Ухвала суду № 65996549, 13.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/482/13-ц Головуючий у І інстанції Чірков Г. Є.Провадження № 22-ц/780/2145/17 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 26 13.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

13 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2017 року у справі за позовом Кредитної спілки «Здобуток» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року КС «Здобуток» звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договорами позики в розмірі 179 336 грн. 13 коп. та 178 744 грн. 93 коп. відповідно з кожного та судові витрати.

У обґрунтування позову вказувало, що 25 березня 2008 року між КС «Здобуток» та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено окремі кредитні договори №6 та № 7, за якими ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 91 000 грн., а ОСОБА_3 отримав 90 700 грн., з обов'язком повернути отримані кошти у строк до 25 березня 2009 року, разом зі сплатою процентів за користуванням кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку позики на момент сплати.

Вказує, що відповідачі своїх обов'язків із повернення коштів не виконали та добровільно їх не повертають, через що змушені звертатися до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2017 року позов було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Здобуток» заборгованість за кредитним договором у розмірі 167 059, 46 грн. та 1670, 59 грн. судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 166 508, 39 грн. та 1665, 08 грн. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачі порушили умови укладених ними кредитних договорів, то позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2008 року між КС «Здобуток» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №6, за яким відповідачка зобов'язалася повернути отримані грошові кошти в сумі 91 000 грн. у строк до 25 березня 2009 року, разом зі сплатою процентів за користуванням кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку позики на момент сплати (п. 1.1, 1.5 та 1.7 кредитного договору).

Також 25 березня 2008 року між КС «Здобуток» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №7, за яким відповідач зобов'язався повернути отримані грошові кошти в сумі 90 700 грн. у строк до 25 березня 2009 року, зі сплатою процентів за користуванням кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку позики на момент сплати (п. 1.1, 1.5 та 1.7 кредитного договору).

На виконання кредитного договору відповідачі отримали кредитні кошти в сумі 91 000 грн. та 90 700 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями розписок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 25 березня 2008 року про отримання вказаних коштів, розпорядженнями КС «Здобуток» від 25 березня 2008 року, видаткових касових ордерів серії 01АААЖ №041641 та серії 01АААЖ №041642 від 25 березня 2008 року, постановою про проведення виїмки від 15 листопада 2011 року та протоколом про виїмки від 17 листопада 2011 року, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи №1-1504/2011 року по обвинуваченню заступника голови правління, головного бухгалтера КС «Здобуток» ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 366 КК України.

Крім того факт отримання кредитних коштів відповідачами підтверджується також вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року в якому встановлено, що в порушення п. 6.3 Положення про кредитний комітет КС «Здобуток» від 29 травня 2004 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно отримали кредити на загальну суму 181 700 грн., які в подальшому не повернули, внаслідок чого виникла заборгованість перед КС «Здобуток».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в разі порушення боржником цих вимог той, згідно зі статтями 625, 1048 і 1050 ЦК України, повинен сплатити кредиторові суму боргу та проценти встановлені за умовами кредитного договору.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо не виконав його у строк встановлений договором.

Вимогами ст. 549 ЦК України, передбачено обов'язок боржника в разі порушення зобов'язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає правильним висновок суду щодо наявності заборгованості відповідачів перед КС «Здобуток» у зв'язку із невиконанням зобов'язань за укладеними договорами, а тому постановив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову, з урахуванням розрахунку інфляційних витрат, який здійснений місцевим судом.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: