Постанова № 66000266, 31.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 березня 2017 року 15:20 справа №826/8824/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Святошинському районі), в якому просить: 1) скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2016 року №000781304; 2) зобов'язати відповідача прийняти рішення про повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15 049,57 грн. та подати його на виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8824/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 01 вересня 2016 року позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідач до суду не прибув, у зв'язку із чим, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від від 05 травня 2016 року № 000781304 за порушення статей 166 та 175 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 15 049,57 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 26 квітня 2016 року №78/26-57-13-04/НОМЕР_1 "Про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року" (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки за наслідками перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року встановлено порушення позивачем статей 166 та 175 Податкового кодексу України, а саме: неправомірно включено до податкової знижки частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом у сумі 15 049,57 грн., у зв'язку із відсутністю у відповідних платіжних дорученнях розбивки на проценти та основну суму боргу за кредитом.

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, оскільки, частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом у сумі 15 049,57 грн. включено до податкової знижки та підтверджено належними платіжними та розрахунковим документами.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Наявні у справі докази підтверджують, що ОСОБА_1 подав до ДПІ у Святошинському районі податкову декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, в рядку 17 "Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку" та рядку 23.2 "Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету" якої задекларовано суму у розмірі 15 049,57 грн.

Податкова знижка у розмірі 15 049,57 грн. відображена позивачем у зв'язку зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом.

Так, між ОСОБА_1 (позичальник) та ТОВ Універсальним комерційним банком "Камбіо" (кредитор) укладено договір про іпотечний кредит від 16 січня 2008 року №1ф-2008, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн., а позивальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 10% річних.

Відповідно до пункту 1.2 договору кредит надається строком погашення не пізніше 16 січня 2034 року на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання за договором купівлі-продажу від 16 січня 2008 року, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2 а, кв. 33, загальною площею 90,6 кв. м., житловою площею 55,1 кв. м.

В забезпечення виконання зобов'язань за іпотечним кредитом позивач передав ТОВ Універсальному комерційному банку "Камбіо" в іпотеку вказану вище квартиру.

У подальшому ПАТ "Камбіо", як правонаступник ТОВ Універсального комерційного банку "Камбіо", передав право вимоги за іпотечним кредитом Державній іпотечній установі.

Згідно з квитанціями від 13 січня 2015 року №0910034 на суму 9 009,77 грн.; від 12 лютого 2015 року №0910034 на суму 9 009,77 грн.; від 16 березня 2015 року №0910035 на суму 9 009,77 грн.; від 30 березня 2015 року №0910015 на суму 9 009,77 грн.; від 06 квітня 2015 року №0910029 на суму 1 500,00 грн.; від 16 квітня 2015 року №0910046 на суму 9 009,77 грн.; від 15 травня 2015 року №0910041 на суму 9 009,77 грн.; від 16 червня 2015 року № 12383741 на суму 9 009,77 грн.; від 15 липня 2015 року №12733325 на суму 9 009,77 грн.; від 20 серпня 2015 року №13141911 на суму 9 100,00 грн.; від 17 вересня 2015 року №13450453 на суму 9 100,00 грн.; від 16 жовтня 2015 року №13788482 на суму 8 900,00 грн.; від 17 листопада 2015 року №14178852 на суму 9 030,00 грн.; від 16 грудня 2015 року №14555995 на суму 9 020,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи, всього на загальну суму 118 728,16 грн., позивач сплатив на користь Державної іпотечної установи відповідні платежі за іпотечним договором.

Відповідно до підпунктів 166.1.1, 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року; підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Згідно з підпунктами 166.2.1 та 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання); оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.

Підпункт 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу.

За правилами пунктів 175.1, 175.2 статті 175 Податкового кодексу України платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.

У разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого пунктом 175.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки. При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку - позичальником протягом відповідного звітного податкового року, що враховується в погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.

Таким чином, платник податку з доходів фізичних осіб - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року, визначену відповідно до статті 175 Податкового кодексу України та підтверджену відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

При цьому відповідно до підпунктів 166.4.1-166.4.3 пункту 166.4 статті 164 Податкового кодексу України податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу; якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

На думку відповідача, ОСОБА_1 не має права на податкову знижу за іпотечним житловим кредитом, у зв'язку із відсутністю у відповідних платіжних дорученнях розбивки на проценти та основну суму боргу за кредитом; інших підстав для відмови у наданні податкової знижки відповідачем не наведено.

Разом з тим, Податковий кодекс України не ставить в залежність право платника податку на отримання податкової знижки на частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом від форми платіжних документів та внесення платежів за користування іпотечним кредитом.

Суд встановив, що наявні у справі копії вказаних вище квитанцій не містять розбивки на суму процентів та окрему на суму основного боргу за іпотечним кредитом, проте, згідно з довідкою Державної іпотечної установи від 01 лютого 2016 року №302/11/3 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року загальна сума сплачених позивачем відсотків за іпотечним кредитом складає 97 715,47 грн.

Доказів, які б спростовували факт сплати позивачем процентів (відсотків) за іпотечним кредитом у розмірі 97 715,47 грн., відповідачем до суду не надано, та не наведено інших підстав, які б позбавляли позивача права на податкову знижку.

При цьому правильність розрахунку суми податкової знижки на частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом у розмірі 15 049,57 грн. відповідачем не спростовується.

Враховуючи дотримання позивачем умов для отримання податкової знижки на частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом та наявність у справі необхідних підтверджуючих документів, суд вважає, що позивач правомірно відобразив у податковій декларації суму податкової знижки та, відповідно, податку, що підлягає поверненню з бюджету, у розмірі 15 049,57 грн.

Таким чином, визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 15 049,57 грн. є протиправним, тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 травня 2016 року №000781304 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15 049,57 грн. та подати його на виконання відповідному органу Державної казначейської служби України, не належить задовольняти через їх передчасність, оскільки право позивача на отримання вказаної суми наразі є не порушеним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 05 травня 2016 року № 000781304.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко