Ухвала суду № 66001362, 11.04.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2313/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

11 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 (далі також - позивач) до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради ОСОБА_6 (далі також - відповідач 1, 2), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (далі також - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в грудні 2016 року звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 22800053 від 13.07.2015 щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на житловий будинок (частки - 1) за адресою: м. Вінниця, вул.Талаліхіна,10-А, запис про право власності №10382411 від 07.07.2015 з видачею свідоцтва про право власності серія СТА №319073 від 13.07.2015.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2017 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 22800053 від 13.07.2015 щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на житловий будинок (частки - 1) за адресою: м. Вінниця, вул.Талаліхіна,10-А.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, третя особа ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що домоволодіння по вулиці Талаліхіна №10 у м. Вінниці, що складалось з двох житлових будинків (з частками 39/100 та 61/100) та з господарськими будівлями належало на праві приватної власності ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про право власності №2337 від 21.05.2007 та витягом про державну реєстрацію прав №32108674 від 19.11.2011.

19.12.2011, згідно договору дарування, 39/100 частки вищевказаного майна подаровано ОСОБА_4

23.11.2012 ОСОБА_7 складено заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, за змістом якого все своє належне майно він заповідав ОСОБА_5.

04.04.2016 ОСОБА_7 помер, у зв'язку із чим позивач звернувся із відповідною заявою до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 для прийняття спадщини за заповітом, зокрема 61/100 частки будинковолодіння, що знаходиться за адресою м. Вінниця по вул. Талаліхіна за №10.

15.12.2016 за наслідком розгляду поданої заяви нотаріусом сформовано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме, у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючих документів, які посвідчують право власності спадкодавця на цілий житловий будинок м. Вінниця по вул. Талаліхіна за №10.

У вказаній відмові зазначено, що "згідно із інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно (який є архівною частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) за реєстраційним номером 35200207 зареєстрований об'єкт нерухомого майна: домоволодіння, з двох житлових будинків з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Вінниця, вул. Талаліхіна, 10, загальною площею 169, 8 кв.м., житловою площею 85,6 кв.м. та зареєстровано право спільної часткової власності на цей обєкт нерухомості: 61/100 частка власник ОСОБА_7, підстава виникнення права власності: свідоцтво №2337 про право власності, видане виконкомом Вінницької міської ради 21.05.2007, та 39/100 частки власник ОСОБА_4, підстава виникнення права власності: договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 19.12.2011, зареєстрований в реєстрі за №6371".

Так, згідно матеріалів справи, 13.07.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Вінницької міського управління юстиції ОСОБА_6 прийнято рішення про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: м. Вінниця, вул. Талаліхіна, буд. 10-А за ОСОБА_4. При цьому, відбулась реєстрація будинку, який складає 39/100 частки будинковолодіння, що знаходилось за адресою м. Вінниця, вул. Талаліхіна, 10, з зазначенням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, розмір частки 1, а не 39/100.

Таким чином, одне будинковолодіння (що знаходилось за адресою: м. Вінниця, вул. Талаліхіна, 10), як одна ціла частка, що складається з двох окремих будинків частки яких 39/100 та 61/100, було відчужено ОСОБА_4 за договором дарування у розмірі 39/100 частки та ОСОБА_5 - за заповітом розмір частки 61/100.

При цьому, реєстрація права власності, згідно оскаржуваного рішення проведена таким чином, що 39/100 частки стали однією часткою. Крім того, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1358 від 18.06.2015 житловому будинку ОСОБА_4 присвоєно окрему адресу - м. Вінниця, вул. Талаліхіна, 10а, що призвело до розбіжностей, які унеможливили видачу позивачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, рішення про реєстрацію права власності на житловий будинок (частка -1) за адресою: м. Вінниця, вул.Талаліхіна,10-А, що фактично є 39/100 частки, проведена без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі Закон №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, передбачених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Частиною 1 ст. 15 Закону №1952-IV встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 15 Закону №1952-IV).

Положенням ст. 24 Закону №1952-IV зазначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед іншого, може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно наведених норм, державний реєстратор при розгляді питання щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Матеріалами справи підтверджується, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4, серед іншого, надано договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 19.12.2011 за реєстровим № 6371 та витяг про державну реєстрацію прав №32899323 від 18.01.2012, згідно яких ОСОБА_4 подаровано саме 39/100 частки домоволодіння по вулиці Талаліхіна 10 у місті Вінниці.

Згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1358 від 18.06.2015, вищевказаному житловому будинку присвоєно нову адресу м. Вінниця, вулиця Талаліхіна, 10-А.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що, державний реєстратор при прийнятті оскаржуваного рішення не звернула увагу, що ОСОБА_4 належить саме 39/100 часток будинковолодіння та в подальшому прийняла рішення і вчинила відповідні реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на цю частину будинковолодіння, як на цілу частку.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про реєстрацію права власності на житловий будинок (частка -1) за адресою: м. Вінниця, вул.Талаліхіна, 10-А, що фактично є 39/100 частки, проведена без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги третьої особи ОСОБА_4 не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 квітня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_10 ОСОБА_11