Рішення № 65996556, 11.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6355/16-ц Головуючий у І інстанції Журавський В. В.Провадження № 22-ц/780/1684/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 11.04.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Березовенко Р.В., Волохова Л.А.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсними рішення, скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Бориспільський лісгосп», звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати недійсними рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 грудня2009 року №1515-39-У в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_5; від 24 червня 2010 року №1660-45-У в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3; скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, індексний номер 25141444 від 08 жовтня 2015 року на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840, індексний номер 25142428 від 08 жовтня 2015 року на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869; індексний номер 28579113 від 03 березня 2016 року на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839; витребувати на користь Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельні ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, які знаходяться на території Бориспільського району Київської області.

Свої вимоги обґрунтував тим, що оскаржуваними рішеннями Вишеньківської сільської ради Бориспільського району виділено у власність земельні ділянки, які частково накладаються на землі лісогосподарського призначення. Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення вищевказаних земельних ділянок не надавалося та відповідні рішення органів державної влади про зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб не приймалися.

Вважав, що рішення Вишеньківської сільської ради та видані на підставі них державні акти на право власності на земельні ділянки видано з порушенням вимог лісового та земельного законодавства, внаслідок чого вони є незаконними і повинні бути визнані недійсними та скасовані в судовому порядку, а спірні земельні ділянки підлягають витребуванню в набувача на користь держави.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позов задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що прокурором не надано суду допустимих та належних доказів на підтвердження тих обставин, що спірні земельні ділянки вибули державної власності та постійного користування ДП «Бориспільсткй лісгосп» незаконно, а також ту обставину, що до моменту прийняття рішень Вишеньківської сільської Ради Бориспільського району №1515-39-У від 24 грудня 2009 року та №1660-45-У від 24 червня 2010 року спірні ділянки були землями лісогосподарського призначення та саме даними рішеннями було протиправно змінено їх цільове призначення.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні, під час розгляду справи судом першої інстанції саме прокурор настояв на тому, щоби не проводилася по справі експертиза.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області №1515-39-У від 24 грудня 2009 року та №1660-45-У від 24 червня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських будівель і споруд» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 22 громадян для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, в тому числі у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_5 (а.с.19, 20, 21).

В подальшому на підставі вказаних рішень Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області Управління Держкомзему у Бориспільському районі видало державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 серії ЯК №851466 площею 0,2450 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840, ОСОБА_5 серії ЯК №851461 площею 0,2300 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839, ОСОБА_3 серії ЯЛ №313724 площею 0,1500 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869.

08 жовтня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_3 відчужив на користь ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка в Київській області, Бориспільський район, с. Вишеньки.

08 жовтня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_5 відчужив на користь ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 площею 0,245 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовується в Київській області, Бориспільський район,село Вишеньки.

03 березня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_5 відчужив на користь ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 площею 0,23 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовується в Київській області, Бориспільський район,село Вишеньки. Вказані обставини підтверджуються інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.24-29).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з визначенням ч.1 ст.55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

За правилами п.«ґ» ч.4 ст.84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Так, за виключенням, передбаченим ч.2 та ч.3 ст.56 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватися у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Статтею 57 ЛК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та ст.20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Згідно з ч.7 ст.122 ЗК України Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.149 ЗК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

За правилами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» на запит Прокуратури Київської області від 04 червня 2016 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2, накладаються на землі лісового фонду, а саме на земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ №001211 (а.с.22-23, 32-36).

Проте, суд вірно сприйняв критично обставини, викладені у даному листі Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика», оскільки з листа Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області на адвокатський запит встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869 не мають перетинів (накладань) меж з іншими земельними ділянками згідно даних Державного земельного кадастру (а.с.121).

Водночас, з листа Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року накладення меж земельних ділянок, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_5 з відповідними кадастровими номерами 3220881300:04:004:0869, 3220881300:04:004:0840 та 3220881300:04:004:0839, відповідно до державного акту на право постійного користування землею ДП «Бориспільський лісгосп» серії І-КВ №001211 від 04 червня 2016 року та даних Національної кадастрової системи відсутній перетин меж зазначених земельних ділянок (а.с.131-132).

Зважаючи на викладене, суд вірно вважав, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження достатніми, допустимими і беззаперечними доказами доводи прокурора стосовно того, що вищевказані земельні ділянки до прийняття оспорюваних рішень Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області були землями лісогосподарського призначення та перебували на праві постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», а тому, відповідно, Вишеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області не мала повноважень на вилучення земель лісогосподарського призначення.

На підставі наведеного позовні вимоги прокурора про визнання недійсними рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області №1515-39-У від 24 грудня 2009 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_5, а також №1660-45-У від 24 червня 2010 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 суд вірно вважав необґрунтованими та такими, що не підлягали до задоволенню.

Крім того, позовні вимоги прокурора про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 з індексним номером 25141444 від 08 жовтня 2015 року, індексним номером 28579113 від 03 березня 2016 року та індексним номером 25142428 від 08 жовтня 2015 року, на підставі яких зареєстровано право приватної власності ОСОБА_7 на земельні ділянки, є похідними вимогами від вимоги про визнання недійсними рішень Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, а тому вказані вимоги також не підлягали до задоволення.

З приводу вимог прокурора щодо витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП «Бориспільський лісгосп» спірних земельних ділянок на підставі ст.388 ЦК України, то вказані вимоги, як вірно вважав суд першої інстанції, також не підлягали до задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки, прокурором в ході судового розгляду не надано до суду допустимих та належних доказів на підтвердження тієї обставини, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності та постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» незаконно, а також ту обставину, що до моменту прийняття рішень Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області №1515-39-У від 24 грудня 2009 року та №1660-45-У від 24 червня 2010 року, були землями лісогосподарського призначення та саме даними рішеннями було протиправно змінено цільове призначення спірних земельних ділянок, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягали до задоволення.

Крім цього, суд вірно звертав увагу на те, що держава здійснює повноваження власника землі через спеціально створені уповноважені органи в галузі земельних відносин.

Відчуження спірних земельних ділянок відбулось на підставі рішень Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. При цьому підготовка цих рішень, виготовлення відповідної технічної документації, затвердження її, реєстрація права власності на землю відбувалась за участю інших державних органів, які мали повноваження контролю та виявлення порушень при здійсненні Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області повноважень власника землі.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно зі ст.9 цього Закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1958 від 25 грудня 2002 року була утворена в складі Державного комітету по земельних ресурсах.

Відповідно до ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (рішення від 24 червня 2003 року, заява №44277/98, п.37) зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду при здійсненні будь-якого втручання у право власності особи має забезпечуватися «справедливий баланс» між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи, вимога забезпечення такого балансу знаходить своє відображення у всій структурі статті 1 Першого протоколу, отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями.

Також, як вірно вважав суд, прокурором не обґрунтовано пріоритету суспільного інтересу щодо необхідності витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_2 на користь держави порівняно з правом ОСОБА_2 на володіння своїм майном, а також порівняно з гарантіями цій особі державою правової визначеності та остаточності рішень щодо її прав, прийнятих органами державної влади і органами місцевого самоврядування.

За правилами ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, тобто сплив позовної давності є самостійною підставою у задоволенні позову.

Враховуючи, що даний позов предявлено прокурором поза межами позовної давності, то суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову також і з цих підстав.

Проте строк позовної давності застосовується лише за наявності підстав в разі обґрунтованості позову і так як в задоволенні позову вірно відмовлено за недоведеністю, то колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності зміни рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року, виключивши з мотивувальної частини рішення висновки суду першої інстанції щодо пропуску строку позовної давності.

У решті рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення висновки суду першої інстанції щодо пропуску строку позовної давності.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.І. Олійник

Судді: Р.В. Березовенко

ОСОБА_8