Ухвала суду № 66000864, 11.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/21372/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: Автоторгове підприємство радгосп-завод «Мукачівський», про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив про стягнення з відповідача податкової заборгованості в розмірі 7 037 155,21грн., у тому числі пені на суму 833 757,91грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Автоторгове підприємство радгосп-завод «Мукачівський» (код ЄДРПОУ 00413794) зареєстроване як юридична особа та взяте на облік в Мукачівській ОДПІ як платник податків.

Станом на момент подання адміністративного позову за Автоторговим підприємством радгосп-завод «Мукачівський» рахується податковий борг загальному у розмірі 7 037 155,21 грн., у тому числі пеня на суму 833 757,91грн., що підтверджується довідкою контролюючого органу; корінцями податкової вимоги, податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, особовою карткою платника податків та є узгодженою у розмінні ПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що Мукачівська ОДПІ була визнана кредитором у справах про банкрутство Автоторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський», зокрема, ухвалою господарського суду Закарпатської області по справі №6/74 та ухвалою господарського суду Закарпатської області по справі №907/1287/13.

Однак, провадження по справі були припиненні у зв'язку з дією мораторію на реалізацію майна Автоторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський».

В подальшому, листом від 17.02.2011р. №1995/10/24-00 позивач звернувся до відповідача з проханням ініціювати питання про виключення Автоторгове підприємство радгосп-завод «Мукачівський» з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, або про виділення частини майна підприємства та надання дозволу на реалізацію такого майна для погашення заборгованості підприємства перед кредиторами, в тому числі, по податках, зборах та обов'язкових платежах.

Листом від 21.03.2011р. №37-11-4-15/4288 відповідач повідомив, що Міністерством розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації», яким передбачено відповідно до пропозицій Мінагрополітики виключити Автоторгове підприємство радгосп-завод «Мукачівський» із зазначеного переліку.

Листом від 16.11.2011р. №11907/10/24-10 «Про надання інформації» ДПІ звернулася до відповідача, в якому повторно просила повідомити про ініціювання питання про виключення Автоторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський» з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації або про виділення частини майна підприємства та надання дозволу на реалізацію такого майна для погашення заборгованості підприємства перед кредиторами в тому числі по податках, зборах та обов'язкових платежів.

Вказаним листом одночасно було повідомлено відповідача, що у разі неотримання зазначеної відповіді у визначений ПК України строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог ДПІ буде зобов'язана звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (п. 96.3 ст. 96 ПК України).

Листом від 09.12.2011р. №37-11-3-15/19005 Мінагрополітики повідомило, що Кабінет Міністрів України 23.06.2011р. в порядку законодавчої ініціативи, подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів з питань приватизації», яким передбачено виключити із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, Автоторгове підприємство радгосп-завод «Мукачівський», проте, зазначений законопроект прийнято не було.

На сьогодні Фондом державного майна України на виконання доручень Президента України та Прем'єр - міністра України розроблено проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації». Проектом визначено чіткі критерії формування переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації. Встановлено, що відповідний перелік затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідач повідомив, що враховуючи визначені критерії, у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту, Міністерство надасть пропозиції Кабінету Міністрів України щодо виключення із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації Автоторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський».

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не вжито всіх можливих заходів щодо погашення податкового боргу, не доведено наявності обставин та підстав, які б зумовлювали можливість задоволення позову, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так. відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Положеннями п. 89.3 ст. 89 цього Кодексу визначено, що до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Водночас особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, визначені в ст. 96 ПК України, пунктом 96.2 ст. 96 якого передбачено, що у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, необхідною умовою для застосування порядку, передбаченого даною нормою, та звернення стягнення на кошти органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, є встановлення обставин щодо недостатності коштів, отриманих від продажу майна державного (казенного) підприємства, для покриття його податкового боргу та витрат на приведення публічних торгів.

При цьому, обов'язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає, зокрема, у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного (комунального) підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України від 08.12.2015 року у справі №821/1453/14, від 23.06.2015 року у справі №1570/6517/12 та від 04.12.2014 року у справі №812/2557/13-а, у справі №807/904/15 від 23.02.2017.

Отже, норми статті 96 ПК України застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 ПК України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

При цьому, встановленню підлягає факт включення підприємства до переліку об'єктів права державної чи комунальної власності, що не підлягають приватизації, та виконання повного переліку дій, встановленого ПК України, щодо порядку стягнення податкового боргу із вказаних підприємств.

В той же час, ДПІ не було здійснено жодних заходів для розшуку майна відповідача, на яке можливо звернути стягнення чи вчинення інших передбачених законом дій.

Тобто, ДПІ не надано належних та обґрунтованих доказів, які б підтверджували, що ним було виконано повний перелік дій, встановлених ПК України щодо розшуку майна боржника з метою стягнення податкового боргу з підприємства, а у разі ж наявності такого майна здійснення заходів з його реалізації.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 14 квітня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.