Ухвала суду № 65994677, 13.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Фаркош Ю.А.

№06.47/46/2017 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 757/5845/16-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.,

суддів: Ратнікової В.М., Панченка М.М.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою відповідача Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» про роз'яснення рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2017 року в справі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», третя особа: ОСОБА_2 про визнання наказу протиправним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення № 4-к від 11.01.2016 року;

поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці»;

стягнути з Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.01.2016 року до дня поновлення на роботі.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.03.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

РішенняПечерського районного суду м. Києва від 23.12.2016 рокускасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», третя особа: ОСОБА_2 про визнання наказу протиправним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано наказ Державної служби України з питань праці від 11.01.2016 року № 4-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» 12.01.2016 року, відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України, за одноразове грубе порушення законодавства, в результаті чого для установи настали значні негативні наслідки, та припинення дії контракту № 5 від 03.12.2014 року на підставі підпункту б) пункту 5.3 зазначеного контракту незаконним.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» з 12.01.2016 року.

Стягнуто з Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 108261 грн. з утриманням податків і інших обов'язкових платежів.

Стягнуто з Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» в дохід держави судовий збір в сумі 1082,61 грн.

Стягнуто з Державної служби України з питань праці в дохід держави судовий збір в розмірі 1157,52 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

04.04.2017 року відповідач Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» подав до суду заяву в якій просив роз'яснити резолютивну частину рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.03.2017 року щодо того, які податки та в якому розмірі необхідно утримувати з суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, а саме:

Чи обкладається сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу військовим збором, єдиним соціальним внеском та податком на доходи фізичних осіб?

За чий рахунок повинні сплачуватися податки, що підлягають справлянню з суми середнього заробітку?

Вказував, що рішення суду йому є незрозумілим в резолютивній частині стосовно того, як саме необхідно оподатковувати суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку суд стягнув на користь позивача ОСОБА_1 Також формулювання: «108261 грн. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів» допускає двозначне трактування. Зазначену фразу можна тлумачити як: «108261 грн. до утримання податків та інших обов'язкових платежів» (тобто із зазначенням суми повинен бути утриманий податок), або як: «108261 грн. після утримання податків та інших обов'язкових платежів» (тобто податок вже було утримано).

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» підтримала заяву та просила її задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви.

Представник відповідача Державної служби України з питань праці та представник третьої особи ОСОБА_2 підтримали заяву.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Частиною 3 ст.221 ЦПК України визначено, що заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця рне перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

В силу зазначеної норми процесуального права роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Як зазначено в мотивувальній частині рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.03.2017 року пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Разом з цим, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, в резолютивній частині рішення окрім визначеної судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, слід вказувати про виплату цієї суми з обов'язковим утриманням з неї податків та інших обов'язкових платежів.

В статті 164 Податкового кодексу України визначено бази оподаткування. В статті 165 Податкового кодексу України визначені доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, отримані на підставі рішення суду кошти в силу ст.165 Податкового кодексу України не є такими, що не включають до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

З наведеного вбачається, що справляння і сплата прибуткового податку з громадян є, відповідно обов'язком роботодавця та працівника. При цьому податок відраховується від суми доходу працівника, а утримується та перераховується до державного бюджету роботодавцем.

Таким чином, в резолютивній частині рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.03.2017 року чітко зазначено, що з Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 108261 грн. з утриманням податків і інших обов'язкових платежів.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що рішення Апеляційного суду м.Києва від 23.03.2017 року є зрозумілим, не містить протиріч, а тому підстав для роз'яснення рішення суду апеляційної інстанції немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.218, 221, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити відповідачу Державній установі «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: