ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2017 року № 876/1705/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Тигрес до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
28 грудня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю ,,Тигрес звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ) за № НОМЕР_1 від 02 грудня 2016 року.
Постановою від 10 січня 2017 року Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Луцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу про те, що камеральна перевірка ТзОВ ,,Тигрес здійснювалася виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків та даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів стосовно фактичної дати сплати відповідних грошових зобовязань, як це передбачено підпунктом 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України.
Така перевірка здійснювалася по узгоджених документах, без витребування чи дослідження будь яких первинних документів, оскільки факт дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання не потребує проведення документальної перевірки (сума боргу та терміни його сплати платником визнавалися, а відтак не потребували встановлення документальною перевіркою).
За таких обставин відповідач вважає правомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі з наведених у скарзі підстав.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 17.11.2016 року головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Луцької ОДПІ провів перевірку ТзОВ ,,Тигрес з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання, за результатами якої складений акт від 17.11.2016 року за №5403/12-03/38143461.
В акті зазначено, що ТзОВ ,,Тигрес порушило вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в результаті чого не забезпечило своєчасність сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств протягом граничного терміну в сумі 391 910,00 грн. по строку сплати - 10.03.2016 року, а фактично сплачено - 11.03.2016 року. Відтак, відповідно до історії сплати узгодженого податкового зобовязання товариство зобовязане сплатити штраф у розмірі 39191,00 грн.
На підставі акту перевірки Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2016 року за №0019991203, яким зобовязала ТзОВ ,,Тигрес сплатити штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу в розмірі 39 191,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що порушення ТзОВ ,,Тигрес встановлено під час проведення камеральної перевірки, а не документальної, а тому відсутні правові наслідки такої перевірки, що свідчить про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.
Так, пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1).
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу(пункт 76.2).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу(пункт 76.3).
Статтею 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючий орган вправі проводити камеральні перевірки виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість).
При цьому камеральна перевірка проводиться без будь-якого рішення керівника та згоди платника податків.
Таким чином, платник податків не повідомляється про проведення камеральної перевірки. Лише у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства складається акт, який вручається платнику податків для підписання.
В запереченнях на акт від 24 листопада 2016 року ТзОВ ,,Тигрес вказує, що акт від 17.11.2016 року за №5403/12-03/38143461 товариство отримало 22 листопада 2016 року.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку щодо дотримання Луцькою ОДПІ вимог законодавства під час проведення камеральної перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення, а саме: камеральна перевірка проведена на підставі відомостей податкових декларацій ТзОВ ,,Тигрес та даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів стосовно фактичної дати сплати відповідних грошових зобовязань; акт своєчасно направлений платнику податків; податкове повідомлення-рішення прийняте у визначений 10-ти денний термін.
Колегія судів визнає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності у контролюючого органу під час проведення камеральних перевірок правових підстав для встановлення факту дотримання строків сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на прибуток, оскільки п. 86.2 ст. 86 ПК України містить обовязок контролюючого органу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складати акт.
При цьому Закон не визначає які саме порушення, а тому колегія суддів вважає, що усі виявлені порушення вимог податкового законодавства мають фіксуватись в акті камеральної перевірки, в тому числі і факти порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, висвітленими у постанові від 09 лютого 2016 року у справі № 826/3285/15.
В цій постанові Верховний Суд України дійшов висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів з питань проведення камеральних перевірок, урегульовані ПК. Так, розділ ІІІ ,,Податок на прибуток підприємств цього Кодексу, який визначає право податкового органу на проведення камеральних перевірок з питань адміністрування податку на прибуток, не містить граничних строків проведення таких перевірок. У свою чергу, таке обмеження випливає з положень статті 102 ПК зі строком у 1095 днів.
В силу приписів ст. 242-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла переконання щодо наявності у контролюючого органу правових підстав для проведення камеральної перевірки з питань адміністрування податку на прибуток, в тому числі і строків сплати узгоджених податкових зобовязань з цього податку.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки позивач допустив прострочення сплати узгодженого податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток на один день, що ним не спростовується, колегія суддів визнає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу приписів п 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 803/1908/16 - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ,,Тигрес до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складенні постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
ОСОБА_3
Постанова в повному обсязі складена 14 квітня 2017 року.
Судове рішення № 66000948, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/1908/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: