Ухвала суду № 66000824, 13.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 876/79/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Онишкевича Т.В.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Калуського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Калуського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (Далі УПФУ) щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки № 3543 від 09.12.2011, яка видана відділом по архівним справам Адміністрації м. Новий Уренгой за період з 1986-1997 та довідок № 110, 111 від 15.07.2015, виданих ООО «Новоуренгойская Буровая Компания» за період з 2012-2014 та зобовязати відповідача провести перерахунок пенсії з 22.04.2016 та врахувати при її обчислені вказані довідки, в тому числі районні коефіцієнти та північну надбавку.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 позов було задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, УПФУ подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що Законами України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не передбачено включення в заробітну плату північних надбавок та районних коефіцієнтів. Також, ч.3 ст.96 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» передбачено, що при вибутті осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але із виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до ст.ст.76 та 78 цього Закону. Тому просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що з 05.04.2015 ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ та отримує пільгову пенсію за роботу в районах Крайньої Півночі, а з 22.04.2016 пільгову пенсію за Списком № 2 та при розрахунку пенсії враховано плату за період з 01.06.1989 по 31.05.1994 та з 11.04.2002 по 10.12.2014.

30.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ із проханням зарахувати заробітну плату з врахуванням сум районного коефіцієнту та північної надбавки згідно довідки № 3543 від 09.12.2011, яка видана відділом по архівним справам Адміністрації м. Новий Уренгой за період з 1986-1997 та довідок № 110, 111 від 15.07.2015, виданих ООО «Новоуренгойская Буровая Компания» за період з 2012-2014.

Листом № 375/В-15 від 13.09.2016 УПФУ відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що з 01.01.1992 набрав чинності Закон України «Про пенсійне забезпечення», яким не передбачено обчислення розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням районних коефіцієнтів та північних надбавок. Крім того, ст.96 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» визначено, що особам, які проживають в районах, де до заробітку установлено районні коефіцієнти, при призначені пенсії враховується фактична заробітна плата, нарахована із застосуванням районного коефіцієнта. При вибутті осіб у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не установлено, пенсія обчислюється із виключення їх фактичного заробітку виплат за районним коефіцієнтом.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач за вказані періоди отримував заробітну плату із застосуванням північних надбавок та районного коефіцієнту і саме з цих сум сплачувалися відповідні внески, тому з вказаних сум заробітної плати необхідно обраховувати пенсію.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», обчислення страхового стажу за період до впровадження системи персоніфікованого обліку здійснюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Перелік районів Крайньої Півночі та місцевостей, які прирівнюються до них, робота в яких дає право на пільгове обчислення стажу відповідно до Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР 10.11.1967 № 1029.

Підтвердження пільг здійснюється на підставі відповідних записів у трудовій книжці, довідок та письмових договорів, в яких, зокрема повинно бути зазначено термін дії договору та пільги, які надавалися працівникові.

Згідно з статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5.6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування», об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених підпунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці». Таким чином, об'єктом оподаткування є заробітна плата з урахуванням районного коефіцієнта.

Частиною першою статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюються за нормами цього Закону на підставі документів, про вік, страховий стаж, заробітну плату (доходів) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до абзаців 2 та 3 статті 6 «Угоди між урядами України і Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначаються сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які поширюється дія Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967 про пільги для осіб, працюючих в цих районах та місцевостях, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967, вказані підприємства знаходились на території Ямало-Ненецького автономного округу РФ.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ТК-ІІІ № 6369527 та архівних довідок про підтвердження розміру заробітної плати, ОСОБА_2 був зайнятий на роботах в районах Крайньої Півночі з 01.01.1986 по 30.11.1997 та з 2012 року по 2014 рік. Під час роботи позивача на зазначених підприємствах йому виплачувався районний коефіцієнт і Північна надбавка.

Посилання апелянта на норми Закону «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15 травня 1990 року є безпідставними, оскільки 5 листопада 1991 року було прийнято Закон України «Про пенсійне забезпечення», яким регламентовано порядок призначення та обчислення пенсій в Україні. Законодавством України не передбачено обмеження включення до заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, районних коефіцієнтів та північної надбавки.

За наведених обставин, на думку апеляційного суду дії УПФУ щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту та Північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував за період роботи з 1986 року по 1997 рік та з 2012 року по 2014 рік згідно архівної довідки № 3543 від 09.12.2011, виданої відділом по архівним справам адміністрації м. Новий Уренгой та довідок № 110, 111 від 15.07.2015, виданих ООО «Новоуренгойськая Буровая Компания» є протиправними, що є підставою для задоволення позивних вимог ОСОБА_1

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись вимогами ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Калуського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2016 року по справі № 345/3648/16-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді :С.П.Нос

ОСОБА_3

Повний текст ухвали складено 14.04.2017.