Постанова № 66000250, 28.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 березня 2017 року 10:45 справа №826/9221/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівнитреті особи1. Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" 2. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" 3. ОСОБА_3провизнання протиправним та скасування рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни (далі по тексту - відповідач), за участю третіх осіб - Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі по тексту - третя особа 1, ПАТ "Альфа-Банк"), Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі по тексту - третя особа 2, ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 3, ОСОБА_3.), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 липня 2012 року 16:48:47, індексний номер 7688526, щодо зміни умов обтяження позивача: квартира в будинку А-5, двокімнатна квартира загальною площею 40,3 кв. м., житловою площею 26,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 23690883.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/9221/16, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 08 вересня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав; представники відповідача та третіх осіб до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2012 року відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №7688526, яким проведено державну реєстрацію іншого речового права - іпотека квартири в будинку А-5, двокімнатна квартира загальною площею 40,3 кв. м., житловою площею 26,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 23690883 за суб'єктом Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на майно позивача на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року №937, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В.

Позивач вважає вищезазначене рішення відповідача протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки прийняте майже через місяць після укладення договору купівлі-продажу прав вимоги, іншим нотаріусом, підставою обтяження майна позивача визначено договір, за яким не передавалися права вимоги за кредитним договором позивача.

Відповідач та треті особи письмового заперечення або письмових пояснень з приводу адміністративного позову до суду не надали.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 серпня 2008 року між позивачем (позичальник) та ВАТ "Сведбанк" (банк) укладено кредитний договір №1601/0808/98-147, за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 24 000,00 доларів США на строк по 05 серпня 2018 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між позивачем та ВАТ "Сведбанк" укладено договір іпотеки від 05 серпня 2008 року, відповідно до умов якого в іпотеку передана квартира, за адресою: АДРЕСА_2.

Судом встановлено, що 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитними договорами, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно до умов якого ПАТ "Сведбанк" продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по Договору від 05 серпня 2008 року №1601/0808/98-147.

В подальшому, 15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитними договорами, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., відповідно до умов якого ПАТ "Дельта Банк" продав (відпустив) права вимоги та передав їх, а ПАТ "Альфа-Банк" набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі, по договору від 05 серпня 2008 року №1601/0808/98-147.

Так, на підставі договору купівлі - продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою за ПАТ "Альфа-Банк".

Відповідно до статті 461 Закону України "Про нотаріат" нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і який має печатку реєстратора. Під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва нотаріус має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Коло повноважень нотаріусів, як державних реєстраторів, визначено статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", які полягають у тому, що державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Забезпечення нотаріусом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за нотаріально посвідченим правочином, виданим свідоцтвом здійснюється шляхом реєстрації нотаріусом в єдиних та державних реєстрах відомостей про посвідчений ним правочин чи видане свідоцтво і подання заяви та всіх документів, необхідних для державної реєстрації речових прав та їх обтяжень.

Отже, законодавець наділив нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, які виникають у результаті нотаріальних дій, а саме: нотаріус здійснює державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких була проведена раніше, тобто до 01 січня 2013 року, а також здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме в результаті нотаріальної дії з такими об'єктами. Також, нотаріусу безпосередньо при вчиненні нотаріальної дії надана можливість отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до змісту зазначеного вище Закону, такі повноваження надаються нотаріусу як спеціальному суб'єкту лише з 01 січня 2013 року.

В той же час, спірні реєстраційні дії вчинені відповідачем 26 липня 2012 року, тобто до набуття ним таких повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та и місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, спірні реєстраційні дії по внесенню змін умов обтяження предмету іпотеки вчинені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Русланою Тарасівною з перевищенням власних повноважень та поза межами наявної у неї компетенції.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено Розділом IV Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 57 Порядку державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видача нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передача заставної, видача дубліката заставної проводяться відповідно до вимог Закону, цього Порядку та з урахуванням особливостей, зазначених у цьому розділі.

Пунктом 59 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою заявник подає органові державної реєстрації прав документи, що зазначені в пунктах 27 і 28 цього Порядку.

Відповідно до пункту 27 цього Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до пункту 27 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав копії документів, що зазначені у пункті 9 цього Порядку.

Таким чином, відповідно до підпункту 16 пункту 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, інші документи, що підтверджують перехід інших речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону.

Порядок відступлення прав за іпотечним договором визначено статтею 24 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року №410 було затверджено Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Тимчасовий порядок), пунктом 1 якого передбачено, що державна реєстрація іпотек здійснюється, зокрема, з метою реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку реєстратори - це державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Тимчасового порядку державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру.

Згідно з пунктом 17 Тимчасового порядку внесення змін і додаткових відомостей до запису здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи.

Пунктом 18 Тимчасового порядку встановлено, що у повідомленні зазначаються: дата державної реєстрації відомостей; порядковий номер запису; підстава внесення відомостей (повідомлення іпотекодержателя чи рішення суду); відомості про реєстратора.

Відповідно до пункту 19 Тимчасового порядку додатково в повідомленні зазначаються відомості: про державну реєстрацію змін умов обтяження нерухомого майна іпотекою - відповідні зміни і додаткові відомості до запису, внесення яких передбачено пунктом 8 цього Порядку; про відступлення прав за іпотечним договором: про особу, на користь якої здійснено відступлення прав за іпотечним договором; про договір, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором; про передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної: передбачені підпунктом 1 пункту 8 цього Порядку та про особу, якій передається заставна; дата передачі заставної; дата анулювання заставної; дата видачі дубліката; дата видачі нової заставної.

Відповідно до пункту 20 Тимчасового порядку встановлено, що до повідомлення додається текст змін і додаткових відомостей, внесених до іпотечного договору (договір, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором або передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної), документ про плату за внесення змін і додаткових відомостей до запису.

Пункту 21 Тимчасового порядку визначає, що реєстратор відмовляє у внесенні змін і додаткових відомостей до запису у разі, коли: у повідомленні відсутні або наведено не повністю чи з виправленням відомості, зазначені у пунктах 18 і 19 цього Порядку; іпотеко держатель не пред'явив паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі коли уповноважена ним особа діє від імені іпотекодержателя фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність; до повідомлення не додано текст змін і додаткових відомостей, внесених до іпотечного договору (договору, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором або передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної); відсутній документ про плату за внесення змін і додаткових відомостей до запису; плату внесено не в повному обсязі..

Отже, чинним законодавством передбачено відомості, які повинні бути зазначені в повідомленні в будь-якому випадку, відомості, зазначення яких залежить від характеру внесених відомостей (змін) (п.19), а також текст змін і додаткових відомостей, внесених до іпотечного договору на підтвердження відступлення прав за іпотечним договором, в разі відсутності яких реєстратор відмовляє у внесенні змін і додаткових відомостей до запису в Державному реєстрі.

Судом встановлено, що приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та Мироник О.В. здійснювали реєстраційні дії - зміна умов обтяжень, в результаті яких відбулись зміни іпотекодержателей. При цьому нотаріуси не внесли жодної інформації до розділу "Опис змін".

Також, з Інформаційної довідки вбачається, що оскаржувані позивачем реєстраційні дії нотаріусів по внесенню змін умов обтяження предмету іпотеки вчинялися нотаріусами за відсутності внесення змін до іпотечного договору від 05 серпня 2008 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Сведбанк" чи іншого договору, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором.

Враховуючи вимоги наведені вище вимоги законодавства, суд зазначає, що документом, що підтверджує перехід речового права на нерухоме майно, в даному випадку має бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до договору іпотеки від 05 серпня 2008 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Сведбанк".

Як вбачається з відомостей Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта спірний реєстраційний запис вчинено відповідачем на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги укладеного від 15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа Банк", згідно яких відбулась передача прав грошової вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 05 серпня 2008 року №1601/0808/98-147.

Крім того, законодавством не передбачено можливості проведення нотаріусом державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості, однак, відповідачем нотаріальна дія з нерухомим майном не вичинялася. Посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права на нерухоме майно - не мало місце. Повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов'язуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договори купівлі-продажу від 25 травня 2012 року та від 15 червня 2012 року, не є документами, на підставі яких можливо вчиняти реєстрацію обтяження, оскільки вказані договори не підтверджують перехід речового права - іпотеки - на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (від ПАТ "Сведбанк" до ПАТ "Дельта Банк", від ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Альфа Банк").

Відтак, зазначені договори купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року та від 15 червня 2012 року, не є належними документами та не можуть бути підставою для вчинення реєстраційної дії по внесенню змін умов обтяження предмета іпотеки та визначенню іпотекодержателями ПАТ "Дельта Банк", а в подальшому ПАТ "Альфа Банк", тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ро державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 липня 2012 року 16:48:47, індексний номер 7688526, щодо зміни умов обтяження позивача: квартира в будинку А-5, двокімнатна квартира загальною площею 40,3 кв. м., житловою площею 26,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, номер РПВН: 23690883 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначає позивач, про наявність оскаржуваного рішень від 26 липня 2012 року йому стало відомо 04 квітня 2016 року, а саме під час отримання копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, №56605427, сформованої 04 квітня 2016 року.

Докази, які б спростовували вищезазначене твердження позивача, відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов у межах спірних правовідносин подано з дотриманням строку звернення, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 липня 2012 року 16:48:47, індексний номер 7688526, щодо зміни умов обтяження нерухомого майна: квартира в будинку А-5, двокімнатна квартира загальною площею 40,3 кв. м., житловою площею 26,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 23690883.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять одна копійка).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко