наказу від 10 серпня 2016 року № 768-Д, доручення Держпраці від 25 липня 2016 року № 7799/4/4.2-ДП-16 і постанови про накладення штрафу від 25 серпня 2016 року № 09-01-105/178 та визнати факт перевищення повноважень при проведенні позапланової перевірки.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 серпня 2016 року № 09-01-105/178. В задоволенні решти позову відмовлено. Присуджено ТОВ «Корона Карпат» за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області 1378,00 грн судових витрат по сплаті судового збору.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення судових витрат, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень КАС України та Закону України «Про судовий збір». Вказує, що відповідно до пункту 20 частини першої статті 5 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю звільняється від сплати судового збору, а тому виконання судових рішень в частині стягнення судових витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суперечить діючому законодавству.

Згідно із пунктом 5 частини п'ятої, статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що присуджуючи ТОВ «Корона Карпат» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1378,00 грн судових витрат, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що до позовної заяви додано платіжне доручення від 16 вересня 2016 року № 209 про сплату судового збору в розмірі 2756,00 грн. (а.с. 22).

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина третя статті 94 КАС України).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку, що позивачу належить частково відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378, 00 грн.

Мотиви касаційної скарги про те, що відповідно до пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю звільнений від сплати судового збору не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, оскільки частину першу статті 5 України «Про судовий збір» доповнено пунктом 20 згідно із Законом України від 22 грудня 2016 року № 1774-VIII і ця норма набрала чинності з 01 січня 2017 року, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, а викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить мотивів, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Держпраці в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук