ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 квітня 2017 року м. Київ К/800/7515/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу та рішення, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому із урахуванням зміни позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 серпня 2016 року, оформлене протоколом ОП №15.00021163.0063047; визнати протиправним та скасувати наказ від 30 серпня 2016 року № 269 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції, поновити ОСОБА_1 на службі в батальйоні поліції особливого призначення з 30 серпня 2016 року та зобов'язати нарахувати та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу. Посилаючись на те, що атестацію проведено за відсутності правових підстав, а її висновки не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, просив суд задовольнити позов.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 серпня 2016 року, яке оформлене протоколом від 11 серпня 2016 року ОП №15.00021163.0063047 та зазначене в Розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» в частині зазначення « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» прийняте стосовно ОСОБА_1 Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 269 о/с від 30 серпня 2016 року в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 01 вересня 2016 року та стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01 вересня по 21 грудня 2016 року в розмірі 15671,04 грн з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція). Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та неправильно застосував норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.
Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що задовольняючи позов, суди виходили з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження ними служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», пунктами 8, 9, 12 розділу XI якого передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.
Як встановлено судами, наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 07 листопада 2015 року № 7 о/с, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1, який мав спеціальне звання «старшина міліції», призначено поліцейським батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Полтавській області, присвоївши йому спеціальне звання «старший сержант поліції».
11 лютого 2016 року відповідачем видано наказ № 69 «Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області», пунктом 1 якого визначено: провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Полтавській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
11 серпня 2016 року Атестаційною комісією № 5 Головного управління Національної поліції в Полтавській області проведено атестацію позивача, за результатами якої останній не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, про що складено протокол від 11 серпня 2016 року ОП №15.00021163.0063047.
На підставі цього висновку, наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 30 серпня 2016 року № 269 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) з 31 серпня 2016 року з посади поліцейського батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України «Про Національну поліцію» відповідно до частини 1 статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою.
Як встановлено судами, атестацію позивача проведено в порядку переатестування усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що, на думку відповідачів, не суперечить приписам частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Разом з тим, приписи частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких, проведення атестації є неправомірним.
Крім того, пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Вирішуючи спір, суди встановили, що питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено ще у листопаді 2015 року, у момент видання наказу про прийняття його на службу і враховуючи те, що нормами пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції, суди дійшли висновку, що атестування ОСОБА_1 проведено неправомірно та за відсутності визначених законом підстав.
Крім того, метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Аналізуючи матеріали атестування позивача, суди зазначили, що зі змісту атестаційного листа ОСОБА_1, охарактеризований безпосереднім керівником, виключно з позитивного боку. В цьому ж атестаційному листі зроблено висновок про те, що ОСОБА_1, займаній посаді відповідає.
Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Разом з тим, аналізуючи надані документи та перевіряючи обставини справи, суди встановили, що відповідач не довів, що під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційною комісією враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.
За таких обставин, суди дійшли висновку, що атестаційна комісія, в порушення вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо, а тому таке рішення є незаконним і підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.
Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук
Судове рішення № 66001743, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/1594/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: