Ухвала суду № 65994666, 13.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

13 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1

на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року та ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу ,-

ВСТАНОВИЛА :

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2016 року даний позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2016 р. внесено виправлення до заочного рішення у вказаній справі, а саме виправлено описку, допущену в резолютивній частині короткого та повного тексту вказаного заочного рішення суду при зазначенні дати укладання шлюбу, замість помилково зазначеного «26 березня 2077 року» зазначено « 26 березня 1977 року».

Не погодившись із заочним рішенням суду відповідач подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування заочного рішення суту та постановлення нового про відмову у задоволенні позову. Вважає оскаржуване заочне рішення незаконним, винесеним внаслідок неповного з'ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи. Зазначає, що рішення суду було ухвалене за неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та з ігноруванням її прав і законних інтересів. Вказує, що заочне рішення підлягає скасуванню з огляду на ухвалення його судом не дивлячись на завчасне повідомлення про неможливість явки відповідачки в судове засідання з поважних причин та заявлення клопотання про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні. Зазначає, що судом під час ухвалення оскаржуваного рішення не було вирішено по суті її клопотання про зупинення провадження у цивільній справі та про об'єднання позовів у цивільній справі.

Окрім того, відповідач звернулася до суду і з апеляційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2016 р. про виправлення описки в заочному рішенні від 11.04.2016 р., в якій просить скасувати вказану ухвалу. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, та такою, що ухвалена внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що не дивлячись на прохання ОСОБА_1 про проведення судового засідання щодо вирішення питання про виправлення описки в заочному рішенні суду за її обов'язкової участі, розгляд даного питання був проведений за її відсутності та її взагалі не було повідомлено належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання.

В суді апеляційної інстанції представник відповідачки за довіреністю ОСОБА_3 апеляційні скарги ОСОБА_1 підтримав з підстав наведених в них.

ОСОБА_4,який є представник позивача за довіреністю, просив апеляційні скарги відхилити та урахувати ,що примирення сторін неможливе,у позивача фактично є нова сім'я та народилася дитина .

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає,що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, позивач бажає розірвати шлюб, який фактично розпався, з часу знаходження позовної заяви в провадженні суду примирення між сторонами не відбулося.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 26.03.1977 року. Неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мають.

Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, за тривалий час перебування вказаної справи в провадженні суду першої та апеляційної інстанції примирення не досягли, подружні стосунки не поновили.

Посилання відповідачки як на підставу для скасування заочного рішення суду на ту обставину, що воно було ухвалене у її відсутність не дивлячись на завчасне направлення клопотання про відкладення розгляду справи, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу у разі: - неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; - першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомлені про причини неявки, які судом визнано поважними; - першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; - якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Згідно із ч. 4 вищевказаної статті, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 ст. 224 ЦПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2015 р. було відкрито провадження у вказаній справі.

Стороною відповідача протягом розгляду справи судом першої інстанції неодноразово направлялися до суду клопотання про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви в судовому засіданні, зокрема, про оголошення перерви в судових засіданнях, призначених на: 25.12.2015 р. на 08.00 год. (Т. 1, а.с. 163-165); 02.03.2016 р. на 10.30 год. (Т.1, а.с. 185-187); на 25.03.2016 р. на 09.30 год. (Т.1 , а.с.210-212); 11.04.2016 р. на 09.30 год. (Т.1, а.с. 221-224).

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на вищенаведене, тривале перебування справи в провадженні суду першої інстанції з огляду на неодноразове оголошення перерви в судовому засіданні у зв'язку з неявкою відповідачки та її представника та задоволення судом їх клопотань про відкладення розгляду справи, суд обґрунтовано надійшов висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Вказана цивільна справа перебувала у провадженні Печерського районного суду м. Києва майже протягом року, тому відповідачка не була позбавлена протягом тривалого часу з'явитися до суду першої інстанції та надати пояснення в судовому засіданні особисто.

При вирішенні питання щодо об'єднання позову ОСОБА_1 про поділ майна з даним позовом та щодо зупинення провадження у справі судом дотримано положень ЦПК України й доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції вважає,що висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення .

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2016 р. також не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

У даному випадку судом було допущено описку у зазначенні року реєстрації шлюбу сторін, замість 1997 року зазначено 2077 рік і безумовно така описка підлягала виправленню.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема, журналу судового засідання від 13.12.2016 р. (Т. 2, а.с. 95-96), під час розгляду питання про виправлення описки в заочному рішенні Печерського районного суду м. Києва в судовому засіданні був присутній представник відповідачки ОСОБА_3, який не наполягав на відкладенні розгляду питання про виправлення описки в заочному рішенні суду за відсутності ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЦПК України, сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

А відтак, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом було грубо порушено її право на доступ до правосуддя, є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги.

Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду, висловлених в ухвалі від 13.12.2016 року, апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Печерського районного суду м.Києва від 11 квітня 2016 року та ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

Справа № 757/14313/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 70 /2017

Головуючий у суді першої інстанції: Москаленко К.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.