Ухвала суду № 65996342, 11.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1390/17 Справа № 175/4081/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року м. Дніпро

11 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого Куценко Т.Р.

суддів Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог банк посилався на те, що 26 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти с визначенням розміру процентної ставки та строків виконання зобовязання. Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав. Позичальник свої обов'язки системно не виконував, у зв'язку з чим станом на 22 серпня 2014 року утворилася заборгованість. Посилаючись на порушення умов кредитного договору, у звязку з чим виникла необхідність захисту свого цивільного права, позивач звернувся до суду з зазначеними вимогами та враховуючи наведені обставини наполягає на їх задоволені /а.с.3-4/.

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № DNHLGA00000816 у розмірі 11 337 459,31 доларів США, що за офіційним курсом НБУ склала 151 468456, 33 грн., з якої: заборгованість за кредитом 296 846,33 доларів США, заборгованість за відсотками за користуванням кредитом 105 057,64 доларів США, заборгованість з комісії за користування кредитом 22 800 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 10 372 858,50 доларів США, штраф (фіксована частина) 18,71 доларів США, штраф (процентна складова) 539 878,12 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат /а.с.34-35/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у звязку з чим ставить питання про його скасування /а.с.53-60/.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2015 року заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2015 року у частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії та пені у розмірі 126 397,75 доларів США скасовано, провадження у справі у цій частині закрито. Рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, штрафу (фіксована та процентна складова) та судових витрат скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову /а.с.103-105/.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції

Перевіривши при новому розгляді законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № DNHLGA00000816, за умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 314380 доларів США з кінцевим терміном повернення 26 грудня 2011 року включно.

За даним договором відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (п.2.2, 2.3, 7 договору).

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору виникла заборгованість.

У вересні 2014 року банк звернувся з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № DNHLGA00000816 від 26 грудня 2007 року, яка станом на 22 серпня 2014 року складає 11337459, 31 доларів США, з яких 296846, 33 доларів США заборгованість за кредитом; 105057, 64 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 22800 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 10372858, 50 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором та штрафи у розмірі 18, 71 доларів США (фіксована частина) й 539878, 12 доларів США (процентна складова) /а.с.3-4/.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DNHLGA00000816 від 26 грудня 2007 року задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом в розмірі 5 788 735 грн. 31 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 296 846,33 долар США, заборгованості за процентами 105 057,64 доларів США, заборгованості з комісії 22 800 долар США, пені 126 397,75 долар США, фіксованого штрафу 31,30 долар США, штрафу 173 570, 95 долар США /а.с.67-71/.

Ухвалюючи вказане рішення суд зменшив розмір нарахованої станом на 07 березня 2012 року пені з 3046715, 02 доларів США до 126397, 75 доларів США.

Рішення набрало законної сили.

Згідно п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

На зазначені обставини та норми закону суд першої інстанції уваги не звернув, доводи відповідача викладені у заяві про перегляд заочного рішення не перевірив, та дійшов помилкового висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії та пені в розмірі 3046715, 02 доларів США, а тому приймаючи до уваги, що є рішення, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу (фіксованої та процентної складової) та пені судова колегія дійшла до висновку, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог банку з наступних підстав.

Згідно п.4.3 укладеному між сторонами договору, при порушенні позичальником строків платежів по будь якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник повинен сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Між тим, за ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як вбачається з рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2012 року позивач вже скористався своїм правом на отримання штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору і за рішенням суду з відповідача стягнуто штраф (фіксована частина) в розмірі 31,30 долар США та штраф (процентна складова) в розмірі 173 570, 95 доларів США.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог банка в частині стягнення штрафу (фіксованої та процентної складової).

Пунктом 3.7 договору передбачено, що при непогашенні кредиту у строки, зазначені у п. п. 2.3.3 і 7.1 цього договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нараховується пеня відповідно до п. 4.1 цих умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Згідно з п. 4.1 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, який зазначений у п. 7.4 договору за кожний день прострочки.

Відповідно п.7.4 при порушенні позичальником зобовязань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 3% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки.

Рішення суду від 13 березня 2012 року встановлено, що станом на 07 березня 2012 року заборгованість відповідача за кредитним договором № DNHLGA00000816 від 26 грудня 2007 року складає 3241898, 04 доларів США, до суми якої також входить нарахована пеня.

На час предявлення даного позову виникла заборгованість відповідачем погашена не була. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня за період починаючи з 08 березня 2012 року по 22 серпня 2014 року.

Також колегія суддів приймає до увагу, що у своєму позові розраховуючи розмір пені у вказаний вище період банк зазначив розмір ставки пені 0,15%.

Нормами ст..11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи дані обставини, з відповідача підлягає стягненню пеня з 08 березня 2012 року по 22 серпня 2014 року за ставкою у розмірі 0,15%, яка розраховується виходячи з заборгованості за кредитним договором у розмірі 3241898, 04 доларів США.

Таким чином, позовні вимоги банку щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, а саме за несвоєчасність виконання зобовязань за кредитним договором необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 4366836, 66 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 22 серпня 2014 року складає 58364667, 17 грн.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, враховуючи сплачений судовий збір позивачем при звернені до суду з даними вимогами та відповідачем при поданні апеляційної скарги, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь банку судові витрати у розмірі 703, 99 грн., враховуючи часткове задоволення вимог позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2015 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом, по процентам за користування кредитом, комісії та пені в розмірі 3046715, 02 доларів США скасувати та провадження по справі в цій частині закрити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2015 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, штрафу (фіксована та процентна складова) та судових витрат скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в цій частині задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" пеню у сумі 58364667, 17 грн., що утворилась за кредитним договором № DNHLGA00000816 від 26 грудня 2007 року станом на 22 серпня 2014 року.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати в сумі 703, 99 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л.

ОСОБА_3